Рішення № 33091679, 14.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13708/13 14.08.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/13708/13

за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

до приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа»;

про розірвання угоди.

Представники сторін:

від позивача: Кілеса П.В., довіреність № 2432-03/88 від 14.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (надалі - позивач) з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа» (надалі - відповідач) про розірвання угоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2011р. № 1064, від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Міністерства енергетики та вугільної промисловості переані повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля. Зазначені обставини не могли передбачити сторони під час укладання Угоди від 10.05.2000р. «Про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі», тому наявні правові підстави для розірвання вказаної Угоди на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України. Проте, відповідач ухиляється від розірвання Угоду від 10.05.2000р. у добровільному порядку, в зв'язку з чим позивач просить розірвати її за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013р. (суддя Босий В.П.) порушено провадження у справі № 910/13708/13 та призначено її розгляд на 14.08.2013р.

02.08.2013р. від позивача через загальний відділ господарського суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просить розірвати спірну угоду та визнати відсутнім у відповідача права проводити аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, а також визнати відсутнім права вимагати у Мінекономрозвитку проводити зазначені аукціони виключно на базі ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа».

08.08.2013р. від відповідача через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що відповідач не може забезпечити в судове засідання явку свого єдиного представника Соковську Л.М., яка є єдиним юристом на підприємстві та з 12.08.2013р. по 16.08.2013р. буде знаходиться у відрядженні.

Згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 14.08.2013р., з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/13708/13 передано на розгляд судді Привалову А.І., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою від 14.08.2013р. справу № 910/13708/13 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І. та призначено розгяд справи на 14.08.2013р.

До початку розгляду справи 14.08.2013р. від позивача через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання про відкликання заяви про зміну предмету позову.

Присутнім у судовому засіданні 14.08.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві, а також заперечено проти відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою від 18.07.2013р. відповідача документи не подав та не надіслав.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем було отримано 26.07.2013р., а наказ про відрядження представника Соковської Л.М., яка обіймає посаду начальника юридичного відділу, виданий 06.08.2013р.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 14.08.2013р., судом у задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

Отже, оскільки відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, проте не зазначив поважних причин, з яких не виконав вимоги суду та не подав, витребувані в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.07.2013р., документи, в тому числі відзив на позов, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000р. № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» (далі - Постанова) установлено, що аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля проводяться на базі бірж, визначених за результатами спеціалізованого конкурсу, який організовує і проводить Міністерство економіки України (п. 2 Постанови).

Пунктом 3 Постанови, Міністерству економіки доручено організовувати спеціалізовані конкурси з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля, і укладати угоди з біржами - переможцями конкурсів.

Відповідно до вимог пунктів 2 та 3 Постанови, Міністерством економіки України 05.05.2000р. був організований конкурс з визначення бірж, на базі яких проводитимуться аукціони, переможцем якого було визначено ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа».

10.05.2000р. Міністерством економіки України з переможцем конкурсу була укладена Угода «Про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі».

Згідно з п. 1.3 Угоди Мінекономіки доручає, а Біржа бере на себе зобов'язання щодо організації та проведення аукціонів відповідно до вимог, визначених Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, правил та положень Біржі та цієї Угоди.

Пунктом 4.1 Угоди передбачено, що дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та вважається укладеною на невизначений строк.

Також між сторонами були укладені Доповнення від 01 липня 2008р. та Доповнення № 2 від 06.11.2009р. до Угоди «Про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі».

Так, відповідно до Доповнення № 2 до Угоди, ряд положень останньої були змінені та доповнені.

Згідно п. 2.3 Доповнення № 2, пункт 2.3 розділу 2 Угоди «Обов'язки сторін» був доповнений підпунктами 2.3.6 та 2.3.7, якими передбачено, що з метою вдосконалення технології проведення аукціонних торгів, Біржа зобов'язується забезпечити розробку та впровадження до кінця першого півріччя 2010 року біржової електронної торговельної системи для проведення аукціонів та проведення аукціонів в біржовій електронній торговельній системі в режимі он-лайн торгівлі до кінця 2011 року; здійснювати безперервний облік та аналіз інформації щодо попиту та пропозиції, а також динаміки цін на нафтопродукти, отриманої за результатами проведення аукціонів, та надавати цю інформацію у систематизованому вигляді Мінекономіки для забезпечення створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад та підвищення платіжної дисципліни на ринку енергоресурсів.

Відповідно до п. 2.2 Доповнення № 2, пункт 2.2 розділу 2 «Обов'язки сторін» доповнений пунктом 2.2.4, яким встановлено, що для забезпечення виконання Біржою вимог підпунктів 2.3.6 та 2.3.7 п. 2.3 Угоди, Мінекономіки зобов'язується протягом не менше як 5 років організовувати проведення аукціонів виключно на УМВБ не рідше одного разу на місяць.

Згідно з п. 2.5 Доповнення № 2 пункт 4.2 розділу 4 Угоди «Інші положення» викладено в наступній редакції: сторони домовилися, що Угода може бути розірвана лише за взаємною домовленістю сторін за умови повідомлення однією з сторін іншої сторони за один місяць, але не раніше спливу п'яти років з моменту підписання цього доповнення.

Відповідно до п. 6 Доповнення № 2 це доповнення набирає чинності з дня його підписання сторонами.

Отже, враховуючи викладені положення Доповнення № 2 від 06.11.2009р. до Угоди, зобов'язання Мінекономіки щомісяця проводити аукціони на базі ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа» повинно виконуватися щонайменше до 06.11.2014р.

Проте, 03.10.2011р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1064 «Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» (далі - Постанова КМУ № 1064), згідно з якою: затверджено Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу; доручено Міністерству енергетики та вугільної промисловості провести у місячний строк конкурс з визначення бірж, на яких проводяться біржові аукціони з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу; визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000р. № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля».

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України листом від 17.06.2013р. за № 03/17-3017а запропонувало Міністерству економічного розвитку і торгівлі України розірвати діючі договори на проведення таких аукціонів, укладені з біржами до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1064 від 03.10.2011р.

26.06.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 2432-03/299 від 25.06.2013р., в якому позивач запропнував погодити розірвання Угоди від 10.05.2000р., у звязку з втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000р. № 599 та відсутністю на даний час у Мінекономрозвитку, яке виступає правонаступником Мінекономіки, повноважень щодо організації та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля.

Саттею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідач пропозицію позивача щодо розірвання Угоди від 10.05.2000р. залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Крім цього, факт відсутності згоди між сторонами щодо розірвання Угоди підтверджується тим, що відповідач листом від 11.06.2013р. за № 8/154 звернувся до Першого віце-прем'єр-міністра України, Міністра економічного розвитку і торгівлі України та Міністра енергетики та вугільної промисловості України, в якому зазначив, що Мінекономрозвитку та Міненерговугілля порушують інтереси ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа», а Угода є чинною та підлягає виконанню.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, визначено сукупність необхідних умов, за яких договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачливості, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю всіх умов у сукупності, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Судом встановлено, що укладаючи спірну угоду, Міністерство економіки України діяло не як суб'єкт господарювання, що здійснює господарську діяльність у розумінні ст. ст. 3, 55 Господарського кодексу України, а лише реалізовувало владні повноваження, делеговані постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля», про що свідчить п. 1.1. Угоди.

Отже, виходячи з умов Угоди, наявність повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля у позивача, який відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституцій України зобов'язаний діяти виключно на підставі та в межах повноважень, наданих Конституією та законами України, є істотною обставиною.

Таким чином, в момент укладення Угоди та доповнень до неї сторони виходили з того, що повноваження щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля будуть зберігатися за Мінекономрозвитку щонайменше до 2014 року. При цьому, позивач не може усунути причини істотної зміни обставин, оскільки його повноваження припинилися з втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2000р. № 599 «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля»; подальше виконання спірної Угоди суперечитиме положенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2011р. № 1064 «Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу».

Приписами ч. 1 ст. 117 Конституцій України встановлено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про нафту і газ», Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про нафту і газ», порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, в межах наданих повноважень, наданих Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України», Законом України «Про нафту і газ», затвердив порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, відповідно до якого саме Міненерговугілля проводить конкурс з визначення бірж, які мають право на організацію та проведення відповідних аукціонів, визначає за результатами конкурсу переможців і укладає з ними договір про організацію та проведення аукціонів.

На день вирішення спору, суду не надано доказів визнання незаконною та скасування або визнання такою, що втратила чинність чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2011р. № 1064.

Отже, після прийняття та набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2011р. № 1064 «Деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» істотні обставини, якими сторони керувались при укладенні Угоди, змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б спірну Угоду.

Таким чином, судом встановлено, що ні позивач, ані відповідач не відповідають за обставину, пов'язану з переданням повноважень щодо організації і проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Водночас, в силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування фактів та обставин, викладених в позовній заяві.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено існування обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

З урахуванням викладеного вище, а також враховуючи доведеність позивачем порушення його прав відповідачем, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги грутуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними і допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати Угоду від 10.05.2000р., укладену між закритим (приватним) акціонерним товариством «Українська міжбанківська валютна біржа» та Міністерством економіки України, правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, «Про організаційне забезпечення проведення аукціонів з продажу нафти та газового конденсату на базі Української міжбанківської валютної біржі».

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська міжбанківська валютна біржа» (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 1; код ЄДРПОУ 22877057) на користь Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) 1147,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.08.13. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов