Постанова № 33086482, 20.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 року Справа № 904/4523/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Чохи Л.В.,

при секретарі судового засідання: Ситниковій М.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Франскевич Ю.І. начальник відділу договірної роботи, довіреність №716 від 01.08.2013р.;

від відповідача: Буря О.Є. представник, довіреність №26/016-юр від 28.12.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013р. у справі №904/4523/13

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до відповідача: публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 12 745 769, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" (далі ПАТ "ДніпроАзот" ) про стягнення фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень-травень 2008 року в сумі 12 745 769, 20 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013р. по справі №904/4523/13 (суддя Соловйова А.Є.) провадження у справі припинено.

Припиняючи провадження у справі господарський суд виходив з того, що рішенням господарського суду у справі №20/5005/17342/2011 було вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що відповідно до п. 2. ч. 1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі; зміна посилання на норми права не є зміною підстав позову.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013р. по справі №904/4523/13 та направити справу до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "ДніпроАзот" просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013р. у справі №904/4523/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

По справі №20/5005/17342/2011 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на підставі ст. ст. 526, 530, 631, 903, 904 Цивільного кодексу України зверталось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" про стягнення 12 745 769, 20 грн. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами за період березень-травень 2008р., посилаючись на ті обставини, що ним здійснено транспортування природного газу для відповідача в обсязі 175 852 224 куб. м. за актами від 31.03.2008р., від 30.04.2008р. та від 31.05.2008р., які позивач вважав за своєю суттю договорами про надання відповідних послуг, укладеними між сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012р. по справі №20/5005/17342/2011 стягнуто з ПАТ "ДніпроАзот" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 12 745 769, 20 грн. фактичних витрат на виконання договорів про надання послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень-травень 2008 року, 25 500, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012р. у справі №20/5005/17342/2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. у справі № 20/5005/17342/2011 скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2012р. залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 05.03.2013р. по справі №20/5005/17342/2011 постанову Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013р. по справі №20/5005/17342/2011 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012р. залишено без змін.

Судові рішення по справі №20/50005/17342/2011 мотивовані тим, що між сторонами по справі не було укладено договір про надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу в період з березня по травень 2008 року, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат за надані послуги.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2013р. у справі №20/5005/17342/2011 за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" про стягнення 12 745 769, 20 грн. зазначено, що акти від 31.03.2008р., від 30.04.2008р. та від 21.05.2008р. складені відповідно до технічної угоди на здійснення контролю за обліком газу та свідчать про виконання ВАТ "Дніпропетровськгаз" диспетчерських функцій з контролю за регулюванням надходження і реалізації природного газу та здійснення контролю за обліком газу, прийнятого відповідачем, на підставі показників комерційних приладів обліку витрат природного газу і не можуть розглядатися як договори про надання безоплатних послуг із транспортування газу.

В п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

По даній справі позивач на підставі ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України посилаючись на безпідставне отримання ПАТ "ДніпроАзот" послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" просить суд стягнути з відповідача 12 745 769, 20 грн. фактичних витрат, понесених ним у зв'язку з наданням послуг з транспортування природного газу розподільними газопроводами в період березень-травень 2008 року.

Як вбачається з позовної заяви по даній справі, позивач посилається на безпідставне отримання ПАТ "ДніпроАзот" послуг з транспортування природного газу, які повернути неможливо, тому просить господарський суд стягнути з відповідача вартість витрат, понесених ним у зв'язку з наданням послуг з транспортування природного газу.

В п. 4 .5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Отже, припинення провадження у справі можливе лише в разі наявності таких обставин: в справі беруть участь ті ж сторони, спір виник по тому ж предмету, з тих же підстав, а прийняте рішення суду набрало законної сили.

Зміна хоча б однієї з обставин надає право заінтересованій особі звернутися з повторним позовом до господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала господарського суду підлягає скасуванню, а справа направленню до господарського суду для подальшого розгляду.

Щодо суми судового збору за апеляційною скаргою, то розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013р. по справі №904/4523/13 скасувати.

Справу №904/4523/13 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

(Повний текст постанови складено 21.08.2013р.)