Рішення № 33091555, 19.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2013 року Справа № 913/2098/13

Провадження №10/913/2098/13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод "Вістек", м. Артемівськ Донецької області

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 8 235 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

Секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача - Міщенко К. А., юрисконсульт, довіреність № 1983/5 від 29.07.2013;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 28.01.2013 №12 в розмірі 8235 грн. 00 коп., яка складається з суми основного боргу - 7908 грн. 00 коп., 3% річних - 55 грн. 00 коп. та пені - 272 грн. 00 коп.

Відповідач на порушення ухвали суду від 07.08.2013 відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце слухання справи завчасно повідомлений, а саме: ухвала про порушення провадження у справі, яка направлена за поштовою адресою Відповідача, отримана відповідачем 12.08.2013, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення. Будь-яких заяв, клопотань від Відповідача не надійшло.

Згідно п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду N 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

От же, незважаючи на те, що Відповідач не скористався своїми правами, наданими ст. 22 ГПК України, суд вважає, що наявні в матеріалах справи документи, є достатніми для прийняття повного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним акціонерним товариством "Артемівський машинобудівний завод "Вістек" (надалі - Постачальник/Позивач) та Публічним акціонерним товариством "Стахановський завод феросплавів" (надалі - Покупець/Відповідач) 28.01.2013 було укладено договір поставки № 12 (далі - Договір). Сторони взяли на себе наступні зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1 Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товар на умовах та у спосіб, зазначеними в Специфікаціях (Додатках) до цього Договору.

Покупець відповідно до Специфікації №1 до Договору здійснити оплату поставленого Товару упродовж 35 календарних днів з моменту поставки.

Позивач свої договірні зобов'язання з поставки Товару виконав в повному обсязі, про що свідчить видаткова накладна від 20.03.2013 №851/13 на суму 7908 грн. 00 коп., Товар отримано представником Відповідача за довіреністю.

Згідно відмітки на видатковій накладній та акту приймання - передачі Товар було прийнято Відповідачем 02.04.2013.

На дату подачі позову за Відповідачем виникла заборгованість по оплаті Товару на суму 7908 грн. 00 коп.

В зв'язку з простроченням оплати суми 7908 грн. 00 коп. позивач просить стягнути річні відсотки за період з 07.05.2013 по 30.07.2013 (84 дні), що становить 55 грн. 00 коп. та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за цей же період, що становить 272 грн. 00 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин cправи в їх сукупності, керуючись законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлено ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України а саме: Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші право чини.

Укладений між сторонами у справі Договір є договором поставки, тому до цього договору застосовуються норми ЦК України, що регулюють поставку та купівлю-продаж.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

У відповідності зі ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Матеріалами справи підтверджено виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором, поставлено Товар за видатковою накладною від 20.03.2013 №851/13 на суму 7908 грн. 00 коп. Згідно відмітки на видатковій накладній та акту приймання - передачі Товар було прийнято Відповідачем 02.04.2013.

Покупець відповідно до Специфікації №1 до Договору здійснити оплату поставленого Товару упродовж 35 календарних днів з моменту поставки, тобто по 07.05.2013.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт порушення зобов'язання по сплаті грошових коштів відповідно до умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Річні відсотки за період з 07.05.2013 по 30.07.2013 (84 дні), що становить 55 грн. 00 коп. нараховані Позивачем правомірно.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 7908 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 55 грн. 00 коп. обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, та підлягають задоволенню.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 272 грн. 00 коп., не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Договір поставки не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачену договором санкцію у вигляді пені та вимагати її стягнення у судовому порядку.

Нарахування заявленої до стягнення пені позивач мотивує нормою ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивач невірно тлумачить вказані норми.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки з посиланням на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, на яке посилається представник позивача, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені, що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

Тому, вимоги по стягненню пені є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 7908 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 55 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору стягуються з Відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 00186513 на користь Приватного акціонерного товариства "Артемівський машинобудівний завод "Вістек", м. Артемівськ Донецької області, вул. Артема, 6, ідентифікаційний код 31226457, заборгованість за договором поставки від 28.01.2013 №12 яка складається з суми основного боргу - 7908 грн. 00 коп., 3% річних - 55 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1663 грн. 67 коп.

Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 22.08.2013.

Суддя Т.М. Мінська