Постанова № 33091985, 13.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 р. Справа № 804/7694/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Задорожної Т.І., Починок В.В.,

представника відповідача - Нікулиці Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіталл Кривий Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання дій з нарахування пені протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем, ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг», звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання дій з нарахування пені в розмірі 2 385 967 грн. протиправними. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкові зобов'язання з податку на прибуток (рядок 14) в деклараціях за 2009 та 2010 роки не визначались у зв'язку з перевищенням суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів в минулих податкових періодах (2008 році) над нарахованою сумою податку в цих періодах. Виявлені Позивачем в лютому 2012 року помилки, допущені в деклараціях за 2009 р., 2010р. та 1 кв.2011 р., не призвели до недоплати податку на прибуток за відповідні періоди, оскільки не змінили податкові зобов'язання з податку на прибуток. Враховуючи положення пп.14.1.162 п.14.1.ст.14 Податкового Кодексу України, відповідно до якого пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплаче встановлені законодавством строки, дії Відповідача щодо нарахування позивачу пені по податку на прибуток у сумі 2 385 967 грн., є протиправними. Крім того позивачем зазначено, що сума пені нарахована відповідачем за заниження ним суми податкового зобов'язання, яке мало місце в тому числі в 2009 р., протягом якого податкове законодавство не містило приписів щодо застосування до платника податків пені у спірних правовідносинах. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, проти задоволення позову заперечував, зазначивши наступне. Позивач відповідно до вимог п.50.1 ст.51 ПКУ 28.02.12 надав уточнені декларації з податку на прибуток, в тому числі: за 2009р., 2010р., 1 кв.2011 р., якими було збільшено податкові зобов'язання відповідно на 6 628 599 грн., 9 210 039 грн., та 5 599 498 грн. При наданні уточнюючих декларацій позивачем в порушення норм ПКУ не було заповнено рядок 25 податкової декларації «Пеня, нарахована на виконання вимог підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 розділу II Податкового кодексу України (у разі виправлення помилки(ок) у складі звітної/звітної нової/консолідованої Податкової декларації повинна дорівнювати рядку (сумі рядків) 25 додатка(ів) ВП до Податкової декларації)». В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши також, що така позиція відповідача відповідає позиції ДПС України з даного питання, висловленої у листі від 03.06.11 №10407/6/16-1515-26.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області, правонаступником якої є відповідач, була проведена комплексна перевірка стану організації роботи СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ДПС за період з 01.03.10 по 30.09.12. За результатами вказаної перевірки складений акт від 26.10.12 №2/14-014-5. За змістом вказаного акту проведеної перевіркою встановлено, що позивачем допущені порушення п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПКУ, а саме: - при наданні уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2009 рік (вх. 9003139284 від 28.02.12) не була нарахована пеня в розмірі 1 734 187 грн. (ставка НБУ - 7,75%, кількість днів затримки - 739), - при наданні уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2010 р. вх. 9007059024 від 28.02.12) не була нарахована пеня в розмірі 633 349 грн. (ставка НБУ - 7,75%, кількість днів затримки - 375), - при наданні уточнюючої декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. (вх. 9016331315 від 28.02.12) не була нарахована пеня в розмірі 18 431 грн. (ставка НБУ - 7,75%, кількість днів затримки - 284).

За результатами проведеної перевірки відповідачем на підставі п. 129.1. стю129 ПКУ самостійно нарахована позивачу пеня в розмірі 2 385 967 грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2009р., 2010р. та 1кв. 2011р., про що останньому повідомлено листом від 14.11.12 №11792/10/08-23-115 (а.с.11). Даними облікової картки платника податків - позивача зворотній бік якої наявний в матеріалах справи, підтверджений факт нарахування відповідачем в поточному році (2012р.) пені по основному платежу в сумі 2 385 967 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для нарахування відповідачем позивачу пені в означеному розмірі слугували дані поданих позивачем уточнюючих податкових декларацій з податку на прибутку за 2009 р., за 2010р. та за 1 кв.2011р. від 28.02.12 (а.с.18-19, 23-24, 27-28), за якими у зв'язку із самостійним виправленням платником податків помилок збільшення податкового зобов'язання за 2009р. дорівнює 9 210 039 грн., за 2010р. - 6 628 599 грн., за 1 кв.2011р. - 5 599 498 грн.

Судовим оглядом декларацій з податку на прибуток за 2009р., 2010 р. та за 1 кв. 2011 р., з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (12-28), поданих позивачем за формою, затвердженою Наказом ДПА України №143 від 29.03.03 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у зв'язку із наявністю у позивача сум сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, нарахована сума податку зменшувалась за рахунок суми сплачених авансових платежів та податкового зобов'язання, як суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, за відповідні звітні періоди у позивача не виникало. Не виникло суми податку до сплати (позитивного значення) і після подання позивачем 24.02.12 уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за 2009р., 2010р. та 1 кв. 2011р., що не заперечується відповідачем.

За правилами ст.129 ПКУ пеня нараховується: - на суму податкового боргу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання (пп.129.1.1); - у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.2).

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1. ст.14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове зобов'язання визначено законодавцем як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 ПКУ).

Системний аналіз наведених законодавчих положень дає суду підстави для виноску, що пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Враховуючи, що внаслідок виправлення позивачем самостійно виявлених помилок у останнього не виникло суми податку до сплати, тобто суми коштів, яку він повинен сплатити до відповідного бюджету, але у встановлені законодавством строки не сплатив, що не заперечується представником відповідачем, визначені податковим органом правові підстави для нарахування позивачу пені відсутні.

Суд також звертає увагу на той факт, що позивачем зазначеними уточнюючими податковими деклараціями були виправлені помилки за звітні періоди 2009р. та 2010р., під час яких діяв спеціальний закон з питань оподаткування - Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», положення якого визначали в тому числі порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами. Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1. ст.16 згаданого Закону у разі коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується. Отже, нарахувавши позивачу пеню за вказаний період, відповідач. в тому числі, порушив приписи наведеної правової норми.

За Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а тому до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності своєї позиції на лист ДПС України від 03.06.11 №10407/6/16-1515-26 суд не приймає до уваги, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, а носить роз'яснювальний характер.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що доводи відповідача не ґрунтуються на вимогах закону, дії з нарахуванню позивачу пені в розмірі 2 385 967 грн. не узгоджуються ані з вимогами Податкового кодексу України, ані з приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим, враховуючи положення ст.2 КАС України, підлягають визнанню протиправними.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг» підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську по нарахуванню Публічному акціонерному товариству «АрселорМіталл Кривий Ріг» пені на податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 385 967 грн. за наслідками наданих 28.02.12 уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за 2009р., 2010р., перший квартал 2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіталл Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ - 24432974) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції відповідно до ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19.08.13.

Суддя А.О. Коренев