Рішення № 33082948, 19.08.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р.Справа № 922/2411/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Орджонікідзевського р-ну міста Харкова, м. Харків за участю Прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків до ТОВ "Приват-Бізнес", м. Харків про стягнення 130823,55грн. за участю представників сторін:

позивача - Сосіна І.О., дов. № 108/01-21/08-16 від 16.01.2012р.

відповідача - не з*явився

прокурор - Зливка К.О., посв. № 013773 від 06.12.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 130823,55грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Окрім того, прокурор в позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на грошові кошти на розрахункових рахунках, які належать ТОВ "Приват-Бізнес".

Ухвалою від 04.07.2013р. суд відмовив в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов прокурора, просить суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали за адресою, вказаною у витягу з ЄДРПОУ № 958656 від 14.08.2013р.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Прокуратурою Орджонікідзевського району в травні 2011 року спільно з Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Приват-Бізнес», яким здійснюється експлуатація земельної ділянки по вул. Плитковій, 12, в м. Харкові.

Згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Техно-Логістика» та ТОВ «Приват-Бізнес», останнім використовується заасфальтована земельна ділянка загальною площею 1400 кв.м., розташована по вул. Плитковій, 12 в м. Харкові.

Під час перевірки встановлено, що всупереч вимогам ст.ст. 40, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ТОВ «Приват-Бізнес» було незаконно розміщено смітник побутових відходів та поліетиленових мішків.

Так, згідно акту обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) № 06-29/169 від 13.05.2011, під час обстеження території, яка використовується ТОВ «Приват-Бізнес» виявлено смітник на відкритому ґрунті розміром 5,7x2 м., загальною площею 11,4 кв.м., об'ємом 54 мЗ.

Зазначений смітник за морфологічним складом складаються з відходів металобрухту та побутових відходів.

Згідно розрахунку, проведеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №149 від 04.04.2007 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №422/13689 від 25.04.2007, внаслідок порушення ТОВ «Приват-Бізнес» вимог природоохоронного законодавства, що виразилось в засміченні земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, площею 11,4 кв.м. та об'ємом 54 мЗ, державі заподіяні збитки на суму 130823,55грн.

Розрахунки збитків, заподіяних державі в результаті засмічення, разом з претензією № 80 від 21.06.2011р. були надіслані відповідачу, однак ТОВ «Приват-Бізнес» сплачені не були.

Разом з цим, прокуратурою Орджонікідзевського району м. Харкова 01.06.2011р. порушено кримінальну справу № 26110040 за фактом службової недбалості, - за невиконання посадовими особами ТОВ «Приват-Бізнес» своїх службових обов'язків, що призвело до заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам в розмірі 130823,55грн.

Завдання шкоди на вищезазначену суму також підтверджено висновком судової економічної експертизи № 6339 від 10.06.2011р.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.09.2011р. до посадової особи, винної у вчиненні кримінально-караного діяння, яким державі завдано збитків на суму 130823,55грн, застосовано положення закону України «Про амністію».

Однак збитки до теперішнього часу не відшкодовано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку

Частиною 2 ст. 46 зазначеного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України: виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам; зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання; збороняється несанкціоноване кидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно з п.3.2. "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №149 від 04.04.2007, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель, відповідно до п.3.3 Методики, встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Закону України «Про відходи», особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Відповідно до ч.4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2011р. № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов*язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Однак, відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь держави 130823,55грн. збитків, що заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки є обґрунтованими, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 2616,47грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст.ст. 17, 33, 42 Закону України "Про відходи", ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 1, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-БІЗНЕС" (61099, м.Харків, вул.Лодзька, буд.8-а, кв.7; код ЄДРПОУ 33288667; в тому числі р/р 26004822363461 ПАО Банк "Грант", МФО 351607) на користь держави (р/р 33110331700009. банк одержувача УДКС в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999701, для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») 130823,55грн. збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-БІЗНЕС" (61099, м.Харків, вул.Лодзька, буд.8-а, кв.7; код ЄДРПОУ 33288667; в тому числі р/р 26004822363461 ПАО Банк "Грант", МФО 351607) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 2616,47грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 19.08.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.