Постанова № 3308248, 05.11.2008, Житомирський окружний адміністративний суд

h

справа №  2-а-28444/08 

категорія  39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05 листопада 2008 р.                                                                                               м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Літвин О. Т. ,

при секретарі -     Швець Н.П.   ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр"  

до   Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції

про  скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

 Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0004711701/0 від 10.07.2008 року та №0004711701/1 від 08.08.2008 року про визначення податкового зобов'язання за податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 41812,50 грн., штрафної санкції в розмірі 16725 грн., на загальну суму 58537, 50 грн., і податкове повідомлення - рішення №0000322301/0 від 10.07.2008 року та №0000322301/1 від 08.08.2008 року про визначення податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 12742,58 грн., штрафної санкції в розмірі 4438,32 грн., на загальну суму 17180,90 грн.. В обґрунтування позову зазначає що згідно ст. 2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів”№1963-ХІІ від 11.12.1991р. до транспортних засобів, що не є об'єктами оподаткування відносяться в тому числі і транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані (код 8709), а оскільки  кар'єрні самоскиди БілАЗ, що знаходяться на балансі ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" і зареєстровані в ДП “Житомирський експертно-технічний центр”, використовуються на підприємстві як технологічний транспорт для перевезення гірничої маси на короткі відстані від гірничого цеху до дробарки ( не більше 1,8 км ) поза дорогами загального користування та підпадають під код 8709,  тому вони не підлягають оподаткуванню згідно ст. 2 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів”. Крім того зазначає, що підприємством ВАТ “Ігнатпільський кар'єр”правильно визначено розмір плати за користування надрами і збору за геологорозвідувальні роботи.

У судову засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представники відповідача позов не визнали.   

Дослідивши матеріали адміністративної справи, пояснення представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено що 10 липня 2008 року Овруцькою міжрайонною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення №0004711701/0 про визначення податкового зобов'язання за податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 41 812,5 грн., штрафної санкції в розмірі 16 725 грн., на загальну суму 58 537,5 грн., та №0000322301/0 про визначення податкового зобов'язання по збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 12 742,58 грн.,. розмірі 4 438,32 грн., на загальну суму 17 180,9 грн.

Ці повідомлення-рішення оскаржувалися до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції, однак 8 серпня 2008 року були винесені рішення про результати розгляду первинної скарги, за якимим скарги залишено без задоволення, а також винесено нові податкові повідомлення-рішення №0004711701/1 та №0000322301/1.

Зазначені податкові повідомлення-рішення було прийняті на підставі акту виїзної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства “Ігнатпільський кар'єр”№292/23-01-01374547 від 01.07.2008 р.

Перевіркою було встановлено порушення ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”№1963-ХІІ від 11.12.1991 р. із змінами та доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення”(у редакції постанови КМУ від 16.08.2005 р. №747), п. 3.1., п.4.1., п.5.1. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету від 23.06.1999 р. №105/309, розробленої на виконання п.2 Постанови Кабінету Мінстрів України від 29.01.1999 р. №115 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння”.

Статтею 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" платниками податку визначено, зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується в залежності від певного коду (за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності), до якого відноситься об'єкт оподаткування. Згідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів до товарної позиції 8704 включаються  автомобілі  вантажні,  зокрема  самоскиди,  тобто  транспортні  засоби  міцної конструкції з кузовом, який перекидається або відкривається вниз днищем та призначений для перевезення ґрунту або інших матеріалів. Це автомобілі, які як правило, обладнані колесами і для руху по бездоріжжю і можуть переміщуватись по м'якому і ґрунту. До зазначеної товарної-позиції входять як важкі, так і легкі самоскиди, класифікованій підсубпозиціях 8704 10 110 -8704   10  900  -  автомашини,  призначені  для  використання і в  кар'єрах,  рудниках  чи  на будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення ґрунту, гравію, цементу. Відповідно до статті 2 вказаного Закону вантажні автомобілі, які відносяться до товарної позиції 8704 є об'єктами оподаткування. До товарної позиції 8709 (відповідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів) відносяться транспортні засоби вантажні, самохідні, не; обладнані підйомними та навантажувальними пристроями, які використовуються на заводах, складах, у портах та  аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані: тягачі, які використовуються на залізничних платформах; їх частини і відповідно до 2 вказаного Закону не є об'єктами оподаткування. Повноваження по визначенню кодів класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності надано Держмитслужбі відповідно до пункту 7 Указу Президента України "Про державну Митну службу України".

Відповідно до листа Житомирської митниці від 26 червня 2008 року № 33/2/33.17/5253) автомобілі марки БЕЛАЗ (в даному випадку марок 7540, 754І8, 7522, 548А) відносяться до кар'єрних самоскидів. Як уже зазначалося автомобілі вантажні, зокрема самоскиди, згідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів включаються до товарної позиції 8704. Крім того, листом Житомирської митниці від 13 грудня 2005 року №15/4/01-57/11142 надано роз'яснення, відповідно до якого автомобілі марки БЕЛАЗ 7540 відносяться до товарної позиції 8704 як "Автомобілі вантажні".

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, (але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів, доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

ВАТ „Ігнатпільський кар'єр" має спеціальний дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища на користування надрами (реєстраційний номер №4273 від 13.06.2007р.) Ігнатпільського (Руднянського) родовища граніту, габро, габро-анортозиту терміном дії десять років. Мета надрокористування (робіт) - видобування граніту, габро, габро-анортозиту, придатних в якості сировини для виробництва щебеню будівельного марок „1000-1200" та каменю бутового марки „800".

Запаси оцінені (затверджені) ДКЗ СРСР, протоколі від 22.09.1976р. №7690.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. № 827 „Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та Місцевого значення" визначено перелік корисних копалин, видобуток яких класифікується як "Сировина для будівельного каменю". Цей перелік включає в себе і корисну копалину - граніт, габро, габро - норит, габро -анортозит, гнейс, гранодіорит, пісковик та декілька десятків інших корисних копалин при видобуванні яких плата здійснюється як за камінь будівельний (сировина будівельна (в т.ч. місцевого значення) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. № 1014 „Про затвердження базових нормативів плати і за користування надрами та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин" із внесеними змінами та доповненнями.

Постановою КМУ від 12,12.94 р. №827 затверджено перелік корисних копалин місцевого значення, згідно якого до піщано - гравійної сировини належать природні сипкі, різною мірою обкатані породи: галька, гравій, пісок, піщано - гальковий матеріал, ракуша.

Граніт, габро, габро-норит, габро-анортозит декілька десятків інших корисних копалин відповідно до вищенаведеної постанови є сировиною для виготовлення каменю бутового, який є рваним каменем. До рваного каменю відносяться бутовий камінь та щебінь.

Тобто постанова Кабінету Міністрів України від 12.09.1997р. № 1014 ототожнює Постанову Кабінету Міністрів України від 12.12.1994рі № 827, що й визначено додатком №10 до п.1.6 „Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного  комітету України по геології і використанню н4др від 30.12.97 р. №207/452/51/157, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.1998 р. за №20/2460 з внесеними змінами і доповненнями.

Також, листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 31.10.2005р. № 10404/29-5: на адресу ДПА України надіслано роз'яснення, в якому інформується про наступне: „Відповідно до вимог Інструкції із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного і облицювального каменю, затвердженої, після погодження з Мінекоресурсів, Мінекономіки, Мінпраці та Держбудом, наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16 грудня 2002 року № 199 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 30 січня 2003 року за № 78/7399, до будівельного каменю відносяться гірські породи, фізико-механічні властивості яких відповідають вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов і які застосовуються у будівництві без зміни їх хімічного складу.

Зазначені Держбудом ДСТУ Б В.2.7-75-98, ГОСТ 7392-85, ТУ 21-10-69-89 і ДСТУ Б.В.2,7- і 43-96 встановлюють лише вимоги до гірських порід та готової продукції виготовленої з них, яка використовується в галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів.

Виходячи з зазначеного, підприємства, які виготовляють бутовий камінь, щебінь, гравій та пісок з відсіву із щільних вивержених, метаморфічних і осадових гірських порід (гранітів габро-норитів, габро-анортозитів, сієнітів, гранодіоритів, базальтів, гнейсів, кварцитів, вапняків, пісковиків тощо) сплачують плату на користування надрами за нормативами установленими для будівельного каменю.

Підприємства, які виробляють аналогічну продукцію з рихлих осадових порід (піщано-гравійні суміші, піски, гравій, ракуша) сплачують плату за користування надрами за нормативами установленим для піщано-гравійної сировини".

Відповідно до п.3 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 29.01.99р. №115 /із змінами та доповненнями/ нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи) встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин. Тобто, по своїй суті даний збір передбачає в якості бази оподаткування корисну копалину, а не продукцію вироблену в наслідок переробки корисної копалини.

Посилання позивача на лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.06,2005р. № 5/10-1287 щодо висновку про належність сировини видобутої під час розроблення гранітних кар'єрів а також виготовленої з неї кінцевої продукції (щебеню), до піщано-гравійної є безпідставним, оскільки позивач помилково: вважає цей лист нормативно правовим актом.     

Тобто розробляється гранітне родовище будівельного каменю для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового, а не піщано-гравійне родовище з якого видобувається лише пісок, гравій, галька, пісчано-гальковий матеріал та ракуша. Все це  підтверджується проектом розробки Ігнатпільського родовища будівельного каменю.

Піщано - гравійні або піщано-галькові породи можуть використовуватися для будівельних ( у тому числі дорожніх ) робіт у природному вигляді як піщано-гравійний або піщано-гальковий матеріал  або  розсіюються  на пісок  та  гравій  або  пісок  та  гальку  для  роздільного  їх, використання: (із гальки, у свою чергу, шляхом подрібнення можна виробляти щебінь).   

При наданні роз'яснення Держбуд України не врахував вимоги ст.7 Закону України „Про стандартизацію", оскільки ця стаття визначає повноваження центрального органу виконавчої влади з питань стандартизації, до якого Держбуд України не відноситься та порушив вимоги пп.3 п.4 Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002р. № 725/2002  Держбуд України забезпечує організацію робіт зі стандартизації у сферах будівництва), промисловості будівельних матеріалів і містобудування відповідно до повноважень, делегованих Кабінетом Міністрів України, погоджує нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції, а отже,: виходячи із змісту даного підпункту Положення, що надання роз'яснень стосовно видобутку корисних копалин не входить в компетенцію Держбуду України.

Згідно вступної частини Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказові Держстандарту України від 30.12.97р № 822: „Об'єктом класифікації в ДКПП є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності". Ст.4 ЗУ „Про стандартизацію" визначає, що об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування., міркування, етикетування. Тобто дія ЗУ „Про стандартизацію" та Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 не поширюється на корисні копалини утворені природним шляхом.

Ст. 11 Кодексом України про надра визначено до органів, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр належать Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші (державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України.

Згідно ст.6 Кодексу України про надра віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального (органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання кадр.

Відповідно Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним з видів діяльності підприємства є - видобування каменю для будівництва (КВЕД 14.11.0) та розроблення гравійних та піщаних кар'єрів (КВЕД 14.21 :0).

По (КВЕД 14.21.0) - розроблення гравійних та піщаних кар'єрів підприємство здійснювало видобування піску на Дідковицькому родовищу пісків (Коростенський район) до 1996 року. В даний час ВАТ „Ігнатпільський кар'єр" даним видом діяльності не займається, так як не має відповідного дозволу на розробку будь-якого (родовища пісків а тим більше родовища гравію. Це було одним із видів діяльності підприємства до 1996р.

На протязі 2000-2006рр. ВАТ „Ігнатпільський кар'єр" декілька раз вносив зміни в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України поставивши на перше місце вид діяльності (КВЕД 14.21.0) - розроблення гравійних та піщаних кар'єрів, тоді як основним видом діяльності ВДТ „Ігнатпільський кар'єр" завжди на протязі часу існування підприємства було і є - видобуваний каменю для будівництва (КВЕД 14.11.0)

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97р. № 822 а кодом 14.11.0 класифікується продукція видобувної промисловості, а саме - камінь будівельний. Безпосередньо, це (14.11.12) граніт, пісковик та інші подібні тверді кам"яні породи, необроблені (бутові) та (14.11.12.330) граніт/бутовий.

У випадку Ігнатпільського кар'єру, після проведення підривних робіт підприємство отримує граніт в якості кам'яної необробленої породи, що підтверджується довідкою № 03-03-1859 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 17.06,2002р. Категорія (14.21.0) включає гравій, щебінь або дроблений камінь. В позовній заяві позивач підтверджує те, що має в наявності всі виробничі структурні підрозділи (в тому числі і дробарний цех), необхідні для виробництва щебеню різних фракцій та будівельних матеріалів. Тобто продукція, що виробляється підприємством, отримується в наврідок подрібнення каменю будівельного (категорія 14.11.0).

Отже, якщо враховувати вимоги Положення по справлянню збору за геологорозвідувальні роботи, проведені за рахунок державного бюджету (їі сплата справляється за погашені обсяги корисної копалини), то оподаткування видобутку граніту у випадку ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" слід проводити за нормативами, передбаченими для категорії „Камінь будівельний".

Згідно до п.3.1 розділу 3 Наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.02р. № 199, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.03р. № 78/7399 (Далі Наказ від 16.12.02р. № 199) розробка родовищ будівельного каменю - просторово визначена та економічно обґрунтована ділянка надр, у межах якої виявлено й оцінено гірську породу, яка за своїми властивостями, кількістю, якістю та умовами залягання є придатною для промислового видобутку та використання в будівництві відповідно до встановлених стандартів та технічних вимог споживачів.

Згідно п.1.2 Протоколу № 7690 від 22 вересня 1976 року більша частина запасів родовища /категорія “свежие разности в качестве бутового камня”/ - не вивітрена порода граніту, видобуток якої проводиться за допомогою вибухових робіт. За результатами проведення вибухових робіт підприємство отримує рваний камінь - уламки породи неправильної форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення. До рваного каменю слід відносити бутовий камінь довільної форми і щебінь, (п.3.1 розділу 3 Наказу від 16.12.02р. № 199). Тобто після вибуху з запасів корисної копалини частково отримується камінь бутовий та щебінь в якості продуктів первинної стадії переробки.

Згідно п.3.7. розділу 3 Наказу від  16.12.02р. №  199 бутовий камінь - великі уламки природної однорідної невивітреної породи без пухких і глинистіїх включень неправильної форми розміром 150 - 500 мм, масою 20 - 40 кг.        В наступних стадіях переробки отриманої сировини, відповідно п.4.2. розділу 4 Наказу від 16.12.02р. № 199 вимоги промисловості до кам'яних будівельних матеріалів установлюються відповідно до напряму їх застосування.

Крім того, прокуратурою Житомирської області, в зв'язку з порушенням кримінальних справ щодо не декларування в повному обсязі плати за користування надрами, було направлено запит до  Державної геологічної служби  Міністерства охорони навколишнього природного  середовища по даному питанню.

Відповідно до наданої відповіді на запит (отримано Прокуратурою Житомирської області 16.11.05р  вх. № 10147) роз'яснено, що: „В Житомирській області є родовища будівельних пісків і в Ружинському районі єдине  Трубіївське родовище піщано-гравійної суміші (на сьогодні не розробляється), плату за які слід справляти за нормативами для піщано-гравійної сировини .При   розробці   гранітних   кар'єрів,   у   тому   числі  й   родовища   Ігнатпільського (Руднянського) родовища, плата справляється за нормативами визначеними для каменю  будівельного".

Згідно   листа   територіального   геологічного   відділу   державного   науково-виробничого підприємства „Державний інформаційний геологічний фонд України" „Геоінформ України"  при  Житомирській облдержадміністрації (далі - ДНВП „Геоінформ України") від 18.02.2006р. № 3-02/06, підприємство звітувало по формі 5-гр перед ДНВП „Геоінформ України" як за видобуток граніту, тому оплата повинна здійснюватись згідно погашених запасів, як за камінь будівельний.

Отже, ВАТ "Ігнатпільський кар'єр" повинно для обрахування збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету при видобуванні граніту, габро, габро- анортозиту, придатних в якості сировини для виробництва щебеню будівельного марок „1000-1200"  та  каменю   бутового  марки  „800"  використовувати  нормативи  для  каменю -будівельного, визначені постановою КМ України від 29 січня 1999р. № 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 липня 1999р. за № 474/3767 з внесеними змінами і доповненнями.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись Законами України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення"(в редакції від 16.08.2005 року №747), "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння" №115 від 29.01.1999 року, ст.ст. 86, 94, 158 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

постановив:

 В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" до Овруцької міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень відмовити за безпідставністю.

 Постанова  суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. 

         Головуючий суддя:                                                                О.Т. Літвин