Ухвала суду № 33083630, 13.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8193/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішення про невизнання звітності як податкової № 3006/10/15.3-25 від 07.02.2013 року, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії, скасування рішення про невизнання звітності як податкової № 3006/10/15.3-25 від 07.02.2013 року, зобов`язання вчинити дії, в якому), в з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо винесення рішення № 3006/10/15.3-25 від 07.02.2013 року про невизнання звітності як податкової та скасувати вказане рішення, а також зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: визнати датою подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." за грудень 2012 року - 16.01.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги стосовно скасування рішення відповідача, викладеного у формі листа № 3006/10/15.3-25 від 07 лютого 2013 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, адже пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Окрім того, відповідачем було порушення строки направлення позивачу рішення про не визнання податкової декларації як звітної, визначених п. 49ю11 ст. 49 ПК України, наслідком чого, в силу приписів ч.2 п. 49.9 ПК України така податкова декларація вважається прийнятою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (код ЄДРПОУ 30530955) зареєстроване як юридична особа Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 11.08.1999 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АВ № 304361 (а.с. 32-33).

16 січня 2013 року позивачем було надіслано електронною поштою до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №1492 від 25.11.2011 р. (реєстраційний № 9084732568 від 16.01.2013 р.) (а.с. 6-7).

Позивачем було отримано квитанцію №2, у якій зазначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 16.01.2013 року та зроблено запис, що документ прийнято на районному рівні (вх. № 9084647693 від 15.01.2013 р.) (а.с. 7).

У зазначеній податковій декларації було проставлено відмітку про одночасне подання разом із декларацією копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (реєстраційний № 9084733024 від 16.01.2013 р.), доставка яких підтверджується отриманою позивачем квитанцією № 2, відповідно до якої зазначений документ доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 16.01.2013 року та зроблено запис, що документ прийнято на районному рівні (а.с. 16-27).

Разом з тим, відповідачем надано суду належним чином завірену копію податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." за грудень 2012 року, подану позивачем в електронній формі, в якій проставлено відмітку про одночасне подання разом із декларацією уточнюючого розрахунку (а.с. 47-49).

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував, що можливо підприємством було помилково проставлено відмітку про одночасне подання з декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року уточнюючого розрахунку, однак самого розрахунку не подавалось, що не могло бути підставою для неприйняття податкової декларації.

07 лютого 2013 року ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС було направлено позивачу повідомлення № 3006/10/15.3-25 про те, що за результатами проведеного аналізу встановлено, що ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." при складанні декларації з ПДВ за грудень 2012 року зроблено відмітку про одночасне подання до декларації уточнюючого розрахунку, при чому згідно наявної у податкового органу інформації, декларант не подав уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок як додатку до декларації з ПДВ за грудень 2012 року. Також, як зазначено у наведеному повідомленні, ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." на порушення п. 18 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №1492 від 25.11.2011 р. не подано разом із декларацією за листопад 2012 року оригіналів експортних вантажно-митних декларацій.

Вказаним листом податковим органом повідомлено позивача про невизнання поданої ним звітності як податкової та запропоновано подати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, оформлену відповідно до вимог чинного податкового законодавства (а.с. 28).

18 лютого 2013 року ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." було подано до Державної податкової служби у місті Києві скаргу на рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС від 07.02.2013 року № 3006/10/15.3-25 про невизнання податкової звітності, за результатами розгляду якої Державна податкова служба у місті Києві скаргу залишила без задоволення, а лист-рішення - без змін (рішення від 22.04.2013 року № 3681/10/12-4-09) (а.с. 29-31).

Обговорюючи правомірність позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Визначення обов'язкових реквізитів наведено в п. 48.2 зазначеної статті Податкового кодексу України, відповідно до якого обов'язковими реквізитами є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Додатково податкова декларація може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Як передбачено ч. 2 п. 49.9 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

За правилами п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Таким чином, письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків із зазначенням причин такої відмови відповідно до положень п. 49.10, п/п 49.12.2 п. 49.12 ст. 49 ПК України є формою рішення податкової служби, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем у відповідності до встановлених податковим законодавством строків і формах була направлена до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 р. і додатки до неї, які мають всі обов'язкові реквізити податкової звітності, визначені ПК України.

Згідно квитанції №2 податкову декларацію доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 16.01.2013 року та зроблено запис, що документ прийнято на районному рівні.

Однак, повідомлення ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС № 3006/10/15.3-25 про невизнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року як податкової звітності було винесено лише 07 лютого 2013 року, тобто порушенням п'ятиденного строку, встановленого п/п 49.11.2 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

А відтак, у зв'язку із порушенням податковим органом порядку надання платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, така декларація згідно з ч. 2 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України вважається прийнятою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що силу приписів статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації перевірці підлягають виключно реквізити, що передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, і лише заповнення платником податків реквізитів декларації з порушенням вимог цих підпунктів є підставою для відмови у прийнятті декларації.

Твердження відповідача про те, що неподання позивачем разом з декларацією копій вантажних митних декларацій за листопад 2012 року є підставою для неприйняття податковим органом податкової декларації за грудень 2012 року, судом до уваги не приймається, оскільки, як вбачається з листа ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." від 16.01.2013 № 012, підприємством було подано до ДПІ копії вантажних митних декларацій за грудень 2012 року (а.с. 71), що підтверджується штампом ДПІ про реєстрацію вхідної кореспонденції, проставленим на такому листі.

Неподання чи несвоєчасне подання копій вантажних митних декларацій за попередній місяць (листопад 2012 року) не може бути підставою для неприйняття податкової декларації за грудень 2012 року.

Доводи відповідача про неподання разом із декларацією з ПДВ за грудень 2012 року уточнюючого розрахунку за наявності на декларації відмітки про його подання суд розцінює критично, оскільки наявність відмітки про подання уточнюючого розрахунку не відноситься до обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу. В свою чергу, уточнюючий розрахунок відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р., не є обов'язковим додатком до декларації з ПДВ, тож його відсутність не може свідчити про порушення порядку подання самої декларації.

Посилань на інші допущені платником податків порушення при заповненні податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року (із зазначенням конкретних рядків, заповнених з порушеннями), податковим органом не наведено.

Враховуючи, що під час перевірки поданої ТОВ з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." 16.01.2013 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що відмова державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Відтак, позовні вимоги стосовно скасування рішення відповідача, викладеного у формі листа № 3006/10/15.3-25 від 07 лютого 2013 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням того, що відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року лише в частині задоволених позовних вимог, переглядати позовні вимоги позивача, у задоволенні яких останньому було відмовлено є недоцільним.

Натомість, колегія суддів звертає увагу на той факт, що ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідач в апеляційній скарзі не зазначив жодного доказу на обґрунтування правомірності свого рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.