Постанова № 33082482, 07.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 серпня 2013 року 17:20 № 826/7820/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С., за участю представників: позивача - Тригуба О.Ю., Логінова С.А., відповідача - Айвазбекової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання незаконними дій, визнання недійсним та скасування рішення № 47 від 29 березня 2013 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 травня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» (далі - ТОВ «ХЕЛСТУР», позивач) з адміністративним позовом про визнання дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, відповідач) при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47 від 29 березня 2013 року незаконними, визнання недійсним та скасування з моменту прийняття ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47 від 29 березня 2013 року та зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС включити (поновити) ТОВ «ХЕЛСТУР» в реєстрі платників податку на додану вартість і відповідно виключити з нього інформацію про анулювання реєстрації ТОВ «ХЕЛСТУР» як платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки відповідачем 01.10.2012 р. приймалось податкове повідомлення-рішення № 00002915571, що стосується відображення платником податку в декларації з ПДВ за липень 2012 року суми від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ, яке (податкове повідомлення-рішення) було оскаржене платником податку у встановленому законом порядку до суду, спростовує твердження відповідача про те, що позивачем протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (з лютого 2012 року по 2013 рік) подавалися декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було складено Довідку про подання платником ПДВ податковому органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців № 41/1510-88 від 29.03.2013 року, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

На підставі пп. 5.5.3 п. 5.5 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ.

На думку відповідача, в нього були всі підстави для винесення рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47 від 29 березня 2013 року.

В наданих запереченнях, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» (ідентифікаційний код юридичної особи 36530877) зареєстроване 08.07.2009 р. Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією за № 10741020000033985 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 457831). Вказане товариство розташоване за адресою: 04107, м. Київ, вулиця Татарська, будинок 2-Е.

ТОВ «ХЕЛСТУР» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10 липня 2009 року за № 36679 та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100243704 (форма № 2-ПДВ) від 08.09.2009 року ТОВ «ХЕЛСТУР» було платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 365308726592).

29 березня 2013 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток державних підприємств, бюджетних організацій, акціонерних товариств, громадських формувань та фінансових установ, підприємств з іноземними інвестиціями управління оподаткування юридичних осіб проведено перевірку з питання подання та неподання платником податку - ТОВ «ХЕЛСТУР» податковому органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, про що складено Довідку про подання платником ПДВ податковому органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців № 41/1510-88 (далі - Довідка № 41/1510-88).

За результатами перевірки, податковим органом було встановлено, що ТОВ «ХЕЛСТУР» декларації з ПДВ з лютого 2012 року до лютого 2013 року надало з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

На підставі Довідки № 41/1510-88, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС 29 березня 2013 року прийнято Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47, яким, в зв'язку з поданням податковому органу податкових декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VI, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та зобов'язано повернути податковому органу відповідне Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Крім того, судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 00002915571 від 01 жовтня 2012 року позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 370 866,00 грн.

Позивач, використовуючи надане йому право на оскарження податкового повідомлення-рішення № 00002915571 від 01 жовтня 2012 року, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування вказаного вище податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2012 р. (справа № 2а-13877/12/2670), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р., адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 00002915571 від 01 жовтня 2012 року.

Незгода з такими діями, рішенням відповідача за вказаних вище обставин та необхідністю вчинення ним певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначений Положенням № 1394.

Відповідно до п. 5.5 розділу V Положення № 1394 анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Згідно з пп. пп. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 розділу V Положення № 1394 податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, з-поміж інших, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Приписами пп. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, подану платником податку податковому органу 17.08.2012 р., відобразив від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 7 370 866,00 грн.

На підставі акта перевірки № 126/15-575/36530877 від 07.09.2012 року, податковим органом 01.10.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002915571, яким позивачу було зменшено розмір вказаного вище від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 370 866,00 грн.

Позивач, не погодившись з таким рішенням, оскаржив його до суду, який своїм рішення визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 00002915571 від 01 жовтня 2012 року.

Відповідно до ухвали суду апеляційної інстанції від 21.05.2013 р., постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2012 р. по справі № 2а-13877/12/2670 набрала законної сили 21.05.2013 р.

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені випадки набрання судовим рішенням законної сили, зокрема, в ній йдеться, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм та встановлених фактів, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про подання позивачем декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а тому, рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47 від 29 березня 2013 року, прийняте відповідачем за наслідками проведеної перевірки з питання подання та неподання платником податку - ТОВ «ХЕЛСТУР» податковому органу декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, є необґрунтованим, а дії - протиправними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 183.12 ст. 183 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Згідно з п. 183.13 ст. 183 ПК України для інформування платників податку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Приписами п. 2.1 розділу II Положення № 1394 визначено, що реєстр - це автоматизований банк даних, створений відповідно до пункту 183.12 статті 183 розділу V Податкового кодексу України для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ; єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ; контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу.

Складовою частиною Реєстру є реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

У відповідності до п. 2.2 розділу II Положення № 1394 у Реєстр включаються такі види даних: ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ, код ЄДРПОУ, податковий номер, який надають податкові органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб - підприємців; довідкові - дані про місцезнаходження (місце проживання), телефони платника ПДВ, прізвища, імена, по батькові та реєстраційні номери облікових карток платника податків керівника і головного бухгалтера юридичної особи - платника ПДВ; реєстраційні - дані про реєстрацію, перереєстрацію, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, зміни режимів оподаткування податком на додану вартість; класифікаційні - дані про види діяльності суб'єкта спеціального режиму оподаткування; кількісні - дані щодо загальних сум оподатковуваних операцій та вартості поставлених товарів, які вказуються у реєстраційних заявах; інші дані, передбачені формами документів, встановленими цим Положенням.

Згідно з п. 2.6 розділу II Положення № 1394 районні податкові органи здійснюють: приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; приймання файлів з Реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами та номерами свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ; видачу, заміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та засвідчення їх копій; виконання функцій адміністратора бази даних районного рівня (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо); моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру; формування бази даних платників ПДВ районного рівня.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права та з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС включити (поновити) ТОВ «ХЕЛСТУР» в реєстрі платників податку на додану вартість і відповідно виключити з нього інформацію про анулювання реєстрації ТОВ «ХЕЛСТУР» як платника податку на додану вартість.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, в зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби при прийнятті Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47 від 29 березня 2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 47 від 29 березня 2013 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби включити (поновити) Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» в Реєстрі платників податку на додану вартість і відповідно виключити з нього інформацію про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» як платника податку на додану вартість.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛСТУР» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.08.2013 р.