Постанова № 3308166, 05.12.2008, Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 Іменем України

«05» грудня 2008 p.                                                                               Справа №2а-10433/08

Категорія №67

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                           Чиркіна С. М. ,

при секретарі:              Балабановій О.М. ,

за участю:

прокурора-заявника:   Ружа А.Ю. ( посв. №491 від 12.05.2008 p.),

представника позивача: Сизовій М. П. (дов. від 10.01.08 р. №03-01/32),  представника відповідача: Гаврильченко О.І. (дов. від 24.12.2007 р. №03/5 -620),  розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Артемівського району М. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції в розмірі 22750, 62 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року Прокурор Артемівського району М. Луганська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства«Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році в розмірі 22252, 22 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 498, 40 грн.,  всього 22750, 62 грн.

В обґрунтування позову зазначив,  що перевіркою проведеною прокуратурою Артемівського району М. Луганська встановлено,  що в порушення  ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875 -XIIвідповідач у 2007 році замість 6 інвалідів працевлаштував 4 інваліда,  в порушення  ст. 20 цього Закону за 2006 рік підприємством не було перераховано 22750,  62 грн. Сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом складає 22750, 62 грн. В супереч п.п.3,  5 «Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів» затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 року №314 підприємство не проводило атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів та не інформувало відповідні державні установи про створення місць для працевлаштування інвалідів. На день подання позову підприємство самостійно адміністративно-господарську санкцію за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не відрахувало.

У судовому засіданні прокурор,  представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог,  пояснив,  що обов'язок підприємства працевлаштувати інвалідів,  відповідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року на підприємство покладені обов'язки по забезпеченню створення робочих місць для працевлаштування інвалідів,  а не зобов'язання їх підбирати і працевлаштовувати на створені робочі місця. Факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів не є ознакою наявності відповідальності державного підприємства«Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи». Вважає,  що підприємством вчинені всі передбачені чинним законодавством заходи,  спрямовані на працевлаштування інвалідів. У 2007 до Фонду наданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми №10-Ш,  з якого вбачається,  що кількість інвалідів,  які повинні працювати на робочих місцях,  становить 6 осіб,  з них 4 особи,  яким встановлена інвалідність. Крім того,  зазначив,  що на підприємстві умови праці є важкими та шкідливими,  де не може бути використана праця інвалідів. Відповідно до Наказу Міністерства

2

вугільної промисловості №31 від 19.01.2006 р. «Про підвищення та вдосконалення організації заробітної плати на підприємствах вугільної промисловості» було розроблено ряд заходів щодо скорочення чисельності робітників. Працевлаштування інвалідів,  які можуть бути зайняті на допоміжних процесах проводилось лише замість вибулих.

Заслухавши пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи,  розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів,  оцінивши докази відповідно до вимог  ст. 69-72 КАС України,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач відповідно до пункту 9 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 є територіальним органом Фонду,  який на виконання наданих повноважень здійснює контроль за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,  установленого Законом і сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідач - державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване в якості юридичної особи з державною формою власності,  яка використовує найману працю,  та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

У п.4  ст. 64 Господарського Кодексу України зазначено,  що підприємство має право створювати філії,  представництва,  відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них,  затвердженого підприємством.

Відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» Державного підприємства «Луганськвугілля» створено згідно з наказом ДП «Луганськвугілля» від 07.04.2003 р. №3 і діє на підставі Положення,  затвердженого 24.06.2003 р. та Статуту підприємства.

Відповідно до Розділу 3 Положення про Відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» Державного підприємства «Луганськвугілля»,  підрозділ не є юридичною особою,  має право за дорученням від імені підприємства укладати господарські та інші договори,  набувати майнові та немайнові права,  нести обов'язки,  бути позивачем та відповідачем у суді (п.3.2,  п. 3.4).

Відповідно до п.п.1,  2  ст. 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Таким чином,  юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи,  самостійно вирішує питання щодо виконання 4% нормативу створення робочих місць для працевлаштування як на Головному підприємстві,  так і на своїх відокремлених підрозділах,  або приймає рішення про виконання зобов'язання - перерахування адміністративно-господарських санкцій в Державний бюджет України.

Крім того,  оскільки юридична особа може через статут (положення) та довіреність

безпосередньо впливати на свої відокремлені підрозділи,  то головне підприємство може

самостійно прийняти рішення щодо виконання 4% нормативу або за рахунок головного

підприємства,  або за рахунок тільки відокремлених підрозділів,  або за рахунок як головного

підприємства так і за рахунок відокремлених підрозділів пропорціонально працюючим на них

працівникам.     В   розділі   7   (Відповідальність)   зазначеного   Положення         відповідальність

відокремленого підрозділу перед Фондом соціального захисту інвалідів не передбачена,  так само у данному випадку рішення ДП «Луганськвугілля» про повноваження Відокремленим підрозділом «Управління з охорони природи» не приймалось.

Таким чином,  відповідальність по несплаченим адміністративно-господарським санкціям за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів Відокремленим підрозділом «Управління з охорони природи» повинно нести Державне підприємства «Луганськвугілля» як юридична особа.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні № 875-XIIвід 21.03.1991 (далі - Закон України № 875-ХІІ),  встановлено,  що для підприємств (об'єд­нань),  установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих,  а якщо працює від 8 до 25 чоловік,  - у кількості одного робочого місця.

3

Згідно зі  ст.  19 Закону України № 875-ХІІ,  відповідачу встановлений норматив робочих місць інвалідів у кількості 6 працівників. У 2007 році замість 6 інвалідів працювало 4 інваліда,  кількість робочих місць не зайнятих інвалідами становить 2 особи (розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за 2007 р.,  арк. спр.7).

З наданої відповідачем копії звіту про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за 2007 рік вбачається,  що кількість робочих місць зайнятих інвалідами становить осіб,  на протязі всього року працювало 4 інваліда ( арк. спр.5).

Згідно зі  ст.  20 Закону України № 875-ХІІ,  підприємства (об'єднання),  установи і організації незалежно від форми власності і господарювання,  де кількість працюючих інвалідів менша,  ніж установлено нормативом,  передбаченим ч. 1  ст.  19 цього Закону,  щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції,  сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні),  в установі,  організації за кожне робоче місце,  не зайняте інвалідом.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ,  складаються з виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів,  у тому числі спеціальних робочих місць,  створені для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації,  забезпечення інших соціально-економічних гарантій,  передбачених чинним законодавством,  надавати державній службі зайнятості інформацію необхідну для організації працевлаштування інвалідів,  звітувати перед Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3,  п. 14 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314,  робоче місце інвалідів вважається створеним,  якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології,  атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК,  органів Держнаглядохоронпраці,  громадських організацій,  інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідачем атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК не проводилась. Підтвердження щодо проведення атестації підприємством не надавалося.

Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 підприємства інформують центри зайнятості,  місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач та його відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» Державного підприємства «Луганськвугілля» у 2007 році не інформували Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів,  що не оспорюють ся відповідачем.

Пунктом 14 зазначеного Положення також передбачено,  що підприємства,  зокрема,  інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади,  на яких може використовуватися праця інвалідів.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляли територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 N 42 щороку до 1 березня,  наступного після звітного періоду,  подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Водночас,  про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості,  направляючи звітність у формі N 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420,  який на відміну від раніше діючого наказу

4

Державного комітету статистики України від 06.07.98 N 244 не передбачає щомісячний період звітності.

Згідно з наданою Луганським міським центром зайнятості інформації,  звітність про наявність вакансій для інвалідів протягом 2007 року Відокремлений підрозділ «Управління з охорони природи» Державного підприємства «Луганськвугілля» не надавав,  (арк.спр.3-4).

Отже,  відповідачем не доведено атестування робочих місць інвалідів,  що необхідно для забезпечення їх працевлаштування відповідно до нормативу робочих місць,  встановленого підприємству на підставі  ст. 19 Закону України № 875-ХІІ,  та не надано доказів звернення до відповідних органів з метою працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Таким чином,  відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів,  чим позбавив можливості виконання органами,  зазначеними в  ст.  18 Закону України № 875-ХІІ,  свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів,  тим самим відповідач порушив вимоги  ст.  ст. 19,  20 Закону України № 875-ХІІ.

Відповідно до ч.2  ст. 20 Закону №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України,  що діяла на момент сплати,  нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частина 4  ст.  20 зазначеного Закону передбачає,  що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами,  установами,  організаціями,  у тому числі підприємствами,  організаціями громадських організацій інвалідів,  фізичними особами,  зазначеними в частині першій цієї статті,  самостійно в строк до 15 квітня року,  наступного за роком,  в якому відбулося порушення нормативу,  встановленого ч.1  ст. 19 цього Закону.

Відповідач самостійно адміністративно-господарську санкцію не відрахував. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 498, 40 грн. (розрахунок пені,  арк.спр. 9).

Слід зазначити,  що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів",  з 01.01.2006 відмінено дію положень статті 250 Господарського кодексу України щодо строків стягнення штрафних санкцій за недотримання нормативу по створенню робочих місць для інвалідів.

Як було зазначено,  адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року,  наступного за роком,  в якому відбулося порушення нормативу,  встановленого частиною першою статті 19 Закону. У відділень Фонду виникає право на звернення до суду з позовом після 15 квітня року,  що настає за звітним,  при цьому слід керуватися законодавством,  чинним на зазначену вище дату. Тобто,  за правопорушення,  що виникли у 2007 році штрафні санкції розраховуються і сплачуються у 2008 році,  а тому стаття 250 Господарського кодексу України застосуванню не підлягає.

Посилання відповідача на неможливість створення та працевлаштування інвалідів у зв'язку з важкими умовами праці,  де заборонена праця інвалідів,  суд оцінює критично з наступних підстав. Відповідно до ч.3  ст. 5 Закону України «Про охорону праці» працівнику не може пропонуватися робота,  яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих,  що потребують професійного добору,  допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Статтею 12 цього Закону визначено,  що підприємства,  які використовують працю інвалідів,  зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації,  вживати додаткових заходів безпеки праці,  які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках,  передбачених законодавством,  роботодавець зобов'язаний організувати навчання,  перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій. Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови,  що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії.

5

Отже,  чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань,  але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Таким чином,  особливості господарської діяльності підприємства та відповідні умови праці лише обмежують коло робочих місць,  на яких може використовуватись праця інвалідів,  але не можуть бути підставою для зменшення встановленого статтею 19 Закону №875 нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За таких підстав суд вважає позовні вимоги Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції в розмірі 22750, 62 грн. обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується,  оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку,  а  ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 19,  20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р.№875-Х11,  п.3,  п.5,  п. 14 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314,  Наказом Міністерства праці та соціальної політики України віді5.05.2007р. №223 «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати»,   ст.  ст. 2, 19,  239 250 Господарського Кодексу України,   ст.   ст.  17,  18,  94,  158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Артемівського району М. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління з охорони природи» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у 2007 році,  задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (одержувач: Державний бюджет України,  ВДК Ленінський район,  м. Луганськ,  р/р 31218230700006 в ГУДКУ у Луганській області,  МФО 804013,  код 24046582) несплачену адміністративно-господарську санкцію за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році в розмірі 22750, 62 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано «05» грудня 2008 р.