Постанова № 33090564, 20.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6138/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Ганечко О.М., Міщука М.С.,

при секретарі: Алдановій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узавто-Одеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2013 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Узавто-Одеса» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0066772250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Узавто-Одеса» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період із 15 листопада по 05 грудня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 12 грудня 2012 року складено акт № 620/22-511/33787547 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, відповідно до висновків якого позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 1844416,00 грн., у тому числі за: І квартал 2011 року - 1390467,00 грн.; ІІ-IV квартал 2011 року - 453949,00 грн., чим порушено підпункт 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, підпункт 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, 28 грудня 2012 року складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 1844416,00 грн. та у розмірі 01,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Вказані висновки колегія суддів вважає помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і не відповідають вимогам закону.

Стосовно нарахування податкового зобов'язання по взаємовідносинах позивача з «ARMUBA TRADING LLC» за 1 квартал 2011 року слід зазначити наступне.

На думку суду першої інстанції позивачем не включено до валового доходу кошти у розмірі 5 561 870,00 грн., отримані від продажу товарів за договором поставки автомобілів від 01.03.2011 року № UzO-03/2011-001-АТ, внаслідок чого і було начебто занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року у сумі 1 390 467,00 грн. (5 561 870,00 грн. - 25% (ставка податку на прибуток).

Проте, судом першої інстанції не враховано положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, яка була чинною на дату здійснення правовідносин.

Так, відповідно до ст. 3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно до п. 5.1. ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як було встановлено в ході розгляду справи, частина коштів у сумі 2 780 175,00 (350 000 тис. доларів США) була повернута двома платежами нерезиденту «ARMUBA TRADING LLC» 28.03.2011 року та 29.03.2011 року, тобто в межах оподатковуваного періоду (1 квартал 2011 року).

Таким чином, об'єктом оподаткування позивача за 1 квартал 2011 року у відповідності до ст. 3 Закону є сума коштів, яка визначається, як різниця між скоригованим валовим доходом (5 561 870,00 грн.) та валовими витратами (2 780 175,00 гри.), та складає 2 781 695,00 грн.

Натомість, всупереч зазначених норм суд першої інстанції зробив помилковий висновок про розмір оподатковуваного доходу позивача у сумі 5 561 870,00 грн., не врахувавши при цьому валові витрати позивача у сумі 2 780 175,00 грн. (платіжні доручення та банківські виписки від 28.03.2011 року та 29.03.2011 року містяться в матеріалах справи).

При цьому, представником відповідача не заперечувався факт включення позивачем до декларації з прибутку підприємства за 1 квартал 2011 року оподатковуваного доходу у розмірі 2 781 695,00 грн., яка і підлягала оподаткуванню.

Отже, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про оподаткування валового, а не оподатковуваного доходу позивача, не врахувавши матеріали справи, які підтверджують валові витрати позивача (платіжні доручення та банківські виписки від 28.03.2011 року та 29.03.2011 року).

Стосовно висновків суду про правомірність нарахування податкового зобов'язання при взаємовідносинах позивача з ПП «А.В.П. Тріада» за 2-4 квартали 2011 року судова колегія звертає увагу на наступне.

На думку суду першої інстанції, позивачем не надано доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «А.В.П. Тріада».

При цьому, в матеріалах справи містяться копії договору № 08/09 поставки автозапчастин від 08.09.2011 року, рахунків-фактур, видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних, банківських виписок про перерахування коштів, податкових декларацій з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, оборотної відомості про залишок товарів.

Відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.

Всупереч зазначеному, оскаржувана постанова не містить мотивів неврахування зазначених доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «А.В.П. Тріада».

Крім цього, факт вчинення господарських відносин між позивачем та ПП «А.В.П. Тріада» у періоді, що перевірявся відповідачем, повністю підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року.

Слід відмітити, що ДПІ у Подільському районі м. Києва не було також надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача та доводів суду першої інстанції про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Таким чином, надані позивачем докази в повній мірі свідчать про реальність проведених фінансово-господарських операцій з ПП «А.В.П. Тріада», отримання та фактичний рух придбаного товару, його облік на підприємстві, сплату грошових коштів за товар, відображення операцій у податковому обліку тощо, що не прийнято до уваги та не досліджено судом першої інстанції.

Доводи відповідача в частині правомірності своїх дій спростовуються матеріалами справи та не відповідають фактичним обставинам справи, тому вони не заслуговують на увагу.

Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узавто-Одеса» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2013 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Узавто-Одеса» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 28.12.2012 року № 0066772250.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: О.М. Ганечко

М.С. Міщук

Повний текст постанови виготовлено 23.08.2013 року

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Ганечко О.М.

Міщук М.С.