Постанова № 33093798, 07.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 р. Справа №805/3928/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:20

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Надра»

до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні»

про скасування постанови № 02/14-02-52 від 06 березня 2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання на суму 25 000 грн.

за участю:

від позивача: Орлова Ж.О. (довір. № 13-11-7510 від 23.05.2013 року) ;

від відповідача: Лапіна Н.В. (довір. від 6.02.2013 року)

Позивач, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «Надра», звернувся до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу Держенергонагляд у Донбаському регіоні про скасування постанови № 02/14-02-52 від 06 березня 2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання на суму 25 000 грн.

В обґрунтування вимог позивач визначив протиправність та невідповідність вимогам чинного законодавства прийнятої відповідачем постанови, з наступних підстав. Так, оскаржувана постанова про застосування штрафних санкцій прийнята відповідачем внаслідок встановлення невиконання банком припису № 02/14-04-0183 від 6 листопада 2012 року, яким позивача зобов'язано: 1) забезпечити струмоприймачі підприємства технічною документацією, відповідно фактичній категорії електроустановок: технічні умови, проектне рішення по забезпеченню надійності струмоприймачів 1 категорії електроустановок: охоронна сигналізація, аварійне освітлення в т.ч. і т.д., згідно програми обстеження суб'єктів господарювання на відповідність рівня надійності електропостачання вимогам категорійності струмоприймачів за адресою: м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 1 (п. 5.3 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, розділ 1, глава 1.2. "Електропостачання та електричні мережі" Правил улаштування електроустановок; табл. 2 "Проектування електрообладнання об'єкта цивільного призначення" ДБН В.2.5.-2.3.-2003); 2) укласти договір на постачання електричної енергії відповідно до фактичної категорійності електроустановок підприємства (п. 5 Правил користування електричною енергією).

Першою підставою протиправності прийнятої відповідачем постанови позивач вважає те, що пункт 1 припису № 02/14-04-0183 від 6 листопада 2012 року встановлює порушення позивачем ДБН.В.2.5.-2.3-2003, що втратили чинність відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 64 від 15 лютого 2010 року. Припис, за невиконання якого до позивача застосовані штрафні санкції не підлягає виконанню, оскільки в його основу покладено нормативно-правовий акт, що втратив чинність.

По-друге, посилаючись на ч. 2, 3 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач зазначив, що категорія складності будівлі визначається замовником будівництва будинку і проектною організацією при введенні в експлуатацію споруди. Позивач не є власником приміщення, розташованого за адресою: м. Харцизьк, вул. Вокзальна, буд. 1, а є його орендарем на підставі укладеного договору, можливість зміни складності будівлі в позивача відсутня.

Позивач також послався на те, що комплекс струмоприймачів обласного і районного підпорядкування установ фінансування, кредитування і державного страхування відноситься до II категорії надійності електропостачання згідно пунктів 14.7.2 та 14.7.3 пункту 14 Програми обстеження суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії, затвердженої наказом Держенергонагляду України № 31 від 05 лютого 2008 року.

Крім цього, згідно приписів пунктів 10.9, 10.10 Положення про порядок створення та державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв та відділень, затвердженого постановою правління Національного банку України № 375 від 31 серпня 2001 року, перевірку відповідності приміщення та обладнання відділення вимогам Національного банку здійснює територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням відділення. Оскільки Рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Донецькій області № 140 від 05 червня 2006 року наданий дозвіл на відкриття та функціонування відділення банку, приміщення за адресою: м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 1, є таким що перевірено уповноваженим органом на предмет його відповідності вимогам, що ставляться до банківських приміщень.

Також позивач наголошував на тому, що постанова про накладання штрафу винесена відокремленим підрозділом «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», що є некомпетентною особою.

Представник позивача у судовому засідання підтримала викладені у позовній заяві вимоги та просила суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала письмові заперечення на позов та доповнення до них, із визначеною в них незгодою із заявленим позовом.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладені у запереченнях доводи щодо незгоди із заявленими позивачем вимогами, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» є юридичною особою, зареєстрований Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 26 жовтня 1993 року, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 20025456, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 21). Філія ПАТ КБ "Надра" Донецьке регіональне управління є відокремленим підрозділом позивача (арк. справи 140-141).

06 листопада 2012 року Харцизьким відділенням ІДЕН у Донецький області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Донецькій області на підставі статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 9 Закону України "Про електроенергетику" та акту перевірки від 6 листопада 2012 року складено припис № 02/14/04-0183, яким філії Донецького регіонального управління публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" приписано в термін до 6 лютого 2013 року прийняти заходи щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства, а саме:

1) забезпечити струмоприймачі підприємства технічною документацією, відповідній фактичній категорії електроустановок: технічні умови, проектне рішення по забезпеченню надійності струмоприймачів 1 категорії: охоронна сигналізація, аварійне освітлення в т.ч. і т.д. згідно "Програми обстеження суб'єктів господарювання на відповідність рівня надійності електропостачання вимогам категорійності струмоприймачів" за адресою м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 1. (ДБН В.2.5.-23.2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення", затверджені наказом Держкомітету України будівництва та архітектури № 160 від 24 вересня 2003 року, п. 5.3. Технічна документація ПТЕЕС, Розділ 1 Глава 1.2 Електропостачання та електричні мережі ПУЕ);

2) укласти договір на постачання електричної енергії у відповідності з фактичною категорійністю електроустановок підприємства. (пункт: 5. Укладення договорів ПКЕЕ).

05 березня 2013 року Харцизьким відділенням ІДЕН у Донецький області Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Донецькій області складений акт перевірки (протокол) № 02/14-04-0005, в якому зазначено, що в ході перевірки виконання суб'єктами господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, виявлених за результатами здійснення заходів з державного енергетичного нагляду встановлено ухилення від виконання вимог припису № 02/14/04-0183 від 06 листопада 2012 року, що є порушенням статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (арк. справи 125-127).

Постановою № 02/14-02-52 від 6 березня 2013 року за наслідком розгляду акту перевірки (протоколу) № 02/14-04-0005 від 5 березня 2013 року на підставі статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та статті 31 Закону України "Про теплопостачання" накладено на позивача штраф в сумі 25 000,00 грн.

Правомірність винесення постанови № 02/14-02-52 від 6 березня 2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання на суму 25 000 грн. є спірним питанням цієї справи.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що державний нагляд в електроенергетиці здійснює здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" №1085/2010 від 9 грудня 2010 року створено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України шляхом реорганізації Міністерства палива та енергетики України, Міністерства вугільної промисловості України. Згідно положення Про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Міненерговугілля України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс).

Пунктом 1 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №929 від 7 серпня 1996 року із змінами та доповненнями, передбачено, що державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з положення про відокремлений підрозділ "Держенергонагляд у Донбаському регіоні", наведений підрозділ є структурною одиницею Державного підприємства "Національна енергетична компанія України". В свою чергу, державне підприємство "НЕК "Укренерго" згідно статуту є державним унітарним підприємством, підпорядкованим та належним до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до пункту 11 "Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №929 від 7 серпня 1996 року, Держенергонагляд має право, зокрема: застосовувати до суб'єктів господарювання штрафні санкції у порядку, визначеному законодавством; вимагати від суб'єктів господарювання припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляду (контролю); вимагати від суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії; надавати (надсилати) суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи, розпорядження та інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства у сфері виробництва, постачання та споживання енергії.

Пунктом 13 вказаного Положення передбачено, що головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники, старші державні інспектори з енергетичного нагляду та державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право, зокрема: безперешкодно у робочий час відвідувати електричні і теплові установки та мережі суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії з метою здійснення контролю за дотриманням вимог нормативно-правових і нормативно-технічних документів в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання; здійснювати в установленому порядку обстеження (перевірку), огляд, інспектування електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії, а також складати за їх результатами відповідні акти; складати в установленому законодавством порядку протоколи про адміністративні правопорушення та притягати до адміністративної відповідальності громадян і посадових осіб, видавати в межах своєї компетенції суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням; вимагати в межах своєї компетенції від суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії усунення виявлених Держенергонаглядом порушень.

Як встановлено в ході судового розгляду справи оскаржуваною постановою до позивача застосовані штрафні санкції за невиконання припису № 02/14-04-0183 від 6 листопада 2012 року, який є обов'язковим до виконання.

Щодо посилань позивача в частині неправомірності прийнятого припису № 02/14-04-0183 від 6 листопада 2012 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 припису № 2/14-04-0183 від 6 листопада 2012 року позивача зобов'язано забезпечити струмоприймачі електроустановок підприємства - охоронна сигналізація та ін., технічною документацією відповідно до фактичної категорії електроустановок. Підставою наведеного пункту припису відповідач визначив положення ДБН В.2.5.-23.2003 "Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення", затверджених наказом Держкомітету України будівництва та архітектури № 160 від 24 вересня 2003 року, п. 5.3. Технічна документація Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25 липня 2006 року, Розділ 1 Глава 1.2 Електропостачання та електричні мережі Правил улаштування електроустановок).

Пунктом 2.2. Розділу 2 ДБН В.2.5.-23.2003 визначено, що у будинках установ кредитування, страхування та комерційного призначення, банках та банківських сховищах електроприймачі протипожежної установки, ліфтів, аварійного освітлення, пожежної та охоронної сигналізації відносяться до особливої групи 1 категорії надійності з електропостачання. Положення аналогічного змісту містяться в ДБН В.2.5.-23:2010, прийнятих на заміну ДБН В.2.5.-23.2003.

Пунктом 5.3. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25 липня 2006 року, в редакції, що діяла до 3 вересня 2012 року та пунктом 3 цих правил, в редакції, що діяла з 3 вересня 2012 року передбачений перелік технічної документації, необхідній задля забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок.

З огляду на зазначене суд не приймає посилання позивача на необґрунтованість припису відповідача в цій частині, оскільки факт наявності виявленого інспектором відповідача порушення, що полягає у відсутності у позивача технічної документації до електроустановок, відповідній їх фактичній категорії надійності електропостачання позивачем не спростований, обов'язкова наявність технічної документації до електроустановок відповідна їх фактичній категорії надійності передбачено нормативно-правовими актами, чинними під час прийняття відповідачем припису від 6 листопада 2012 року.

Стосовно другого пункту припису щодо укладення договору на постачання електричної енергії у відповідності з фактичною категорійністю електроустановок підприємства, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1. розділу 4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національною комісією з питань врегулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за № 417/1442, постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальна організація) забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання.

Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору.

За взаємною згодою сторін рівень споживання електричної потужності може регулюватися шляхом встановлення автоматичних засобів обмеження електроспоживання.

Додатком № 7 до договору про постачання електричної енергії №225 від 08 квітня 2005 року, сторонами визначено відповідність струймоприймачів споживача (банка) третій категорії надійності електропостачання. Втім, відповідно до ДБН .В.2.5-23:2010 електроприймачі будинки установ кредитування та комерційного призначення, банків та банківських сховищ відносяться до 1 категорії, особливої групи першої категорії та другої категорії з надійності електропостачання.

Посилання відповідача на те, що він не є власником приміщення, а є орендарем приміщення за адресою: м. Харцизьк, вул. Вокзальна, буд. 1, судом не приймаються, оскільки зазначена обставина не може звільняти споживача від обов'язку дотримуватися вимог ДБН. В.2.5.-23:2010.

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості доводів позивача про невідповідність вимогам чинного законодавства припису, за невиконання якого відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції оскаржуваною постановою.

Водночас, суд вважає за необхідним зазначити, що предметом даного адміністративного позову є саме правомірність прийняття відповідачем постанови № 02/14-02-52 від 06 березня 2013 року, що прийнята за невиконання позивачем припису № 02/14-04-0183 від 6 листопада 2012 року, однак позивачем доказів того, що наведений припис скасований в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, а судом такі обставини також не встановлені, отже, згаданий припис підлягав обов'язковому виконанню, а за його невиконання передбачена відповідальність.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Законом України "Про електроенергетику" в абзаці 2 ч. 3 ст. 27 визначено, що суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 7 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" санкції, передбачені частиною восьмою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 3 пункту 2 положення про Порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 року № 1312 встановлено, що штрафи за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання накладаються на суб'єктів господарювання за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень, приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарювання штрафи за правопорушення, передбачені в абзаці третьому пункту 2 цього положення, - у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сума застосованого відповідачем штрафу відповідає розміру штрафу встановленому нормами Закону України "Про електроенергетику", а повноваження на його накладення відповідачем прямо визначені нормами означеного Закону та Положення про порядок накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 року № 1312.

З вищевказаного вбачається, що постанова № 02/14-02-52 від 06 березня 2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання на суму 25 000 грн. відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Враховуючи викладене вище, на підставі Закону України "Про електроенергетику", порядку накладення на суб'єктів господарювання штрафів за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1999 року № 1312 та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Комерційний банк «Надра» до державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» про скасування постанови № 02/14-02-52 від 06 березня 2013 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання на суму 25 000 грн. - відмовити повністю.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 12 серпня 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.