Ухвала суду № 33091984, 15.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3524/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Своринь Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лак Сант" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0003582250, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 № 0003582250.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення та визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що відсутні порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та КП «Альянс», а тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лак Сант» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з КП «Альянс» за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р.

За результатами перевірки складено акт від 06.09.2012 р. № 344/22-511/34818429, яким встановлено порушення ТОВ «Лак Сант» підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 666,00 грн., в тому числі сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість - 1 666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

Відповідно до пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями чи іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону (п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Позивач - покупець та КП «Альянс» - продавець, в період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року купувало пакети вакуумні та пакети спандбонд.

Між позивачем та КП «Альянс» письмові договори не укладались, однак, на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Лак Сант» та КП «Альянс» позивачем надано рахунок № 2352 від 27.08.2009 р. на суму 9996,00 грн., виписка по рахунку від 01.09.2009 р., від 03.09.2009 р., від 04.09.2009 р., податкова накладна від 04.09.2009 р. № 3285, накладна від 04.09.2009 р. № 3285.

Господарські відносини між позивачем та контрагентом здійснювалися в межах придбання вакуумних пакетів та пакетів спандбонд, оформлювались відповідними податковими накладними, скріплені печатками сторін і містять відомості про умови, узгоджені сторонами при укладанні відповідних договорів: про найменування товару, його ціну, кількість, а також суми податку на додану вартість.

Розрахунки здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою, копіями платіжних доручень і випискою з особового рахунка.

Посилання апелянта на відсутність транспортних накладних не заслуговує на увагу, оскільки, враховуючи кількість та незначний об'єм товару, доставку продукції можливо було здійснити однією особою без використання транспортного засобу.

На момент здійснення позивачем господарських операцій КП «Альянс» було належним чином зареєстровано в якості суб'єктів господарювання та платників податку на додану вартість.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Апелянт вказує також про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) КП «Альянс».

Однак, суду не надано доказів на підтвердження порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва та наявності вироку суду по такій кримінальній справі.

Крім того, згідно статті 204 ЦК України існує презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Таким чином, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лак Сант" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0003582250 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 20.08.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 20.08.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.