Постанова № 33080336, 19.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року Справа № 910/3792/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у справі № 910/3792/13 господарського суду міста Києва

за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"простягнення 49 300,00 грн.за участю представників:

позивача: Голяр І.С.

відповідача: Шикеринець Р.І.

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" (надалі - "ПрАТ "СК "НОВА") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (надалі - "ПАТ "УКРТРАНСГАЗ") про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 49 300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що виплативши відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5952456 суму страхового відшкодування він набув, згідно з абз. ґ) п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", право регресної вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування до свого страхувальника - відповідача у справі, оскільки останній не повідомив страховика про настання ДТП в порядку, встановленому ст. 33 цього Закону.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. (суддя Ониськів О.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на користь ПрАТ "СК "НОВА" страхове відшкодування в сумі 49 300,00 грн. та судовий збір в сумі 1 720,50 грн. Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позовних вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм законодавства, вказаних позивачем в якості нормативного обґрунтування позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. (судді Коршун Н.М., Алданова С.О., Пашкіна С.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.06.2011 р. між ПрАТ "СК "НОВА" (страховик) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", (страхувальник) укладено договір № 2450/110601882 (надалі - "Договір"), за умовами якого страховик зобов'язався протягом липня 2011 року - червня 2012 року надати послуги зі страхування, а саме обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На виконання умов Договору між сторонами 01.07.2011 р. було укладено Поліс № АА/5952456 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником за яким є відповідач, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль марки "Тойота Камрі", державний реєстраційний номер 801-41 КА.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що 29.11.2011 р. у м. Києві на перехресті бул. І.Лепсе та вул. Героїв Севастополя відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Шевроле" (державний реєстраційний номер АА 4424 ЕВ), який належить на праві власності Скрипці Сергію Олександровичу та перебував на законних підставах під керуванням Парубочої Катерини Анатоліївни, автомобіля марки "Пежо" (державний реєстраційний номер АА 0133 ІТ) та автомобіля марки "Тойота Камрі" (державний реєстраційний номер 801-41 КА), який перебував під керуванням працівника ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" Швеця Сергія Олександровича.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Шевроле" (державний реєстраційний номер АА 4424 ЕВ) отримав пошкодження. Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику вказаного транспортного засобу внаслідок ДТП, згідно із звітом № 1139 від 21.12.2011 р., складає 67 471,88 грн.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2011 р. у справі № 3-11543/11 визнано Швеця Сергія Олександровича, під керуванням якого перебував автомобіль "Тойота Камрі" (державний реєстраційний номер 801-41 КА).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання ДТП) передбачено обов'язок страховика при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Власник пошкодженого автомобіля "Шевроле" (державний реєстраційний номер АА 4424 ЕВ) Скрипка Сергій Олександрович звернувся до позивача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

На підставі Полісу № АА/5952456 ПрАТ "СК "НОВА" виплатило страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля "Шевроле" (державний реєстраційний номер АА 4424 ЕВ) в сумі 49 300,00 грн. (платіжні доручення № 0002651 від 09.04.2012 р., № 2865 від 17.04.2012 р., № 0002971 від 20.04.2012 р.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, в порушення вимог пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання ДТП), не виконав свого обов'язку щодо письмового повідомлення позивача про настання ДТП, а тому стягнули з нього суму страхового відшкодування в розмірі 49 300,00 грн. в порядку регресу.

Колегія суддів оцінює висновки судів як необґрунтовані з огляду на наступне.

Дійсно, пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент настання ДТП, на водія транспортного засобу, причетного до ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, покладено обов'язок невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Невиконання відповідачем вказаного обов'язку стало підставою для стягнення з нього в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 49 300,00 грн.

В той же час, за приписами статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування").

Договір, згідно з ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судами було встановлено, що 25.06.2011 р. між сторонами було укладено договір № 2450/110601882 про закупівлю послуг за державні кошти (з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Умовами укладеного між сторонами Договору (пункт 6.1.6) передбачено обов'язок страхувальника вжити заходів щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП.

Аналогічна норма була закріплена в пп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який був чинним на час укладення між сторонами Договору та Полісу № АА/5952456.

Отже, ні зазначеною нормою законодавства, ні умовами укладеного між сторонами Договору № 2450/110601882 не було передбачено обов'язку страхувальника повідомляти страховика про настання ДТП саме у письмовій формі.

Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді справи місцевий господарський суд дійшов висновку, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок письмового повідомлення страховика про ДТП покладено саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, а не на страхувальника чи власника забезпеченого транспортного засобу. Проте, судом було задоволено позов та стягнуто в порядку регресу страхове відшкодування саме із страхувальника - ПАТ "УКТРТРАНСГАЗ". При цьому судом не з'ясовано причин невиконання водієм вказаного обов'язку на предмет їх поважності.

Також колегія суддів зазначає, що, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, судами попередніх інстанцій не враховано положення пункту 6.3.5 укладеного між сторонами Договору, яким на страховика покладено обов'язок письмово попередити страхувальника про наявність обставин, що не залежать від страховика та впливають на строк надання послуг, якість послуг чи ведуть до відхилення від вимог, зазначених в цьому Договорі, протягом п'яти робочих днів з моменту виявлення таких обставин.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанції не надано правової оцінки доводам відповідача щодо повідомлення позивача про настання ДТП за допомогою телефонного та факсимільного зв'язку, а також доказам, наданим в їх підтвердження.

Також судами не надано оцінки обґрунтованості розміру заявлених до стягнення сум коштів.

Пунктом 3 частини 1 статті 1119 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведене свідчить, що винесені судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у справі № 910/3792/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова