донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.08.2013 р. справа №905/4647/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівТатенко В.М., Зубченко О.О., Радіонова О.О., за участю представників сторін: від позивача:не з'явивсявід відповідача:Бурлаков І.М. - довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля на рішення господарського судуДонецької області від16.07.2013рпо справі№ 905/4647/13 (суддя: Забарющий М.І.)за позовомДержавного територіального - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» м. Львів в особі відокремленого підрозділу «Івано - Франківська дирекція залізничних перевезень», м. Івано-Франківськдо Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля простягнення 33' 900,00грн.
В С Т А Н О В И В:
Державне територіального - галузеве об'єднання «Львівська залізниця» м. Львів в особі відокремленого підрозділу «Івано - Франківська дирекція залізничних перевезень», м. Івано-Франківськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля (далі - «Відповідач») штрафу у розмірі 33900,00грн. за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 51583193.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.07.2013р. у справі №905/4647/13 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що Відповідачем було порушено норми Статуту залізниць України (далі - «Статут») щодо правильності заповнення залізничної накладної.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013р. у справі № 905/4647/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши штраф у розмірі однієї провізної плати, що становить 6780,00 грн..
Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду, посилаючись на те, що господарським судом неповно з'ясовані та досліджені обставини справи, які мають істотне значення для об'єктивного винесення рішення по даній справі, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони були належним чином повідомлені про місце, час та дату слухання справи.
Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив оскаржуване рішення залишити без зміни, апеляційну скаргу без задоволення, справу розглядати без участі представника.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
07.01.2013р. зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) відвантажило на адресу Бурштинської ТЕС ПАТ "ДТЕК Западенерго" (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 51583193 у 7-ми вагонах, в т.ч. і у вагоні № 56963929, вантаж - вугілля кам'яне марки г - газовий.
При проходженні вантажу через станцію, на підставі ст.. 24 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.
При контрольному переважуванні встановлено: вага брутто - 93 440 кг, тара з документу - 21 900 кг, нетто - 71 540 кг, по документу: нетто - 69 000 кг, тара - 21 900 кг, що більше проти даних залізничної накладної та вантажопідйомності вагона на 2 540 кг; навантаження вантажу нижче бортів на 10-30см, без поглиблень; поверхня вантажу розрівнена катком; маркована однією прокольною і поперечними борознами; вагон бездверний, розвантажувальні люка з обох сторін закриті; просипання вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.
Зважаючи на завантаження відповідачем вагону № 56963929 вугіллям понад його вантажопідйомність, на станції Нижньодніпровськ - Вузол, 2 540 кг вугілля були зняті з цього вагону і завантаженні у напіввагон № 66490525, який за досильною накладною № 45961141 був відправлений за призначенням до станції Бурштин. А вагон № 56963929 був відправлений за досильною накладною № 45837432 08.01.2013р.
За результатами переважування був складаний комерційний акт АА № 048590/07 від 09.01.2013р. При прибутті вагону на станцію призначення у комерційному акті АА № 048590/07/4 від 09.01.2013р. у розділі Є мається відмітка: «Під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено».
Комерційний акт підписаний належними особами: начальником станції, начальником вантажного району, прийомоздавальником, одержувачем.
На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 33900 грн. із розрахунку: 6780 (тариф) х 5.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
За таких обставин колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду обґрунтованим щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.
Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідач не довів винятковість випадку, а перевищення маси вантажу над вантажопідйомністю вагонів - єзагрозою безпеці руху.
Що стосується інших заперечень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.
Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України, як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.07.2013 року по справі №905/4647/13 - залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова
Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу;
1 - у справу; 1 - ГСДО; 1 - ДАГС
Судове рішення № 33086185, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 21.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/4647/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: