Постанова № 33097529, 18.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 рокуСправа №2а-3540/11/2770

Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:

головуючого - судді: Куімова М.В.

за участю секретаря: Євтушенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИК-7» про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі, уточнивши позовні вимоги, звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «ДИК-7» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 65.298,80 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 28 липня 2009 року по 10 серпня 2009 року ДПІ у м. Ялта АРК було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ДИК-7» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 липня 2007 року по 31 березня 2009 року. За результатами вказаної перевірки, ДПІ у м. Ялта АРК було складено акт №2064/23-1/35236406/190 від 13 серпня 2009 року та прийнято податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2009 року № 0001852301/0 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 66 372,00 грн. (у тому числі по основному платежу - 44.248,00 грн., штрафні санкції - 22 124,00 грн.), яке було отримано відповідачем 10 липня 2009 року. У зв'язку з наявною передплатою на обліковій картці платника з податку на прибуток в сумі 1 073,20 грн., сума заборгованості ТОВ «ДИК-7» склала 65 298,80 грн. (66 372,00 грн. - 1 073, 20 грн.). Але, у добровільному порядку, сума заборгованості з податку на прибуток відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану суму заборгованості в розмірі 65 298,80 грн..

У судовому засіданні представник позивача Головашкіна О.А., уточнені позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Власов Ю.А. у судовому засіданні з позовом не погодився у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях. Представником відповідача також було зазначено, що ДПІ у Ленінському районі у м. Севастополя не мало необхідної адміністративної процесуальної правосуб'єктності при звернені до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що з 28 липня 2009 року по 10 серпня 2009 року ДПІ у м. Ялта АРК було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ДИК-7» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19 липня 2007 року по 31 березня 2009 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Ялта АРК було складено акт №2064/23-1/35236406/190 від 13 серпня 2009 року (а.с. 39-46), згідно якого, позивачем зафіксовані та встановлені порушення ТОВ «ДИК-7» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 44 248,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року в сумі 440,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 4 405,00 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 14 750,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 14 116,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 10 537,00 грн.

21 серпня 2009 року ДПІ у м. Ялта АРК було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001852301/0 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 66 372,00 грн. (у тому числі по основному платежу - 44 248,00 грн., штрафні санкції - 22 124,00 грн.). У зв'язку з наявною передплатою на обліковій картці платника з податку на прибуток у сумі 1 073,20 грн., сума заборгованості ТОВ «ДИК-7» склала 65 298,80 грн. (66 372,00 грн. - 1 073, 20 грн.).

Судом також встановлено, що 18 липня 2007 року ТОВ "ДИК-7" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК.

19 липня 2007 року відповідач був взятий на облік платника податків ДПІ у м. Ялта АРК.

03 серпня 2007 року відповідачем отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно акту № 211 від 26 травня 2010 року, реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "ДИК-7" анульовано.

Не погодившись з рішенням податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21 липня 2010 року у справі № 2а-1669/10/2770 позов ТОВ "ДИК-7" задоволено. Визнано протиправним рішення ДПІ у м. Ялта АРК від 26 травня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ДИК-7", скасовано акт № 211 від 26 травня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Між тим, ДПІ у м. Ялта АРК не було виконано вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Севастополя про забезпечення позову від 21 липня 2010 року (а.с. 65-66) та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року.

20 грудня 2011 року Окружний адміністративний суд м. Севастополя видав ТОВ «ДИК-7» виконавчий лист на примусове виконання ДПІ у м. Ялта АРК постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21 липня 2010 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року по справі № 2а-1669/10/2770.

У зв'язку зі зміною позивачем свого місцезнаходження, на підставі листа ДПІ у м. Ялта АРК № 346/8/29-0 від 10 січня 2011 року, ТОВ "ДИК-7" було переведено на облік до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з 17 січня 2011 року.

Зазначеним листом ДПІ у м. Ялта АРК було направлено облікову справу позивача та повідомлено про відсутність кримінальних справ та процедур апеляційного (адміністративного або судового) оскарження відносно цього платника.

Згідно пункту 183.15 статті 183 Податкового кодексу України, у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника податку з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22грудня 2010 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України "(який діяв на час вчинення оскаржуваних дій), затверджений Порядок обліку платників податків і зборів.

Відповідно до пункту 10.1 вказаного Порядку, підставою для переведення на обслуговування платника податків з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов'язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26 липня 2010 року, місцезнаходження позивача зареєстровано за адресою: місто Севастополь, вул. Сенявіна, 3-А, кв.6.

Підпунктом 10.1.4 пункту 10.1 Порядку встановлено, що в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:

закінчення поточного бюджетного року у разі реєстрації зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків, якими згідно з частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду;

закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та орган державної податкової служби вже повідомив платника податків про її проведення;

повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав;

закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань або закінчення процедур адміністративного оскарження сум грошових зобов'язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур органами державної податкової служби прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.

Вказаний перелік є вичерпним.

Відповідно до п.п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, як зазначає відповідач, між ТОВ «ДИК-7» та ДПІ у м. Ялта АРК , виник спір з приводу донарахування контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням № 0001852301/0 від 21 серпня 2009 року, який вирішався в адміністративному порядку та відповідно до п.п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України у відповідача, ще не втрачена можливість вирішення цього спору у судовому порядку.

Судом встановлено, що дії позивача не відповідають приписам підпункту 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22 грудня 2010 року № 979 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734), відповідно до яких, термін перебування платника податків в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням повинен бути продовжений до повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17 травня 2012 року у справі № 2а-292/12/2770 у задоволені позову ТОВ "ДИК-7" до ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя ДПС та ДПІ у м. Ялта АРК ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року апеляційна скарга ТОВ «Дик-7» задоволена, рішення суду першої інстанцій скасовано. Прийнято нову постанову по справі, якою позовні вимоги були задоволені, у тому числі:

- визнано протиправними дії ДПІ у м. Ялта АРК з переведення платника податків - ТОВ "ДИК-7" на обслуговування (зняття з обліку, взяття на облік) до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя у січні 2011 року;

- зобов'язано ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя повернути платника податків - ТОВ "ДИК-7" на обслуговування (зняття з обліку) до ДПІ у м. Ялта АРК до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та повернення надміру сплачених платежів з податку на додану вартість, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби;

- зобов'язано ДПІ у м. Ялта АРК прийняти на обслуговування (взяття на облік) платника податків - ТОВ "ДИК-7"до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та повернення надміру сплачених платежів з податку на додану вартість, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 вказаного Кодексу визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно частини 3 статті 48 вказаного Кодексу, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язку, у тому числі доручати ведення справи представникові ( адміністративна процесуальна дієздатність ), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади АР Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям ( юридичним особам ).

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, було встановлено протиправність дії ДПІ у м. Ялта АРК з переведення платника податків - ТОВ "ДИК-7" на обслуговування (зняття з обліку, взяття на облік) до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя у січні 2011 року та ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя зобов'язано повернути платника податків - ТОВ "ДИК-7" на обслуговування (зняття з обліку) до ДПІ у м. Ялта АРК.

Суд також зазначає, що позивачем у не доведено законність звернення до суду з даним позовом замість ДПІ у м. Ялта АРК про стягнення заборгованості за її податковим повідомленням - рішенням від 21.08.2009 року №0001852301/0. При цьому, сама ДПІ у м. Ялта АРК з даним позовом до ТОВ «ДИК-7» не зверталась та не надавала відповідних повноважень ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Повний текст постанови складено та підписано 24 липня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 71,1 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державної податкової інспекції в Ленінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИК-7» про стягнення суми, - відмовити.

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.

Суддя М.В.Куімов