Рішення № 33098198, 20.08.2013, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
20.08.2013
Номер справи
910/26166
Номер документу
33098198
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26166 20.08.13

За зустрічним позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія

«Укренерго»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн»

про стягнення 260 310,37 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Левченко О.В. - по дов. № 180 від 04.02.2013

Від відповідача Синюк А.С. - по дов. № 5 від 01.08.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані первісні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А&Т Трейдінг Корпорейшн» до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Відокремленого підрозділу «Науково-технічний Центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов'язання продовжити дію договору оренди приміщення № 32 від 25.12.1998 терміном на 1 (один) рік.

Також на розгляд Господарського суду міста Києва були передані зустрічні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн» про зобов'язання звільнити орендоване приміщення та стягнення 12 367,92 грн. боргу по орендній платі, 49 471,60 грн. неустойки за час прострочки повернення орендованого майна, 3 278,15 грн. боргу за комунальні послуги.

В подальшому позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 24 735,84 грн. боргу по орендній платі, 49 471,68 грн. неустойки, 6 556,30 боргу за комунальні послуги та судовий збір.

Позивачем за первісним позовом в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26166 від 18.04.2013 на підставі п.п. 1. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинено провадження у справі як за первісним так і за зустрічним позовом.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою позивач за зустрічним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/26166 від 18.06.2013 ухвалу Господарського суду міста Києва № 910/26166 від 18.04.2013 в частині припинення провадження у справі за зустрічним позовом скасовано та передано в цій частині на розгляд по суті.

Матеріали справи № 910/26166 були отримані Господарським судом міста Києва 03.07.2013 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26166 від 05.07.2013 справу призначено до розгляду на 16.07.2013.

Позивачем 15.07.2013 в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 260 310,37 грн. заборгованості, з яких : 74 318,71 грн. боргу по орендній платі, 12 618,39 грн. боргу за комунальні послуги та 173 373,26 грн. неустойки за прострочення повернення майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/26166 від 16.07.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали від 05.07.2013, розгляд справи був відкладений на 15.08.2013.

Відповідач у поданому 12.08.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує частково, визнає борг в сумі 60 029,57 грн. та зазначає, що орендоване приміщення звільнено відповідачем 29.04.2013. Вважає помилковим твердження позивача що договір припинив свою дію з 01.12.2012, оскільки протягом місяця після закінчення строку дії договору у відповідності до чинного законодавства жодною із сторін договору не було надіслано іншій стороні повідомлення про припинення дії договору. Посилання позивача на лист № 05/1648 не можуть прийматись до уваги, оскільки він надісланий відокремленим підрозділом НТЦЕ ДП «НЕК «Укренерго», яке не є орендодавцем та стороною договору.

В судовому засіданні 15.08.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.08.2013.

Позивачем 16.08.2013 до відділу діловодства суду подано додаткові пояснення.

Позивач в судовому засіданні 20.08.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 20.08.2013 проти задоволення позову заперечував частково.

В судовому засіданні 20.08.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.12.1998 між Українським науково-дослідним, проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом «Укрсільенергопроект» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Корпорейшн» (орендар) було укладено договір № 32 на оренду приміщення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування без права викупу виробниче приміщення без обладнання та інвентаря, що знаходиться на балансі інституту «Укрсільенергопроект» за адресою : м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8, кімната № 113, загальною площею 62,6 кв. м., під офіс.

Відповідно до п. 9.1. договору строк дії договору встановлено з 31.12.1998 до 31.12.1999.

Пунктом 9.6. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

31.12.2009 між Українським науково-дослідним, проектно-вишукувальним та конструкторсько-технологічним інститутом «Укрсільенергопроект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «А & Т Трейдінг Корпорейшн» у письмовій формі (документ називається пролонгація договору на оренду приміщення) досягнуто згоди щодо продовження терміну дії договору на оренду приміщення № 32 від 25.12.1998 до 30.11.2012 включно.

Згідно статуту Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», затвердженого наказом Міненерговугілля № 127 від 21.02.2012 та зареєстрованого державним реєстратором 03.03.2012, Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Українсмького науково-дослідного, проектно-вишукувального та конструкторсько-технологічного інституту «Укрсільенергопроект».

Відповідно до п. 3.1. положення про Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», затвердженого Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» 28.01.2012, «Науково-технічний центр електроенергетики» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без статусу юридичної особи та діє від імені Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

28.05.2012 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (скорочена НТЦЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А & Т Трейдінг Корпорейшн» укладено додаткову угоду № 56/05-2012 до договору на оренду приміщення № 32 від 25.12.1998 (далі додаткова угода № 56/05-2012), відповідно до якої внесено зміни до преамбули договору та визначено орендодавцем - Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», а орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю «А & Т Трейдінг Корпорейшн».

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг, а тому у орендаря у період з січня по червень 2013 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 74 318,71 грн. та за період з січня по червень 2013 року заборгованість за комунальні послуги в розмірі 12 618,39 грн. Також позивач вважає, що за час прострочення повернення майна з оренди відповідач у відповідності до ст. 785 Цивільного кодексу України має сплатити неустойку за період з грудня 2012 року по червень 2013 року в розмірі 173 373,26 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 2.1 договору розмір орендної плати за орендоване приміщення встановлюються на рівні 4,5% від експертної оцінки вартості будинку і становить 784,40 грн. з ПДВ за січень місяць, з урахуванням індексу інфляції згідно постанови Кабінету міністрів України № 786 від 04.10.1995 та № 699 від 18.05.1998.

За умовами п. 2.4. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендодавцем шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до орендаря.

Відповідно до п. 2.3. договору орендар зобов'язався своєчасно проводити попередню оплату платежів по представленому орендодавцем щомісячному рахунку на рахунок інституту «Укрсільенергопроект» до 10 числа поточного місяця.

Згідно з п. 2.5. договору експлуатаційні, комунальні та охоронні витрати сплачуються орендарем в строк, зазначений в п. 2.3. цього договору, відповідно щомісячного рахунку.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 56/05-2012 сторони визначили, що всі платежі за договором орендар здійснює на користь НТЦЕ (Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»).

Стаття 631 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 5 додаткової угоди № 56/05-2012 сторони домовились, що умови даної додаткової угоди поширюються на правовідносини які виникли між сторонами з 01.01.2012 у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Проте, жодною нормою діючого законодавства України не заборонена можливість направлення попередження стороною за договором про небажання продовжувати орендні правовідносини до закінчення терміну дії договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи Відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»), який згідно додаткової угоди № 56/05-2012 визначено орендодавцем приміщень, звернувся до відповідача з листом за № 05/1648 від 22.11.2012, в якому повідомив відповідача про закінчення 30.11.2012 дії договору на оренду приміщення № 32 від 25.12.1998 та на новий термін договір продовжено не буде, в зв'язку з чим вимагав повернути орендовані приміщення по акту приймання-передачі до 24.12.2012.

Даний лист отриманий відповідачем, що підтверджується листом відповідача № 88/12 від 20.12.2012, в якому відповідач звернувся до Відокремленого підрозділу «Науково-технічний центр електроенергетики» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з проханням продовжити дію договору на 1 (один) рік.

Згідно з п. 9.8. договору дія цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

В зв'язку з наведеним судом встановлено, що строк дії договору на оренду приміщення № 32 від 25.12.1998 припинився 30.11.2012.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами п. 5.2. договору приміщення має бути повернено орендарем у справному стані за актом здачі приміщення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Сторонами доказів в підтвердження повернення орендарем орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі не подано.

Листом № 215/04 від 09.04.2013 відповідач повідомив позивача про намір звільнити орендоване приміщення до 26.04.2013. даний лист отримано відповідачем, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції останнього 09.04.2013 за № 324.

Листом № 16/04 від 11.04.2013 відповідач повідомив позивача про те, що орендоване приміщення буде звільнено 26.04.2013. Даний лист отримано відповідачем, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції останнього 11.04.2013 за № 373.

26.04.2013 за участю представника відповідача та сторонніми фізичними особами Поліщук Т.В., Чигрин Ю.С., Рясенчук О.М. було складено акт № 26/04-13 про те, що відповідачу не було надано можливості вивезти майно. Яке належить або є власністю третіх осіб і знаходяться в користуванні відповідача.

30.04.2013 складений та підписаний відповідачем акт приймання-передачі орендованого приміщення позивач підписати відмовився, що підтверджується підписами сторонніх фізичних осіб Бахмат А.М. та Лушніковим О.М. також на цьому акті вказані особи здійснили напис та тим самим підтвердили, що оглянуте орендоване приміщення є звільненим.

30.04.2013 відповідачем складено акт, який підписано сторонніми фізичними особами Бахмат А.М. та Лушніковим О.М., в якому зазначено, що 30.04.2013 при огляді дверей кімнати № 113 будівлі 11/8 по вул. Дорогожицькій в м. Києві останні є закритими та заклеєними (стрічками) паперу на яких стоїть печатка позивача.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що орендовані приміщення вважаються звільненими відповідачем саме 30.04.2013.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що в разі звільнення приміщення без складання акту здачі приміщення орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесений у зв'язку з цим збиток. При цьому орендар не звільняється від внесення орендної плати та платежів, зазначених в цьому договорі до передачі приміщень по акту.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованою площею та за комунальні послуги незалежно від результатів своєї діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати за час користування орендованим приміщенням за січень - квітень 2013 року в розмірі 49 533,54 грн. та плати за комунальні послуги за січень - квітень 2013 року в розмірі 10 498,14 грн.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 49 533,43 грн. та комунальним послугам розмірі 10 498,14 грн. грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В позові в частині стягнення боргу по орендній платі в розмірі 24 785,28 грн. та боргу за комунальні послуги в сумі 2 120,25 грн. слід відмовити, оскільки нараховані позивачем за користування приміщенням за травень-червень 2013 року, тоді як судом встановлено, що приміщення було повернуто позивачу 30.04.2013.

Частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Матеріали справи свідчать, що в порушення ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору не повернув з оренди житлове приміщення.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами договору не встановлено строк протягом якого орендоване приміщення має бути припинено в разі закінчення строку дії договору.

Проте, у своєму листі за № 05/1648 від 22.11.2012, в якому позивач повідомив відповідача про припинення дії договору оренди, позивачем було встановлено строк для звільнення орендованого приміщення до 24.12.2012.

В зв'язку із встановленням позивачем строку виконання зобов'язання щодо звільнення приміщення до 24.12.2012 неустойка має бути нарахована з моменту настання цього строку (за час прострочення).

Однак, позивачем пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення приміщення за період з грудня 2012 року (за повний місяць) по червень 2013 року, з якими суд не погоджується, оскільки приміщення повернуто 30.04.2013 та прострочення повернення приміщення станом на 01.12.2012 не мало місця.

За наступними розрахунками суду неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення повернення в грудні 2012 року становить: 24 735,84 грн. : 31 день х 7 днів (з 25.12.2012 по 31.12.2012) = 5 585,51 грн.

Загальний розмір неустойки за період з 25.12.2012 по 30.04.2013 складає 104 652,37 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 104 652,37 грн. В частині ж розміру неустойки в сумі 68 720,89 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки розрахунок позивачем здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення позову без розгляду та за подання апеляційної скарги на ухвалу про припинення провадження у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «A&T Трейдінг Корпорейшн» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 20018189) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (м. Київ, вул. С.Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 49 533 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 43 коп. боргу по орендній платі, 10 498 (десять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 14 коп. боргу за комунальні послуги, 104 652 (сто чотири три шістсот п'ятдесят дві) грн. 37 коп. неустойки, 3 293 (одну тисячу сімсот одинадцять) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про повернення позову без розгляду, 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу про припинення провадження у справі.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.08.2013.

СуддяВ.В. Сівакова

Попередній документ : 33098192
Наступний документ : 33098199