Постанова № 33080579, 16.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року справа № 823/2653/13-а

09 год. 35 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області подало позов, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 борг в сумі 5912 грн. 85 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області.

07 серпня 2013 року позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами у справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, а тому суд на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI в редакції, чинній до 11.08.2013р.).

Відповідно до пунктів 2, 10 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, а тому з огляду на викладені вище норми Закону № 2464-VI відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Частиною 1 статті 8 Закону № 2464-VI передбачено, що розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частина 4 зазначеної статті встановлює, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно частини 11 вказаної статті єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі - Інструкція).

Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Інструкції платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 4.6 Інструкції передбачений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно підпункту 4.6.1 пункту 4.6 Інструкції зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць.

Відповідно до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 Інструкції (в редакції, чинній до 01.02.2013) платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до підпункту 4.6.2 пункту 4.6 Інструкції (в редакції, чинній з 01.02.2013) платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Стаття 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлює на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в таких сумах: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Отже розмір мінімального страхового внеску в 2012 році для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням положень частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI становив: за січень, лютий та березень - по 372 грн. 33 коп., за квітень, травень, червень - по 379 грн. 62 коп., за липень, серпень, вересень - по 382 грн. 39 коп., за жовтень та листопад - по 389 грн. 95 коп., за грудень - 393 грн. 50 коп.

Стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлює на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в таких сумах: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Отже розмір мінімального страхового внеску в 2013 році для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням положень частини 11 статті 8 Закону № 2464-VI становив: за січень, лютий та березень - по 398 грн. 01 коп., а всього за перший квартал 2013 року - 1194 грн. 03 коп.

Таким чином, загальний розмір єдиного внеску в 2012 році та першому кварталі 2013 року для відповідача становив 5766 грн. 45 коп.

Частиною 1, абзацом 4 частини 2 статті 12, пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI передбачено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску; Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У зв'язку з несплатою заборгованості позивачем сформовані вимоги № Ф-30 від 14 лютого 2013 року, яку боржник не отримав, поштове відправлення повернуто у зв'язку із іншим місцем обслуговування, та № Ф - 30 від 07 травня 2013 року, яка була вручена відповідачу 10.05.2013 року.

Крім того, частина 11 статті 25 Закону № 2464-VI встановлює право територіального органу Пенсійного фонду на застосування до платника єдиного внеску штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 14 вказаної статті про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Згідно рішень управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області від 11 травня 2013 року № 85, від 19 лютого 2013 року № 55 та від 24 квітня 2013 року № 140 до відповідача за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування засновані штрафи на загальну суму 741 грн. 03 коп. та нарахована пеня в загальному розмірі 1078 грн. 09 коп. Вказані рішення отримані відповідачем та в передбаченому законом порядку оскаржені не були.

На час розгляду справи в суді вказані вимога та рішення були сплачені частково, внаслідок чого у відповідача обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені в розмірі 5912 грн. 85 коп.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області (20500, Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Леніна, 36, ідентифікаційний код 21366722) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені в розмірі 5912 (п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 21.08.2013р.