Рішення № 33090875, 15.08.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/12734/12

Номер провадження 2/404/607/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

при секретарі - Вітохіній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким після уточнення своїх вимог , просить стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 2000 грн. матеріальної шкоди, 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також понесені судові витрати ( а.с.104-105).

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали , просили задовольнити. Зазначали, що автомобіль « Опель Кадет 1.3»,1987 року випуску , реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно довіреності від 19.02.2008 року , тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 знаходиться у його користуванні, та власником якого є ОСОБА_4 01.02.2012 року , він, позивач, приїхавши додому , залишив свій автомобіль на місці для паркування під будинком АДРЕСА_1. Відповідач, ОСОБА_2, виконуючи ремонтні роботи в своїй квартирі, діючи необережно, впустив будівельний матеріал на автомобіль , та пошкодив його. Ремонт проводився в АДРЕСА_1, власником якої є відповідач ОСОБА_3 Вважає, що оскільки питання мирно не врегульовано, кошти для ремонту автомобіля йому не відшкодовано, то є всі правові підстави для відшкодування завданої шкоди його автомобілю в судовому порядку. З приводу пошкодження автомобіля він звертався до Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області , відповідно проводилась перевірка, та його було повідомлено, про те, що викладені ним у заяві факти підтвердилися, при проведенні ремонтних робіт ОСОБА_5 з власної необережності впустив будівельний матеріал, який впав на автомобіль ОСОБА_1 та пошкодив його. На момент перевірки сума збитків не встановлена. В подальшому, згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи , експертом було вказано, що для відновлення пошкодженого транспортного засобу необхідно провести малярні роботи на суму 940 грн., тому в судовому засіданні сторона позивача зменшила позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди з 2000 грн. до 940 грн.

Крім того, на обґрунтування моральної шкоди позивач вказував, що він зазнав також морального страждання, що проявилось у відсутності спокою та сильному душевному хвилюванні ,адже автомобіль він придбав за власні кошти , на сьогодні його ремонт є надто дорогим для нього. Завдану шкоду оцінює в 3000 грн.

До того ж, просив стягнути з відповідачів понесені судові витрати та витрати, пов»язані з наданням правової допомоги в розмірі 1500 грн.

Відповідач ОСОБА_2, його представник позовні вимоги не визнали повністю, у їх задоволенні просили відмовити, за безпідставністю, необґрунтованістю. Вказували, що позивач не надав доказів наявності вини відповідача та причинного зв»язку між діями і шкодою; не надав доказів в обґрунтування розміру моральної шкоди . Квартира належить тещі, виходив на балкон, змінював кріплення під батареями.

Залучений до участі в справі , за клопотанням позивача, згідно ухвали суду від 02.07.2013 року співвідповідач-ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась, повідомлялась належно ( а.с.112).

Третя особа , залучена ухвалою суду від 26.03.2013 року на стороні позивача без самостійних вимог - ОСОБА_4 ( а.с. 55) в судове засідання не з»являвся, повідомлявся.

Свідок , який допитувався судом за клопотанням позивача -ОСОБА_6 пояснював, що проживає із сторонами в одному будинку та дійсно 01.12.2012 року коли він вийшов із під»їзду, то побачив як на автомобіль позивача падали бетонні камінці із 7-го етажа, балкону , де проживає відповідач.

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснював, що він завідуючий будинком , у грудні 2012 року знаходився біля будинку АДРЕСА_1 знає автомобіль позивача та що його пошкодили із 7-го поверху, пошкодження бачив на задній двері, крилі та даху автомобіля.

Тотожні пояснення дав свідок ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_9 , яка допитувалась судом за клопотанням відповідача ОСОБА_2 в суді пояснила, що дійсно відповідач проводив ремонтні роботи в кімнаті квартири , але пошкоджень на автомобілі позивача, який знаходився біля під»їзду будинку не бачила.

Свідок ОСОБА_10 пояснювала, що 26 років проживає в будинку по АДРЕСА_1, стосунки з позивачем неприязнені. 01.12.12року гуляла надворі близько 10 години до 11 години, спілкувалась з подругами та не чула і не бачила як з балкону чи вікон відповідача щось викидали , міліція була увечері.

Заслухавши пояснення сторони позивача, відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи ( в тому числі матеріали перевірки по заяві ОСОБА_1.), суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Згідно зі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, тобто доказами слід вважати не тільки висновки експертизи, а й показання свідків, письмові докази тощо.

В суді встановлено, що третій особі ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль « OPEL Kadett 1.3», д/зНОМЕР_1, що підтверджує свідоцтво про реєстрацію ( а.с. 50).

ОСОБА_1 згідно довіреності від 19.02.2008 року та тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2 ( а.с.50) розпоряджається та користується вказаним транспортним засобом.

01.12.2012 року ОСОБА_1 припаркував автомобіль« OPEL Kadett 1.3», д/зНОМЕР_1 біля будинку АДРЕСА_1, по місцю свого проживання та в цей же день виявив пошкодження у вигляді : сколів лако-фарбового покриття , на задній правій двері, численні сколи на даху , передньої лівої стійки, лобового скла , капоті , що підтверджено протоколом огляду місця події від 01.12.2012 року та висновком №69 судової авто товарознавчої експертизи від 25.07.13 року ( пошкоджено : панель даху , двері передні праві, боковина задня права). Пошкодження у вигляді сколів лакофарбового покриття транспортного засобу, відновлювальна операція- фарбування. Для відновлення пошкодженого транспортного засобу необхідно провести малярні роботи загальною вартістю в 940 грн. ( а.с.136-141).

01.12.2012 року позивач звернувся із заявою в Кіровський ВМ УМВС України в області з приводу пошкодження автомобіля. Згідно висновку перевірки по матеріалам заяви 04.12.2012 року було встановлено, що факт, викладений у заяві ОСОБА_1 підтвердився, а саме: при проведенні ремонтних робіт ОСОБА_2 впустив будівельний матеріал , який випав на автомобіль ОСОБА_1 та пошкодив його.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в суді підтвердили той факт, що з балкону , де проживають відповідачі , падали бетонні камінці на автомобіль позивача.

Таким чином, суд вважає доведеним факт пошкодження автомобіля« OPEL Kadett 1.3», д/з НОМЕР_1 з квартири відповідачів.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.4 ст. 319 , ст. 322 ЦК України власність зобов»язує. Власник зобов»язаний утримувати майно , що йому належить , якщо інше не встановлено договором або законом.

Дана стаття встановлює презумпцію обов»язку власника нести всі витрати, пов»язані з утриманням належного йому майна .До таких витрат належать витрати , пов»язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечуванням збереження його властивостей, тощо. Такий обов»язок є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.

Невиконання власником свого обов»язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

При цьому з»ясовано, що власником квартири, з якої падали бетонні камінці на автомобіль позивача є співвідповідач ОСОБА_3 Тому , суд вважає, що належним відповідачем в справі є власник квартири ОСОБА_3, яка і має відшкодувати шкоду , в зв»язку з пошкодженням автомобіля позивача в сумі 940 грн., оскільки доказів того, що саме ОСОБА_2 впустив будівельний матеріал з балкону позивачем не надано.

Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн., суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна ; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи , а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Позивач обґрунтовував спричинення моральної шкоди відсутністю спокою та сильному душевному хвилюванні , які він зазнав внаслідок пошкодження його автомобіля, які він придбав за власні кошти , він багато часу витрачав на оформлення відповідних документів в правоохоронних органах, при зверненні до адвокатів, до суду .

Застосовуючи принцип справедливості, достатності та розумності, суд вважає за необхідне стягнути з належного відповідача на користь позивача розмір моральної шкоди у сумі саме -300 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зазначеної норми склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Законом України від 20 грудня 2011 року №4191-VІ «Про граничний розмір компенсації витратна правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах -суб'єктами владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Виходячи з аналізу змісту ст. ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.

Як вбачається із матеріалів справи правову допомогу позивачу надавала адвокат ( а.с. 38-40), згідно наданої квитанції від 15.08. 13 року позивач сплатив-1500 грн. ( а.с.148-149).

З урахуванням викладеного, затраченого робочого часу особи, яка надавала юридичні послуги та пропорційно задоволеної частини позовних вимог, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача -800 грн. розміру відшкодування витрат за надання юридичної допомоги .

В порядку ст. 88 ЦПК України , стягнути із належного відповідача на користь позивача -321,90 грн. понесених судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 940 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 300 грн.- моральної шкоди; 800 грн. - витрат за надання правової допомоги та 321,90 грн. понесених судових витрат.

У задоволенні вимог до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда