Постанова № 33080253, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 5004/524/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Т. Гоголь Л. Рогач за участю представників:позивачаПоддимая А.Б. - довіреність від 12.08.2013 р. відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариствна постановувід 17.06.2013 р. Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 5004/524/12 господарського суду Волинської областіза позовомВолинської обласної спілки споживчих товариствдо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5прозобов'язання звільнити земельну ділянку В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 р. Волинська облспілка споживчих товариств звернулась до господарського суду Волинської області з позовом до ФОП ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 від торгового павільйону - бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", посилаючись на статтю 212 Земельного кодексу України, з огляду на використання відповідачем земельної ділянки за відсутності відповідних документів та здійснення перешкод позивачу у використанні переданої йому в оренду земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. позовні вимоги задоволені, зобов'язано підприємця ОСОБА_5 звільнити земельну ділянку, яка знаходиться на ринку "Завокзальний" за адресою: АДРЕСА_1, від торгового павільйону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1", який йому належить.

За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_5 Рівненський апеляційний господарського суд постановою від 02.10.2012 р. рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. у даній справі скасував та припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на недійсність свідоцтва фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про державну реєстрацію від 12.03.2003 року, виходячи з положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", та неможливість вказаної особи бути стороною у даній справі.

04 квітня 2013 року до Рівненського апеляційного господарського суду від Волинської облспілки споживчих товариств надійшла заява від 18.03.2013 р. № 1-157 (подана до суду першої інстанції 22.03.2013 р. згідно штампу суду) в порядку статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій позивач просив суд скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у даній справі про припинення провадження та прийняти нову постанову, якою залишити без змін рішення господарського суду Волинської області від 02.072012 р.

Заява обґрунтована тим, що під час розгляду цивільної справи за позовом Волинської облспілки споживчих товариств до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, судом було встановлено, що ОСОБА_5 є підприємцем і статусу підприємця не втрачав, що має істотне значення для розгляду спору у даній справі та стало відомо заявнику під час розгляду цивільної справи 18.03.2013 р. та є нововиявленою обставиною.

Постановою від 17.06.2013 р. Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Крейбух О.Г., Василишин А.Р., Юрчук М.І.) заяву Волинської обласної спілки споживчих товариств про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у справі № 5004/524/12 задовольнив частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у даній справі скасував та прийняв нову постанову, якою:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 року у справі № 5004/524/12 задовольнив.

Рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012р. у даній справі скасував.

Прийняв нове рішення, яким в позові Волинської обласної спілки споживчих товариств до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про зобов'язання звільнити земельну ділянку по АДРЕСА_1 від належного йому торгового павільйону-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" - відмовив.

Суд апеляційної інстанції встановив, що станом на 02.10.2012 р. - дату розгляду Рівненським апеляційним господарським судом апеляційної скарги та припинення провадження, так і станом на дату прийняття судового рішення господарським судом першої інстанції - 02.07.2012 р., ОСОБА_5 мав статус фізичної особи - підприємця, що свідчить про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо припинення провадження.

При цьому, приймаючи нове рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивач всупереч рішень Луцької міської ради, умов укладеного договору оренди землі та додаткових угод до нього, зобов'язання щодо проведення інвентаризації торговельних місць на ринку "Завокзальний" не виконав та не здійснив заходи щодо подальшої передачі орендованої земельної ділянки в суборенду, чим порушив права відповідача - підприємця ОСОБА_5, як власника торгового павільйону, щодо здійснення його власної підприємницької діяльності. Крім того, вказані порушення позивачем умов договору оренди землі стали підставою для прийняття Луцькою міською радою рішення від 29.05.2013 року № 41/22, яким вирішено розірвано договір оренди землі, укладений з позивачем.

Волинська облспілка споживчих товариств подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. у даній справі скасувати в частині задоволення апеляційної скарги відповідача, а рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. залишити в силі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції в частині задоволення апеляційної скарги відповідача - ОСОБА_5 на рішення суду першої інстанції, норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідачем не було надано доказів на підтвердження наявності права користування спірною земельною ділянкою на якій розташований торговий павільйон відповідача, та яка перебуває в оренді у позивача на підставі договору від 20.09.2009 р., укладеного з міською радою, безпідставно не застосувавши норми статті 212 Земельного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи та припиняючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції у постанові від 02.10.2012 р., посилаючись на приписи Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зазначив, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.08.2012 р. записів про проведення реєстраційних дій щодо ОСОБА_5 не знайдено, у зв'язку з чим дійшов висновку, що свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_5 від 12.03.2003 року є недійсним, відтак вказана особа - ОСОБА_5 не може виступати стороною у даній господарській справі.

Звертаючись до апеляційного суду в порядку статей 112-114 Господарського процесуального кодексу України позивач зазначав, що 18.03.2013 року під час розгляду цивільної справи Луцьким міськрайонним судом за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою було встановлено, що ОСОБА_5 є підприємцем і статусу підприємця не втрачав.

Здійснюючи судовий розгляд у даній справі за заявою позивача про перегляд постанови апеляційного суду від 02.10.2012 р. за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини встановлені Луцьким міськрайонним судом 18.03.2013 р. у цивільній справі стосовно того, що ОСОБА_5 є підприємцем і статусу підприємця не втрачав, що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.03.2013 р., у зв'язку з чим дійшов висновку, що заява Волинської обласної спілки споживчих товариств про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у даній справі підлягає задоволенню в частині скасування даної постанови.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Вказаною нормою визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором, і подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України, є підставою для винесення судом ухвали про залишення судового рішення без зміни.

В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в загальному порядку з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Не можуть визнаватися нововиявленими й обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, вказані приписи процесуального законодавства були залишені судом апеляційної інстанції поза увагою, як й залишено поза увагою, що в розумінні Господарського процесуального кодексу України, посилання Луцького міськрайонного суду в ухвалі від 18.03.2013 р. у цивільній справі № 0308/18149/12 на те, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.03.2013 р. ОСОБА_5 є підприємцем і статусу підприємця не втрачав, не є нововиявленою обставиною в розумінні приписів статті 112 вказаного Кодексу, оскільки це стосується різної оцінки одних й тих же обставин стосовно визначення правового статусу відповідача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, судова колегія вважає, що прийнята у справі за результатами перегляду заяви позивача за нововиявленими обставинами судового рішення постанова суду апеляційної інстанції від 17.06.2013 р. підлягає скасуванню, а постанова апеляційного суду від 02.10.2012 р. - залишенню без змін.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. у справі № 5004/524/12 господарського суду Волинської області скасувати.

Відмовити Волинській обласній спілці споживчих товариств у задоволенні заяви про перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. у даній справі за нововиявленими обставинами.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 р. залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач