Рішення № 330925, 20.12.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2006 Справа № 12/244

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Сюрте Ужгородського району

до товариства з обмеженою відповідальністю „Шенборн”, м. Мукачево

про стягнення заборгованості в сумі 17 680,90 грн. за відпущений товар

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача –Мерза Р.І., (представник за довіреністю № юр-44 від 30.11.2006 року)

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Сюрте Ужгородського району до товариства з обмеженою відповідальністю „Шенборн”, м. Мукачево про стягнення заборгованості в сумі 17 680,90 грн. за наданий товар.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи.

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

Повідомлення № 3305355 підтверджує вручення відповідачу 09.12.2006 року ухвали від 06.12.2006 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача в сумі 17 680,90 грн. за відпущений, згідно договору (купівлі - продажу) від 09.06.2004 року підтверджується матеріалами справи, зокрема:

1. Актом звірки взаєморозрахунків року між ТОВ „Промінь” та ТОВ „Шенборн” від станом на 23.12.2004 року;

2. довіреностями та видатковими накладними за період з квітня по липень (включно) 2004 року;

3. відомостями банківської установи про рух коштів від відповідача;

4. розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово

Заявлені вимоги позивача (претензії № 19 від 07.04.2004 року та №22 від 24.06.2004 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є оплата коштів за наданий товар (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов’язок відповідача оплатити вартість наданого товару є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов’язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов’язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Шенборн”, м. Мукачево (м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 81; код 304202264) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Промінь”, с. Сюрте Ужгородського району (с. Сюрте Ужгородського району; код 13591304) суму 17 680,90 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 90 коп.) –основного боргу та 117 (сто сімнадцять грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тисянчин В. М.