Постанова № 33087492, 16.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2013 року № 826/11086/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛІБР - СПОРТ"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, що полягають у відмові в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ "ЕКВІЛІБР-СПОРТ (код ЄДРПОУ 38204403, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6, каб. 331) №115 від 17.05.2013 року, № 119 від 21.05.2013 року, № 122, 123, 124 від 28.05.2013 року, №104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 від 15.05.2013 року; зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (як правонаступника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) зареєструвати в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкові накладні ТОВ «ЕКВІЛІБР-СПОРТ» відправлені засобами електронного зв'язку (код ЄДРПОУ 38204403, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6, каб. 331) № 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 від 15.05.2013 року, № 115 від 17.05.2013 року, № 119 від 21.05.2013 року, № 122, 123, 124 від 28.05.2013 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивачем було направлено електронною поштою податкові накладні, проте, відповідачем не було прийнято дані накладні та не надано вмотивованої відповіді про відмову.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛІБР - СПОРТ" знаходитьсь на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Між Товариством та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 10.08.2012 р. було укладено Договір №1 про визнання електронних документів.

У відповідності до п. 1 вищезазначеного Договору, предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно п. 2 Договору, Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов’язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем у відповідності до чинного податкового законодавства, 21 травня 2013 р. та 24 травня 2013 р. було направлено для реєстрації наступні податкові накладні: № 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 від 15.05.2013 року, № 115 від 17.05.2013 року, № 119 від 21.05.2013 року, № 122, 123, 124 від 28.05.2013 р., доставлено до Державної податкової служби України, до квитанції № 1 документ не прийнято в зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пп. 16.1.2., пп. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість затверджена наказом Державної податкової адміністрації України “Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість” від № 41 25.01.2011 р. (далі Наказ ДПА України № 41 від 25.01.2011 р.).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У відповідності до п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно п.п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3. та 48.4. статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У разі отримання такої декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (п. п. 49.11.1. п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України); у разі отримання такої декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (п.п. 49.11.2. п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України).

В пункті 49.12. статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 49.10. статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких невизначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до пункту 49.13. ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з абзацом 1 та підпунктом "ґ" абзацу 2 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, в якій, зокрема, має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Отже, податковим органом може бути відмовлено в прийнятті податкової накладної надісланої для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку, якщо в такій накладній допущено помилку, а саме, сформовано її з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, зокрема, якщо в ній не зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи - продавця.

Відповідно до квитанцій, причиною відмови позивачу у прийнятті поданих ним податковий накладних було: "Помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців." та "Можливо відсутній договір з ДПСУ".

Частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.05.2013 р. на юридичну особу – Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІЛІБР - СПОРТ", його місцезнаходженням є: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 27/6, кабінет 331.

В податкових накладних № 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 від 15.05.2013 року, № 115 від 17.05.2013 року, № 119 від 21.05.2013 року, № 122, 123, 124 від 28.05.2013 р. в графі "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" зазначено: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 27/6, к. 331.

Таким чином, адреса зазначена позивачем в вищезазначених накладних та адреса, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в якості місцезнаходження позивача співпадають.

З огляду на викладене, враховуючи те, що адреса місцезнаходження позивача зазначена ним в податкових накладних та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є ідентичною, у той час, як причиною відмови в реєстрації податкових накладних вказано невідповідність місцезнаходження позивача зазначеного в накладних інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також те, що відповідачем крім посилань на інформацію наявну в АІС “Реєстру платників податків”, інших обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності причин для відмови позивачу в реєстрації поданих ним податкових накладних суду надано не було, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті поданих ним податкових накладних.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 р. по справі № 2а-14647/12/2670, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 р. по справі К/9991/76286/11.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, що полягають у відмові в реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних, виписаних ТОВ "ЕКВІЛІБР-СПОРТ (код ЄДРПОУ 38204403, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6, каб. 331) № 115 від 17.05.2013 року, № 119 від 21.05.2013 року, № 122, 123, 124 від 28.05.2013 року, № 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 від 15.05.2013 року.

3. Зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (як правонаступника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) зареєструвати в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкові накладні ТОВ «ЕКВІЛІБР-СПОРТ» відправлені засобами електронного зв'язку (код ЄДРПОУ 38204403, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 27/6, каб. 331) № 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110 від 15.05.2013 року, № 115 від 17.05.2013 року, № 119 від 21.05.2013 року, № 122, 123, 124 від 28.05.2013р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук