Рішення № 33091568, 15.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 р. Справа № 914/2137/13

За позовом: Приватного підприємства «Гал-Всесвіт», м.Львів

До відповідача-1: Управління розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації, м.Львів

До відповідача-2 : Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат , м.Львів

Про відшкодування збитків в розмірі 173 522,50 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Торська І.В.

В судове засідання з'явились:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Крук І.В. - представник по довіреності

від відповідача-2: Чад І.П., Дуфанець І.Й. - представники по довіреності

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов приватного підприємства«Гал-Всесвіт» до Управління розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації та Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату про стягнення з них солідарно збитків в розмірі 173 522,50 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

В судових засіданнях судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до позовної заяви та матеріалів справи.

13.08.2013 року ПП «Гал-Всесвіт» було подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог в якій він просить стягнути солідарно з відповідачів 29346,88 грн. В судовому засіданні представник ПП «Гал-Всесвіт» свої зменшені позовні вимоги підтримав з підстав і мотивів, викладених і позовній заяві, просить стягнути з відповідачів упущену вигоду в розмірі 29346,88 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Гал-Всесвіт» посилається на незаконне позбавлення його права здійснювати перевезення пасажирів по маршруту Моршин АВ-Львів-АВ в період з 13.03.2012 року по 31.03.2012 року.

Відповідач-1 та відповідач-2 проти позову заперечують з підстав і мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідачі посилаються на недоведеність позивачем завдання йому збитків та їх розміру , а також на відсутність причинного зв'язку між наданими послугами по підготовці матеріалів конкурсного комітету та шкодою, на існування якої наполягає позивач.

В судовому засіданні 13.08.2013 року оголошувалась перерва до 15.08.2013 року для надання можливості відповідачам ознайомитись із поданою позивачем заявою про уточнення позовних вимог та доданими до неї матеріалами. Про час і місце наступного судового засідання сторони були повідомлені, що підтверджується підписами представників сторін на бланку про оголошення перерви.

В продовжене судове засідання позивач участь свого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив.

Представники відповідачів проти викладених в заяві про уточнення позовних вимог обставин та розміру заявлених збитків заперечили, посилаючись на відсутність первинних фінансових документів, які б підтверджували розмір заявлених збитків .

Враховуючи сплив строку, встановленого ст.69 ГПК України, судове засідання відбулося без участі представника позивача, з врахуванням його доводів, викладених в попередніх судових засіданнях.

В судовому засіданні 15.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 26 січня, 24 лютого, 05 березня 2012 року ( протокол №1), згідно якого на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ переможцем конкурсу було визначено ВАТ «Львівське АТП 14630». Зазначене рішення було введене в дію наказом Управління розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації №7 від 12.03.2012 року.

Не погоджуючись із рішенням в частиені визначення переможця на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ , ПП «Гал-Всесвіт» оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі № 94015/12/9104 визнано протиправним та скасовано рішення Львівської обласної державної адміністрації ( протокол №1 від 26.01, 24.02, 05.03.2012 року) в частині визначення переможця на перевезення пасажирів на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ, визнано протиправним та скасовано п.1 наказу управління розвитку інфраструктури ЛОДА №7 від 12.03.2012 року «Про визначення переможців конкурсів» в частині визначення ВАТ «Львівське АТП -14630» перевізником на маршруті №790 Львів АВ-Моршин АС, ТзОВ «Стрийське АТП» перевізником на маршруті 790А Моршин АС-Львів АВ.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року по справі № 94015/142518/12 визнано незаконним та скасовано рішення Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату , як Робочого органу обласного конкурсного комітету, в частині надання ВАТ «Львівське АТП-14630» , як учаснику конкурсу на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ , 10 балів за критерієм «Сумарна пасажиромісткість автобусів ( не нижче ЄВРО-2), які є власністю , спів власністю перевізника або взяті у лізинг для відповідного виду перевезень, понад 500 місць» та в частині відмови у нарахуванні учасникам конкурсу на вказані об'єкти ПП «Гал-Всесвіт» та ВАТ «Львівське АТП- 14631» по 11 балів та зобов'язано Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат провести повторну оцінку конкурсних пропозицій ВАТ «Львівське АТП-14630», ПП «Гал-Всесвіт» та ВАТ «Львівське АТП -14631», поданих на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ .

Як зазначає позивач, згідно проведеної робочим органом повторної оцінки пропозицій перевізників претендентів ПП «Гал-Всесвіт» набрало 41,6 бала, а відтак , на думку позивача, є переможцем на об'єкті конкурсу № 790 А Моршин АС-Львів АВ.

Як стверджує в своїй позовній заяві ПП «Гал-Всесвіт» , починаючи з березня 2012 року внаслідок порушення відповідачами порядку проведення конкурсу та визначення переможців, його незаконно було позбавлено права здійснювати перевезення на даному маршруті, внаслідок чого йому завдано збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 29346,88 грн. за період з 13.03.2013 року по 31.03.2012 року, які просить стягнути з відповідачів солідарно. Для розрахунку збитків позивач використав дані аналогічного періоду попереднього 2011 року.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно визначення ч. 2 ст. 22 ЦК України до збитків відносяться, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вищенаведені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями Господарського кодексу України, ст. 224, якого передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завданні цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Гал-Всесвіт» звернулося з позовом до Управління розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації та Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату про стягнення з них солідарно збитків у формі упущеної вигоди за період з 13.03.2012 року по 31.03.2012 року в розмірі 29 346,88 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Гал-Всесвіт» посилається на порушення спільними діями відповідачів його прав і незаконне позбавлення його права здійснювати перевезення пасажирів по маршруту №790 А Моршин АС-Львів АВ. Як на доказ протиправних дій відповідачів позивач посилається на постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі № 94015/12/9104 визнано протиправним та скасовано рішення Львівської обласної державної адміністрації ( протокол №1 від 26.01, 24.02, 05.03.2012 року) в частині визначення переможця на перевезення пасажирів на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ, визнано протиправним та скасовано п.1 наказу управління розвитку інфраструктури ЛОДА №7 від 12.03.2012 року «Про визначення переможців конкурсів» в частині визначення ВАТ «Львівське АТП -14630» перевізником на маршруті №790 Львів АВ-Моршин АС, ТзОВ «Стрийське АТП» перевізником на маршруті 790А Моршин АС-Львів АВ, та від 23.01.2013 року по справі № 94015/142518/12 визнано незаконним та скасовано рішення Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату , як Робочого органу обласного конкурсного комітету, в частині надання ВАТ «Львівське АТП-14630» , як учаснику конкурсу на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ , 10 балів за критерієм «Сумарна пасажиромісткість автобусів ( не нижче ЄВРО-2), які є власністю , спів власністю перевізника або взяті у лізинг для відповідного виду перевезень, понад 500 місць» та в частині відмови у нарахуванні учасникам конкурсу на вказані об'єкти ПП «Гал-Всесвіт» та ВАТ «Львівське АТП- 14631» по 11 балів та зобов'язано Львівський державний обласний навчально-курсовий комбінат провести повторну оцінку конкурсних пропозицій ВАТ «Львівське АТП-14630», ПП «Гал-Всесвіт» та ВАТ «Львівське АТП -14631», поданих на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ .

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідачів збитки у формі упущеної вигоди в сумі 29346,88 грн., яку, на його думку, він би отримав, якби був визнаний переможцем конкурсу на маршруті №790 А Моршин АС-Львів АВ і уклав договір на перевезення пасажирів по даному маршруту.

Доводи позивача необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення відшкодування шкоди встановлені $ 1 Глави 82 ЦК України.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому діяння заподіювача шкоди має містити всі ознаки, передбачені ст. 1166 ЦК України, а саме:

1) воно повинно заподіювати шкоду,

2) бути протиправним,

3) причинно пов'язаним зі шкодою,

4) винним.

Тому для застосування позадоговірної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 із наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що між її діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

Наведеної судової практики також дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування шкоди (постанови ВСУ від 06.06.2006 у справі № 10/360-15/4141, від 30.05.2006 у справі № 42/266-6/492, від 04.07.2011 року у справі №51/250).

Як вже зазначалося раніше, позивач просить стягнути збитки у формі упущеної вигоди - а саме не отриманий ним дохід в сумі 29346,88 гривень за період з 13.03.2012 року по 31.03.2012 року. В обґрунтування своїх позовних вимог ПП «Гал-Всесвіт» посилається на судові рішення, які набрали законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, чинними судовими рішеннями Львівського апеляційного адміністративного суду у справах №94015/12/9104 від 11.10.2012 року та № 9104/142518/12 від 23.01.2013 року визнано протиправними і скасовано в частині визначення переможця на перевезення пасажирів на об'єктах конкурсу №790 Львів АВ-Моршин АС і № 790 А Моршин АС-Львів АВ та п.1 наказу Управління розвитку інфраструктури обласної державної адміністрації №7 від 12.03.2012 року «Про визначення переможців конкурсів» в частині визначення ВАТ «Львівське АТП -14630» перевізником на маршруті №790 Львів АВ-Моршин АС, ТзОВ «Стрийське АТП» перевізником на маршруті 790А Моршин АС-Львів АВ. Проте, слід звернути увагу, що зазначеними судовими рішеннями не визнано ПП «Гал-Всесвіт» переможцем конкурсу, а відтак, лише сам факт скасування рішень Львівської обласної державної адміністрації та Львівського державного обласного навчально-курсового комбінату, як Робочого органу конкурсного комітету, не встановлює причинного зв'язку між діями відповідачів і завданою шкодою, як і не доводить самого факту завдання позивачу будь-яких збитків. Зазначеними судовими рішеннями не встановлено фактів, що мають преюдиціальне значення, а саме щодо доведеності протиправної поведінки відповідачів, вини та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів і понесенням позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди.

Крім того, як роз'яснено в абзаці 4 п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування підстав для задоволення позову позивач посилається на встановлення вказаних елементів складу цивільного правопорушення судовими рішеннями в інших справах, предметом позову у яких не є стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, а відтак дослідженню у даній справі підлягає наявність всіх елементів правопорушення, необхідних для стягнення збитків.

При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Відповідно до статті ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Водночас, спірна сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин, а саме внаслідок ймовірного визначення його переможцем конкурсу та укладення в майбутньому договору на перевезення пасажирів і ймовірну прибутковість зазначеного маршруту саме в цей період. За таких обставин, наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Таким чином, в діях відповідачів відсутні ознаки , передбачені ст.1166 ЦК України, необхідні для настання відповідальності за завдану шкоду.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Будь-яких доказів на підтвердження вищезазначених обставин позивачем суду не надано, крім того, позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів вжиття ним заходів, для їх одержання у розумінні ст. 33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови, а відтак укладення майбутніх договорів на перевезення є виключно умовним припущенням.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Березяк Н.Є.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.08.2013 року.