Постанова № 33097029, 21.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2013 р. № 820/6898/13-а

Харківський окружний адміністративний суд особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить щодо зобов'язання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів внести до Єдиного реєстру податкових накладних та зареєструвати його податкову накладну № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що зазначені дії відповідачем не вчинені всупереч приписам податкового законодавства, чим порушуються його права та інтереси, які потребують судового захисту.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що 05.03.2013 р. між позивачем та ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" був укладений договір поставки № 01-05/03-2013.

На його виконання та специфікації №1 до даного договору, ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" придбало у позивача товар виробничо-технічного призначення, а саме: металопрокат ст. 45 0 40 ДСТУ (ГОСТ) 1050-88 на загальну суму 73958,40грн. (в т. ч. ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, факт відвантаження позивачем металопрокату та його отримання ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" підтверджується відповідною видатковою накладною № Н-00000115 від 05.03.2013 р. на загальну суму 73958,40 грн. (в т. ч. ПДВ) з підписами уповноважених представників обох сторін, довіреністю на отримання ТМЦ №498/1 від 05.03.2013 р., яка була видана ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" своїй уповноваженій особі Антонець Людмилі Вікторівні (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області від 19.01.2013 р.) та товарно-транспортною накладною від 05.03.2013 р. на загальну суму 73958,40 грн. (в т. ч. ПДВ).

Суд звертає увагу, що дані документи відповідають положенням ст. 1 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де визначено, що документ, який містить відомості, про господарську операцію, фіксує та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який у свою чергу є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

У зв'язку з відвантаженням на адресу ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" металопрокату, позивачем, згідно до положень п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, була складена податкова накладна № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн. (в т. ч. ПДВ), яка відповідає вимогам, передбаченим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З урахуванням норм, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо строку реєстрації складених податкових накладних, 19 березня 2013р. позивачем були вжиті заходи щодо реєстрації накладної № 17 від 05 березня 2013 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом також встановлено, що після спроби позивача здійснити реєстрацію податкової накладної № 17 від 05 березня 2013 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних через засоби телекомунікаційного зв'язку, на його адресу надійшла відповідь податкового органу у вигляді квитанції № 1, про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної у зв'язку з тим, що місцезнаходження позивача як продавця товару не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З наведеним суд не погоджується, виходячи з наступного.

Встановлено, що в податковій накладній № 17 від 05.03.2013 р. зазначені усі обов'язкові реквізити, які передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, при цьому юридична, а у свою чергу й фактична адреса позивача не змінювались, що на той момент підтверджувалось відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: витягом з останнього станом на 06 березня 2013 р.

Також, із доказів справи вбачається, що з метою з'ясування усіх обставин щодо відмови податкового орану здійснити реєстрацію податкової накладної № 17 від 05.03.2013 р., позивач звернувся до того з відповідним запитом від 19.03.2013 р., вих. № 19/03-01, у зв'язку з чим відповідачу була надана в паперовому вигляді сама податкова накладна № 17 від 05 березня 2013 р. з тими ж самими реквізитами та відомостями, які містились в податковій накладній, що подавалась в електронному вигляді.

В подальшому, позивач також звернувся з аналогічним запитом від 19.03.2013 р. вих. №19/03-02 вже до Державної податкової інспекції України (Міністерство доходів і зборів України), на який відповідачем була надана відповідь листом від 25.03.2013 р. вих. № 3513/10/18.3-30, яка містить посилання на окремі положення документів нормативно-правового характеру та жодним чином не дає фактичної відповіді на питання з приводу відмови в реєстрації податкової накладної № 17 від 05.03.2013 р.

Міністерство доходів і зборів України у своїй відповіді (лист від 11.04.2013 р., вих. № 544/6/99-99-18-06-05-15) на запит позивача від 19.03.2013 р. вих. № 19/03-02 зазначає, що згідно ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. За цих умов, Міністерством доходів і зборів України було рекомендовано позивачу вжити заходів щодо підтвердження своїх відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців шляхом подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається із матеріалів справи, протягом 2013 року позивачем неодноразово здійснювалось підтвердження своїх відомостей в зазначеному вище реєстрі, що підтверджується описом документів, що надається юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу" від 22.03.2013 р., від 29.03.2013 р., від 10.06.2013 р. та від 05.08.2013 р., а також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2013 р.

Вищевикладене дає суду підстави прийти висновку, що відмова відповідача в реєстрації даної податкової накладної є необгрунтованою та не узгоджується з приписами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Виходячи з вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд має правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАСУ позивачеві підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів зареєструвати та включити до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 від 05.03.2013 року на загальну суму 73958,40 грн., видану товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "НОВА" (Код ЄДРПОУ 35701461 вул. Полтавський Шлях, 88/90, м. Харків, 61093, р/р № 26004000287401 в АО "АСТРА-Банк", МФО 380548, ИПН 35701461, св-во платника ПДВ № 100155139) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Самойлова В.В.