Постанова № 33080820, 30.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 квітня 2013 року м. Київ №2а-15305/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре-тарі судового засідання Бурді А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за позо-вом Товариства з обмеженою відповідальністю "Емоушн" до Державної податкової інспек-ції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012 №0004822208, №0004832208,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Емоушн" просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 14.06.2012 №0004822208, №0004832208 з підстав відсутності зазначених в акті порушень податкового законодавства щодо завищення валових витрат і податкового кредиту, сформованих за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття"; невідповідності висновків перевірки і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам податкового законодавства щодо формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки первинним документам.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд здійснив розгляд справи без відповідача, продовживши у порядку письмового провадження.

До суду надійшли письмові заперечення від відповідача, в яких він просить відмовити в задоволенні позову з підстав нікчемності правочинів з ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" та узвязку з неправомірність формування позивачем валових витрат і податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 16.05.2012 №443 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарсь-ких взаємовідносин з ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" за період з 01.01.2008 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 21.05.2011 №283/22-8/33498747 та винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 14.06.2012 №0004322208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 40105 грн. (у т.ч.: основний платіж - 32084 грн., штраф - 8021 грн.);

- від 14.06.2012 №0004832208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 38220 грн. (у т.ч.: основний платіж - 30576 грн., штраф - 7644 грн.).

Спірне нарахування здійснено відповідачем у зв'язку з порушенням позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94) та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Ук-раїни від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 46667 грн. та ПДВ на 47142 грн.

Згідно з актом зміст вказаних порушень полягає у тому, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат витрати на придбання послуг з розробки програмного забезпечення та пов'язаних консультаційних послуг у ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" у сумі 186667 грн. (без ПДВ) і неправомірно включив нарахований у складі вартості придбаних послуг ПДВ в сумі 56499,99 грн. до складу податкового кредиту з ПДВ, оскільки директор ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" ОСОБА_2 надав пояснення про те, що немає відношення до діяльності вказаного товариства, у зв'язку відповідач вважає такі правочини нікчемними.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності винесення податкових повідомлень-рішень.

Валовими витратами згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення по-даткового обліку не належать до складу валових витрат (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94).

Податковим кредитом згідно п. 1.7 Закону №168/97 є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником по-датку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нара-хування податкового кредиту (пп.7.2.6); право на нарахування податку і складання подат-кових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (пп.7.2.4); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп.7.2.3).

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9).

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як зазначено в акті, позивачем завищено валові витрати за 1 квартал, 1 півріччя і за 9 місяців 2009р. на 186667 грн. по операціям з придбання послуг у ТОВ "Ерідан-ХХІ Сто-ліття", а також завищено податковий кредит з ПДВ на 47152 грн., у т.ч.:

за березень 2009р. - 11667 грн., за квітень 2009р. - 4899 грн.,

за травень 2009 - 2101 грн., за жовтень 2009 - 1265 грн.,

за листопад 2009 - 15703 грн., за січень 2010 - 2838 грн.,

за лютий 2010 - 3572 грн., за березень 2010 - 1910 грн.,

за квітень 2010 - 1677 грн., за травень 2010 - 1510 грн.

З огляду на те, що спірне грошове нарахування здійснено відповідачем виключно в межах 1095 днів після подання податкової декларації за відповідний звітний період, то суд при вирішенні справи враховує обставини тільки протягом цього строку.

Згідно наданих позивачем до суду податкових накладних, судом встановлено, що по контрагенту ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" позивачем включено до складу податкового креди-ту з ПДВ наступних звітних періодів такі суми:

- у червні 2009р. - 15000 грн.,

- у серпні 2009р. - 22833,33 грн.

Позивачем надано до перевірки і до суду наступні податкові накладні ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття":

- за червень 2009р.:

- від 03.05.2009 №3052 на суму 17000 грн. (у т.ч. ПДВ - 2833,33 грн.), виписана у зв'язку з наданням консультаційних послуг та розробки нового і внесення змін до існуючого програмного забезпечення згідно з договором від 03.04.2009 №EMES-0304 та додатком 1 до нього, що підтверджується наданими до суду актом приймання-здачі від 03.05.2009 та додатком №1 до нього;

- від 04.05.2009 №4051 на суму 17000 грн. (у т.ч. ПДВ - 2833.33 грн.), що виписана, як вній зазначено на підставі договору від 01.04.2009 №EMES-0104; у справі відсутній вказаний договір та складений на його виконання акт приймання-здачі робіт від 04.05.2009, однак дані документи надавалися до перевірки та відображені в акті;

- від 04.05.2009 №4052 на суму 18000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3000 грн.), виписана у зв'язку з наданням послуг з підтримки програмного забезпечення згідно з договором від 01.04.2009 №EMMD-2007 та додатком 1 до нього, що підтверджується наданими до суду актом приймання-здачі від 04.05.2009 та додатком №1 до нього;

- за серпень 2009р.:

- від 20.08.2009 №280810 на суму 77000 грн. (у т.ч. ПДВ - 12833,33 грн.), виписана у зв'язку з виконанням робіт з розробки програмного забезпечення згідно з договором від 20.07.2009 №EMES-2007 та додатком 1 до нього, що підтверджується наданими до суду актом приймання-здачі від 20.08.2009 та додатком №1 до нього;

- від 28.08.2009 №280810 на суму 60000 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000 грн.), виписана у зв'язку з виконанням робіт з розробки програмного забезпечення згідно з договором від 28.07.2009 №EMES-2807 та додатком 1 до нього, що підтверджується наданими до суду актом приймання-здачі від 28.08.2009 та додатком №1 до нього.

Як вбачається з декларації позивача з ПДВ за червень 2009р. та як встановлено пере-віркою, податковий кредит по контрагенту ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" за червень 2009р. в сумі 15000 грн. сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних у травні 2009р. Водночас надані до суду податкові накладні від 03.05.2009 №3052, від 04.05.2009 №4051 та №4051 підтверджують нарахування ПДВ на загальну суму лише в розмірі 8666,66 грн. При цьому до перевірки інші податкові накладні також не надавалися. Під час розгляду справи представник позивача зазначив про відсутність інших доказів по справі.

З огляду на відсутність документального підтвердження здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" у травні, червні 2009р. товарів, робіт (послуг) на загальну вартість 31667 грн., а також відсутність податкових накладних на суму ПДВ в розмірі 6333,34 грн., суд дійшов висновку про правильність висновків перевірки про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 7917 грн. та з ПДВ на 6333 грн., у зв'язку з чим донарахування вказаних сум податків та застосування штрафних санкцій в розмірі 3958,50 грн. та 3166,50 суд вважає правомірним і не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Водночас формування валових витрат у 3 кварталі 2009р. та податкового кредиту з ПДВ у серпні 2009р. є правомірним, оскільки здійснення господарських операцій та повнота нарахування ПДВ підтверджуються документально, а саме наявним у справі договорами, актами приймання-здачі робіт (послуг) та виписаними податковими накладними.

Як встановлено судом, на час здійснення господарських операцій ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" мало належну правосуб'єктність: було зареєстрованим суб'єктом господарювання, знаходилось на обліку як платник податків і зборів, було зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №36398086), тому згідно з п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 зобов'язано було нараховувати ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні, які є законною підставою для віднесення позивачем відображених в них сум ПДВ до податкового кредиту. Форма і зміст виписаних податкових накладних відповідає вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97. В свою чергу акти прийому-здачі робіт складені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як встановлено судом, господарські договори укладені позивачем з ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття", на підставі яких позивачем сформовано валові витрати і податковий кредит, в судовому порядку не оспорювалися, недійсними або фіктивними судом не визнавалися, а їх умови не суперечать чинному національному законодавству. У справі відсутні конкретні докази того, що вказані договори порушують публічні інтереси держави і суспільства, тобто спрямовані на заволодіння коштами держави, тому відсутні законні підстави вважати правочини нікчемними згідно із ст. 215, 228 ЦК.

Також перевіркою не заперечується мета придбання і пов'язаність придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю, зокрема факт використання отриманих у період травень, серпень 2009р. послуг у власній господарській діяльності позивача підтвер-джується наданими на вимогу суду договорами, актами здачі-приймання, податковими накладними та банківськими виписками по операціям з ТОВ "Астеліт" та ЗАТ "Кредит Європа Банк".

Щодо інших господарських операцій, які згідно з актом перевірки мали місце у попередніх звітних періодах (до травня 2009р.), то суд не бере до уваги вказані обставини, позаяк вони не охоплюються 1095 строком давності нарахування податкових зобов'язань.

Окремо суд зазначає, що в інші звітні періоди 2009р., починаючи з травня 2009р. (який охоплюється 1095 строком), позивач не включав до складу податкового кредиту суми ПДВ по ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття". При цьому окрім даних податкового кредиту, в акті перевірки не міститься детального опису, яким чином задекларовані сум кореспондуються з тими, які вказані відповідачем в акті перевірки.

Водночас, дослідивши зміст податкових декларацій позивача з ПДВ за травень 2009р. - червень 2010р., вбачається наступне:

- сума заниження ПДВ за травень 2009р. у розмірі 2101 грн. відповідає показнику р.23 декларації (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду);

- сума заниження ПДВ за жовтень 2009р. у розмірі 1265 грн. не кореспондується із жодним показником декларації;

- сума заниження ПДВ за листопад 2009р. у розмірі 15703 грн. відповідає показнику р.20 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду);

- сума заниження ПДВ за січень 2010р. у розмірі 2838 грн. не кореспондується із жодним показником декларації;

- сума заниження ПДВ за лютий 2010р. у розмірі 3572 грн. відповідає показнику р.20 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду);

- сума заниження ПДВ за березень 2010р. у розмірі 1910 грн. відповідає показнику р.20 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду);

- сума заниження ПДВ за квітень 2010р. у розмірі 1677 грн. відповідає показнику р.20 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду);

- сума заниження ПДВ за травень 2010р. у розмірі 1510 грн. відповідає показнику р.20 декларації (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду).

Як вбачається, стверджуючи про неправомірне включення до податкового кредиту певних сум ПДВ по вказаному контрагенту, відповідач здійснює донарахування податкових за рахунок від'ємного значення або бюджетного відшкодування, за рахунок якого пога-шалися поточні платежі ПДВ. При цьому відповідач не встановив чи відбулося завищення від'ємного значення з ПДВ або бюджетного відшкодування ПДВ, однак у разі завищення таких показників орган ДПС має право та повинен прийняти відповідне податкове повідом-лення-рішення про зменшення від'ємного значення з ПДВ або суми бюджетного відшко-дування, а в разі коли таке відшкодування відбулося - також нарахувати штрафні санкції.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань і фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

Твердження про недійсність і нікчемність всіх правочинів позивача з ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" зроблені відповідачем у порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Водночас порушення кримінальної справи і надходження до ДПІ транзитних актів інших органів ДПС не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Судження представника відповідача про відсутність достатніх ресурсів для прова-дження ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття" господарської діяльності є необґрунтованим і не бе-руться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтвердженні належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. При цьому транзитні акти органів ДПС або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Посилання відповідача на факт порушення кримінальної справи №49-3015 суд не бере до уваги, оскільки постанова про порушення кримінальної справи та інші процесуальні документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а наведені обставини, які стали приводами і підставами для порушення кримінальної справи, не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, позаяк обвинувальний вирок суду в кримінальній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не свідчить про спрямованість правочину на знищення майна держави чи відсутність господарських операцій.

Надана відповідачем копія протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 01.03.2011 є недостатнім доказом недійсності підписів від імені вказаної особи в договорах і первинних документах ТОВ "Ерідан-ХХІ Століття", достовірність яких не перевірена в рамках кримі-нальної справи та/або не встановлена в рішенні суду, а також не підтверджена результатами експертизи, проведення якої в рамках податкового контролю врегульовано ст. 84 ПК та визначено пп. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПК як підстава для висновків під час проведення перевірок. Окрім того, підставою податкового обліку є первинні документи, а не усні пояснення осіб, водночас надані до перевірки і до суду первинні документи, які згідно з ч. 4 ст. 70 КАС є належним засобами доказування по справі, містять підпис відповідальної особи та засвідчені печаткою суб'єкта господарювання.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач суду не повідомив.

Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового законодавства, вказують на неправомірність спірного грошового нарахування, що є підставою для визнання проти-правними і скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012 №0004822208 в сумі 28229,50 грн. та №0004832208 в сумі 28720,50 грн. і задоволення позову в цій частині.

Водночас відсутність документального підтвердження здійснення господарських операцій і відсутність податкових накладних є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2012 №0004822208 в сумі 11875,50 грн. та №0004832208 в сумі 9499,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-дальністю "Емоушн".

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.06.2012 №0004822208 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибу-ток в сумі 28229,50 грн., у тому числі: 24167 грн. основного платежу, 4062,50 грн. штрафу).

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.06.2012 №0004832208 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28720,50 грн., у тому числі: 24243 грн. основного платежу, 4477,50 грн. штрафу)

4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Емоушн" у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Емоушн" судо-вий збір у сумі 569,50 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко