Рішення № 33082788, 19.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2013 р.Справа № 916/1746/13За позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

до відповідача Приватне підприємство "ОСОБА_3"

про стягнення 58567,02грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 - за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача приватного підприємства «ОСОБА_3», в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 58 567,02 грн., з яких - 42 325,71 грн. сума інфляції, 16 241,31 грн. - 3% річних, та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те рішенням господарського суду Одеської області по справі №15/119-10-3219 від 04 серпня 2010 року стягнуто з ПП «ОСОБА_3» на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 02.06.2009 року з урахуванням індексу інфляції станом на 29 червня 2010 року у розмірі 325 120,56 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 6805,66 грн., 3319,26 грн. по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а разом 335 481,48 грн. Зазначене рішення тривалий час не виконувалось ні у добровільному, ні у примусовому порядку через органи державної виконавчої служби, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2013р.за даним позовом було порушено провадження у справі №916/1746/13 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

05 серпня 2013 року в судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 50 666,48 грн., з яких - 34 542,92 грн. сума інфляції, 16 123,56 грн. - 3% річних, та покласти на відповідача судові витрати, вказана заява була судом прийнята до розгляду.

Відповідач не погодився з із висновками, викладеними в позовній заяві, та просив, посилаючись на незадовільні результати господарської діяльності підприємства (відповідача), відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області по справі №15/119-10-3219 від 04 серпня 2010 року стягнуто з ПП «ОСОБА_3» на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 02.06.2009 року з урахуванням індексу інфляції станом на 29 червня 2010 року у розмірі 325 120,56 грн., три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 6805,66 грн., 3319,26 грн. по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а разом 335 481,48 грн. Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось.

У зв'язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку рішення, відповідно до Господарського процесуального кодексу України, на виконання рішення господарського суду Одеської області від 04 серпня 2010 року, видано наказ від 20 серпня 2010 року.

Згідно постанови від 25 серпня 2010 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Ширяївського районного управління юстиції Одеської області було відкрите виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Одеської області №15/119-10-3219 виданого 20 серпня 2010 р. про стягнення грошової суми з ПП «ОСОБА_3» на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 335 481,48 гривень.

Наказ господарського суду Одеської області №15/119-10-3219 виданий 20 серпня 2010 р. був виконаний у квітні 2013 року, у зв'язку з чим 26 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Ширяївського районного управління юстиції Одеської області було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з рішення суду (ч.2 ст.509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про стягнення з ПП «ОСОБА_3» суму інфляції у розмірі 34 542,92 гривень та три процента річних від суми простроченого боргу у розмірі 16 123,56 гривень, а всього 50 666,48 гривень.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ОСОБА_3» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 у ООФ «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (п/р НОМЕР_1 у Південному ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Одеса, МФО 328704) суму інфляції у розмірі 34 542,92 грн., три проценти річних від простроченої суми - 16 123,56 грн., судовий збір - 1 720,50 грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2013 року.

Суддя Гуляк Г.І.