Рішення № 33098185, 19.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/10597/13 19.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва простягнення 2 537,85 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 19.08.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва про стягнення 36 908,71 грн. за спожиту теплову енергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 №450147 відповідач за період з 01.10.2012 по 01.05.2013 заборгував позивачу 34 370,86 грн. Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач заявив до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2013 порушено провадження у справі №910/10597/13 та призначено справу до розгляду на 01.07.2013.

01.07.2013 в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів на виконання ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.07.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 15.07.2013.

12.07.2013 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів на виконання ухвали від 07.06.2013.

Ухвалою суду від 15.07.2013, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 05.08.2013.

Ухвалою від 05.08.2013 на підставі ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 19.08.2013.

12.08.2013 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомив суд про повне погашення відповідачем основного боргу за теплову енергію за договором № 450147 у розмірі 34 370,86 грн. та надав платіжне доручення № 48 від 01.08.2013 на підтвердження. У заяві про позивач просить суд стягнути з відповідача інфляцію у розмірі 60,07 грн., 3% річних - 401,80 грн. та пеню - 2 075,98 грн.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Аналогічна позиція викладена в абзаці 4 п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання 01.07.2013, 15.07.2013 та 05.08.2013 не забезпечив, поважних причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

В судовому засіданні 19.08.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

02.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва (далі - покупець, відповідач) укладений договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450147 (далі - Договір), за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю згідно додатків 3 та 3а теплову енергію у вигляді гарячої води (далі - теплова енергія) у період з 01.07.2012 по 30.06.2012 у кількості 263,828 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,139 Гкал/год в тому числі на потреби опалення 0,139 Гкал/год, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору, енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати поставку теплової енергії покупцю в кількості згідно з п. 1.1 Договору та з наступною розбивкою по кварталах: 1 квартал - 135,585 Гкал, 2 квартал - 6,505 Гкал, 3 квартал - 0,000 Гкал, 4 квартал - 121,737 Гкал. Обсяги поставки теплової енергії з розбивкою по кварталах обумовлені додатком № 2 до Договору та можуть бути змінені у встановленому нормативними документами порядку в тому числі в разі зміни теплових навантажень, зазначених у цьому Договорі.

Даний Договір укладений на термін з 01.07.2012 до 01.07.2013 і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін Договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору. В частині розрахунків дія Договору триває до повного їх завершення, що передбачено п. 10.1 Договору.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, (п. 5.9).

Відповідно до п. 6.3 Договору, покупець сплачує енергопостачальній організації за кожну прийняту Гкал теплової енергії.

Всі розрахунки по Договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, згідно п. 6.4 Договору.

Окрім того, п. 6.5 Договору передбачено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або не повернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Отже, обов'язок щодо отримання вказаних документів зокрема рахунків-фактур покладений на відповідача.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Сума боргу за теплову енергію по договору №450147 в розмірі 34 370,86 грн. згідно платіжного доручення №48 була погашена відповідачем 01.08.2013, що позивачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 075,98 грн., інфляційна складова в сумі 60,07 грн. та 401,80 грн. - 3 % річних.

Умова Договору, зокрема п. 9.2 передбачено, що у разі несплати коштів покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням умов договору № 450147 від 02.07.2012 строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення сум нарахованих штрафних санкцій за допущене прострочення в періоді з 01.10.2012 по 01.05.2012.

Перевіривши відповідні розрахунки позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 401,80 грн., 60,07 грн. - інфляційних втрат та пені - 2 075,98 грн. за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 450147 у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, судові витрати у розмірі 1 602,20 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код 35660296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, код 37739041) 2 075,98 грн. (дві тисячі сімдесят п'ять гривень 98 коп.) - пені, 401,80 грн. (чотириста одна гривня 80 коп.) - 3 % річних, 60,07 грн. (шістдесят гривень 07 коп.) - інфляційних втрат та 118,30 грн. (сто вісімнадцять гривень 30 коп.) - судового збору.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, код 37739041) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 602,20 грн. сплачений платіжним дорученням №166634 від 22.05.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/10597/13.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.08.2013.

Суддя М.Є. Літвінова