Вирок № 33085316, 11.06.2013, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

.

Справа 2220/4334/2012

№ 1/688/16/13

Вирок

іменем України

11 червня 2013 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Федорової Н.О.,

секретаря - Березенської Н.О.,

з участю прокурора - Бізюка М.М.,

адвоката - ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого - ОСОБА_4,

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_5,

представника служби в справах дітей виконкому

Шепетівської міської ради - Гайдайчука Ю.П.,

представника відділення кримінальної міліції в справах

дітей Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області - Камака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шепетівці кримінальну справу по обвинуваченню

неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Усурійськ, Приморського краю, Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, з базовою загальною середньою освітою, студента Рівненського коледжу економіки та бізнесу, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 296 КК України,

встановив:

25 травня 2012 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_8, знаходячись в міському парку культури та відпочинку ім. Калініна, що розташований по вул. К.Маркса в м.Шепетівка, а саме: біля атракціону «Веселі гірки», під час суперечки, завдав удару кулаком своєї правої руки в обличчя неповнолітнього ОСОБА_10, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді щелепно - лицьової травми: перелому верхньої щелепи справа на рівні правої гайморової пазухи та носової кістки зі зміщенням утвореного кісткового відламку в сторону пазухи, крововиливу навколо правого ока та рани спинки носу, струсу головного мозку, яка за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у скоєнні вказаного злочину визнав повністю. На підставі ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів.

Крім визнання вини самим підсудним, його винність також підтверджується показами потерпілого, свідків та матеріалами справи, дослідженими в ході судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_10, який є неповнолітнім, суду показав, що 25 травня 2012 року він разом зі своїми товаришами відпочивали в міському парку культури та відпочинку ім. Калініна, неподалік атракціону «Веселі гірки» на дерев'яному містку. Приблизно о 14 год. на даний підмосток підійшли незнайомі їм дівчата та почали сміятись з його друга ОСОБА_11, оскільки останній мав рудий колір волосся. Через декілька хвилин до даних дівчат прийшли хлопці, яким вони повідомили, що ніби - то ОСОБА_11 їх ображав. У відповідь на це, незнайомі підійшли до ОСОБА_11 та почали його ображати. Оскільки йому це не сподобалось, заступившись за ОСОБА_11, він попросив хлопців піти. Але вони почали ображати і його. В цей час до нього підійшов ОСОБА_8 та вдарив кулаком правої руки в ділянку носа, після чого в нього потекла кров. Відразу хлопці їх відтягнули одне від одного і він пішов додому. Цього ж дня його поклали до Шепетівської центральної районної лікарні, в якій повідомили, що в нього діагностовано перелом носа. З метою відновлення стану здоров'я, йому було зроблено три операції, в тому числі і в Рівненській міській лікарні. На даний час він продовжує лікування.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 25 травня 2012 року він з ОСОБА_10 та ОСОБА_12 відпочивали в парку культури. В той час, коли перебували на містку, який розташований біля ставка, неподалік них зупинилась компанія дівчат. Через деякий час до них підійшли хлопці. Коли між ними та даними хлопцями виник словесний конфлікт, до ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_8 та вдарив останнього рукою в обличчя. Від даного удару в ОСОБА_10 відразу пішла кров. А тому, вони їх розборонили, а ОСОБА_10 допомогли добратись додому.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суду показали, що 25 травня 2012 року вони з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відпочивали в парку культури. Близько 14 год. 30 хв. в той час, коли вони стояли на містку, до них підійшла компанія дівчат, а згодом і хлопців. З одним із них та з ОСОБА_11 виник словесний конфлікт, у процесі якого ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_10 та вдарив останнього рукою в обличчя.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 25 травня 2012 року близько 14 год. він з друзями відпочивав у парку. Після того як він з хлопцями повернувся з квиткової каси, дівчата повідомили, що хлопці з компанії потерпілого ОСОБА_10 їх ображали нецензурними словами. У відповідь на це, ОСОБА_8 підійшов до потерпілого та вдарив його в обличчя. Як реакція на удар потерпілий почав душити підсудного, обхвативши рукою за шию та притиснувши до перил. В цей час до них підбігли хлопці та їх розборонили. Після цього потерпілий відразу пішов додому.

Свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суду показали, що 25 травня 2012 року вони разом з однокласниками та однолітками відпочивали в міському парку. Повернувшись з квиткової каси до дівчат, які їх чекали на дерев'яному містку, останні повідомили, що хлопці, які стояли неподалік, обзивали їх нецензурними словами. У зв'язку з цим, ОСОБА_16 попросив ОСОБА_11 припинити таку поведінку. У відповідь, потерпілий ОСОБА_10 почав висловлюватись нецензурною лексикою. В цей момент до нього підійшов ОСОБА_8 та наніс удар правою рукою в обличчя. Після цього ОСОБА_8 захватив ОСОБА_10 рукою та почав душити. Однак, вони їх розборонили та розійшлись по домівкам.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що 25 травня 2012 року вона відпочивала в парку культури та відпочинку зі своїми однокласниками. Перебуваючи на містку, та очікуючи на своїх однокласників - хлопців, які пішли по квитки на атракціони, почули нецензурні слова в свій бік від компанії хлопців, які також стояли неподалік на містку. Після того як повернулись їх хлопці, все розповіли. У зв'язку з цим, ОСОБА_16 та інші хлопці попросили компанію, яка стояла поряд, припинити таку поведінку. Що відбувалось далі не бачила, оскільки стояла до них спиною та розмовляла по мобільному телефону. Коли ж повернулась, то побачила як ОСОБА_10 душив рукою ОСОБА_8 за шию.

Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 суду показали, що 25 травня 2012 року о 14 год. 30 хв., відпочиваючи в парку, бачили як ОСОБА_8 замахнувся рукою на потерпілого ОСОБА_10 за те, що він обзивав їх дівчат нецензурними словами. Що було далі не бачили, оскільки до них підбігли хлопці та їх розборонили.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що 25 травня 2012 року близько 14 год. 30 хв., коли він, перебуваючи в парку відпочинку, повернувся з квиткової каси, дівчата, з якими вони відпочивали, повідомили, що хлопці з сусідньої компанії ображали їх нецензурними словами. А тому, він та ОСОБА_16 попросили останніх припинити таку поведінку. Але ОСОБА_10 у відповідь на це, висловився в їх сторону нецензурними словами. В цей час ОСОБА_8 підійшов до останнього та вдарив правою рукою в обличчя. Після цього ОСОБА_10 почав душити підсудного. Відразу до них підбігли хлопці та їх розборонили.

Свідок ОСОБА_23, покази якого оголошені, суду показав, що працює охоронцем в міському парку культури та відпочинку ім. Калініна. Так, 25 травня 2012 року близько 14 год. здалеку помітив як на містку, біля ставка, відбувалась якась штовханина між випускниками школи. Останні виражались один до одного нецензурною лайкою та штовхались.

Крім того, вина підсудного у скоєнні вказаного злочину підтверджується об'єктивними доказами.

Зокрема, з даних протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин (а.с. 4) вбачається, що від ОСОБА_10 25 травня 2012 року надійшла заява до Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області, в якій він повідомив, що цього ж числа близько 14 год. 30 хв. в Шепетівському парку культури та відпочинку неповнолітні хлопці нанесли йому тілесні ушкодження.

Даними протоколу огляду місця події від 04.06.2012 року (а.с. 15) та фототаблиць до нього (а.с. 16, 17) стверджується, що місцем події є парк культури та відпочинку імені Калініна, що розташований по вул. К.Маркса в м. Шепетівка, а саме: та частина парку, на якій розташований причал.

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06.09.2012 року (а.с. 99, 100) з фототаблицями до нього (а.с. 101-103) за участю потерпілого ОСОБА_10 стверджується, що підсудний наніс йому удар кулаком правої руки у перенісся, що повністю узгоджується з вищезазначеними показами свідків та іншими матеріалами справи.

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.09.2012 року (а.с. 120, 121) з фототаблицями до нього (а.с. 122, 123) за участю підсудного ОСОБА_8 стверджується, що останній наніс удар кулаком в обличчя неповнолітньому ОСОБА_10 в ділянку щелепи.

Згідно висновку комісійної судово - медичної експертизи за № 73 від 22.10.2012 року (а.с. 188-191) потерпілому ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді щелепно - лицьової травми: перелому верхньої щелепи справа на рівні правої гайморової пазухи та носової кістки зі зміщенням утвореного кісткового відламку в сторону пазухи, крововиливу навколо правого ока та рани спинки носу, струсу головного мозку, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (понад 21 добу). Перераховані вище тілесні ушкодження могли виникнути від травмуючої дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, з прикладенням травмуючої сили в область спинки носа з захопленням в зону дії удару правої гайморової пазухи. Враховуючи відсутність в проекції правої гайморової пазухи пошкоджень (садна, синці, рани), які б свідчили про інше прикладення травмуючої сиди в її проекцію, відсутність пошкоджень кісток лицьового черепа до події 25.05.2012 року, наявність перелому гайморової пазухи та носової кістки, які утворюють один загальний відламок, що змістився в бік правої гайморової пазухи з більшою імовірністю наявна у ОСОБА_10 щелепно - лицьова травма зі струсом головного мозку виникла від одного удару тупим твердим предметом, яким міг бути кулак людини та інший подібний предмет в напрямку спереду назад та могла утворитися 25 травня 2012 року.

З даних довідки, виданої Шепетівською центральною районною лікарнею (а.с. 19) вбачається, що ОСОБА_10, 1995 року народження, 25 травня 2012 року поступив на стаціонарне лікування в лор-відділення з діагнозом: оскольчастий перелом кісток носа, забійно - рвана рана носа, перелом решітчастої кістки справа, перелом нижньої стінки орбіти справа, струс головного мозку. У подальшому перебував на лікуванні в цій же лікарні до 05.06.2012 року, що підтверджується даними довідки, виданої 21.08.2012 року за № 170 (а.с. 148).

Даними епікризу № 11449 (а.с. 44) стверджується, що у період з 05.06.2012 року по 12.06.2012 року ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні в Рівненському центрі мікроендоскопічної лор-органів і косметичної хірургії ЦМЛ з діагнозом: перелом кісток носа зі зміщенням кісткових уламків, перелом передньої стінки правої гайморової пазухи, під час чого йому була проведена операція.

З даних виписки з медичної картки № 5 ОСОБА_10 (а.с. 46) вбачається, що з 4 по 6 липня 2012 року останній лікувався в клініці сучасних медичних технологій «Медея» з діагнозом: викривлення носової переділки з порушення носового дихання, деформація зовнішнього носа, де переніс операцію з ринопластики та сентопластики.

Даними довідки № 467, виданої 18 червня 2012 року Шепетівським медичним училищем (а.с. 220) стверджується, що потерпілий ОСОБА_10 05.06.2012 року не з'явився на перевідний іспит за станом здоров'я, у зв'язку з чим йому було призначено перездачу іспиту на 22.08.2012 року.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 наніс потерпілому ОСОБА_10 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 122 КК України.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він 25 травня 2012 року близько 14 год. 30 хв., знаходячись в міському парку культури та відпочинку ім. Калініна, що розташований по вул. К.Маркса в м.Шепетівка, а саме: біля атракціону «Веселі гірки», грубо порушив громадський порядок. Зокрема, неповнолітній ОСОБА_8 знехтував правом на відпочинок громадян та проігнорував загальновстановлені правила і норми поведінки у суспільстві, оскільки почав умисно висловлювати нецензурні вислови на очах значної кількості громадян, а також у присутності малолітніх дітей. Усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, неповнолітній ОСОБА_8, прагнучи самоутвердитись, за рахунок приниження інших громадян, намагаючись протиставити себе іншим, діючи з наявною нахабністю, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, переслідуючи мету побиття неповнолітнього ОСОБА_10, завдав для останнього удар кулаком своєї правої руки в обличчя. При цьому, неповнолітній ОСОБА_8 діяв з особливою зухвалістю, яка проявилась у явній неповазі до суспільства, зневажливому ставленні до громадського порядку, ігнорування існуючих в суспільстві правил поведінки, добропристойності та моралі, що супроводжувалось насильством із заподіянням тілесних ушкоджень для неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10

Крім того, неповнолітній ОСОБА_8, вчиняючи хуліганство, діяв з винятковим цинізмом, що супроводжувався демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, який виразився у нанесеному ударі для неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 у громадському місці. В результаті своїх хуліганський дій неповнолітній ОСОБА_8 спричинив неповнолітньому ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді щелепно - лицьової травми: перелому верхньої щелепи справа на рівні правої гайморової пазухи та носової кістки зі зміщенням утвореного кісткового відламку в сторону пазухи, крововиливу навколо правого ока та рани спинки носу, струсу головного мозку, яка за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Вказані дії ОСОБА_8 органи досудового слідства кваліфікували за ч.1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 у пред'явленому йому звинуваченні за ч.1 ст. 296 КК України вину визнав. Одночасно з цим відмовився на підставі ст. 63 Конституції України від дачі показів.

Незважаючи на визнання підсудним вини в даному злочині, вислухавши покази свідків, доводи обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали кримінальної справи у повному обсязі, суд вважає, що винність ОСОБА_8 у злочині, що йому інкримінується не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні з огляду на такі підстави.

За вимогами ч.2 ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

За версією обвинувачення саме в результаті своїх хуліганський дій, які супроводжувались і особливою зухвалістю, і винятковим цинізмом, неповнолітній підсудний ОСОБА_8 спричинив неповнолітньому ОСОБА_10 тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Одночасно з цим, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_16, суду показали, що причиною нанесення удару ОСОБА_8 для ОСОБА_10 стала нецензурна лайка останнього до дівчат, з якими він відпочивав у парку культури, висловлювання щодо них образливих та принижуючих слів, а також нецензурна лайка в його бік, тобто особисті неприязні відносини, які виникли у зв'язку з цим до потерпілого.

Дані протоколів усних заяв про злочин ( а.с. 3,4) також не дають суду підстав вважати, що підсудний ОСОБА_8 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 з хуліганських мотивів.

Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

У відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, як вбачається з показів вищезазначених свідків, ще до нанесення потерпілому підсудним тілесних ушкоджень між ними виникли особисті неприязні відносини у зв'язку з висловлюваннями ОСОБА_10 до знайомих підсудному дівчат та до нього нецензурною (брутальною) лайкою, а отже і поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка, в тому числі, і самого потерпілого. Враховуючи вказане, зі змісту протиправних дій підсудного простежувалось бажання завдати шкоди власне здоров'ю потерпілому через особисту неприязнь до нього, а не з мотивів явної неповаги до суспільства.

За таких обставин суд вважає, що підсудний ОСОБА_8 не може бути засуджений за ч.1 ст. 296 КК України та підлягає виправдуванню за відсутністю в його діянні даного складу злочину.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, по місцю навчання та проживання характеризується виключно позитивно, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, виключно позитивно характеризується як за місцем навчання, так і за місцем проживання, виховується в родині з обома батьками, за можливе призначити підсудному ОСОБА_8 основне покарання, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті Особливої частини цього кодексу за цей злочин, а саме: громадські роботи.

Що стосується цивільних позовів Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу управління Міністерства охорони здоров'я України та Шепетівської центральної районної лікарні до ОСОБА_8 про стягнення 1 983 грн. 08 коп. збитків та Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу управління Міністерства охорони здоров'я України та Рівненської центральної міської лікарні до ОСОБА_8 про стягнення 1 385 грн. 20 коп. збитків, суд вважає за необхідне їх задовольнити на підставі ч.1 ст. 1206 ЦК України з наступних підстав.

Так, як вбачається з довідки № 170, виданої 21 серпня 2012 року Шепетівською центральною районною лікарнею (а.с. 148) вартість лікування ОСОБА_10 у період з 25.05.2012 року по 05.06.2012 року становить 1983 грн. 08 коп.

Довідкою № 1/9-2306, виданою 27 серпня 2012 року Рівненською центральною міською лікарнею стверджується, що дана лікарня витратила на лікування ОСОБА_10 за період з 05.06.2012 року по 13.06.2012 року 1385 грн. 20 коп.

Отже, витрати у розмірі 1983 грн. 08 коп. та 1385 грн. 20 коп., які понесли заклади охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину, слід стягнути з особи, яка вчинила даний злочин, а саме: з ОСОБА_8

Що стосується цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, співвідповідача ОСОБА_3 про стягнення 10 335 грн. 82 коп. матеріальної шкоди, 100 000 грн. моральної шкоди та 500 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 110 835 грн. 82 коп., суд вважає за необхідне його залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1206 ЦК України якщо злочин вчинено неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними ст. 1179 цього кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності в неповнолітньої особи майна, достатньої для завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдана не з їхньої вини.

Тобто у відповідності до вимог даної норми потерпілий спочатку зобов'язаний пред'явити вимогу до неповнолітньої особи, яка завдала шкоди, а в разі незадоволення нею шкоди в повному обсязі або в частині - до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього, які додатково (субсидіярно) відповідають за таким позовом.

Так, як вбачається з позову, він заявлений лише до батьків підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Одночасно з цим, у відповідності до вимог ч.2 ст. 1179 ЦК України такий позов може бути заявлений до останніх тільки після пред'явлення такої вимоги до неповнолітньої особи, яка завдала шкоди, і лише за наявності двох умов: власної винної поведінки батьків та відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди.

Оскільки дані про такі обставини в матеріалах справи відсутні, суд вважає за необхідне даний позов залишити без розгляду та роз'яснити позивачці ОСОБА_5 про її право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з аналогічним позовом до підсудного, а за наявності вказаних в ч.2 ст. 1179 ЦК України обставин - до батьків останнього.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 120 годин громадських робіт.

ОСОБА_8 виправдати за ч.1 ст. 296 КК України за відсутності в діянні даного складу злочину.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу управління Міністерства охорони здоров'я України та Шепетівської центральної районної лікарні до ОСОБА_8 про стягнення 1 983 грн. 08 коп. збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Шепетівської центральної районної лікарні, р/р 35415003001623, ГУДКУ в Хмельницьткій області, МФО 815013, код 02004812, 1 983 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят три) гривні 08 копійок витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Цивільний позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу управління Міністерства охорони здоров'я України та Рівненської центральної міської лікарні до ОСОБА_8 про стягнення 1 385 грн. 20 коп. збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Рівненської центральної міської лікарні, р/р 35410001001066, УДК в Рівненській області, МФО 833017, 1 385 (одну тисячу триста вісімдесят п'ять) гривень 20 копійок витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2, співвідповідача ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Шепетівський міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: