Постанова № 33079278, 15.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1948/13-а

15 серпня 2013 року 9год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Савюк Ю.О.,

відповідача: представник Єрмійчук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради звернулося з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про визнання протиправним та скасування рішення від 17.05.2013 №431 про застосування фінансових санкцій в сумі 170,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після 01.01.2011 у відповідача відсутні повноваження щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, граничний строк подання якої настав до цієї дати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила суду, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції з 01.01.2011) не передбачено відповідальності та штрафних санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, до територіальних органів Пенсійного фонду України. Отже, застосування оспорюваним рішенням фінансових санкцій до позивача у 2013 році є неправомірним. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем, Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі, позов не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засідання представник відповідача надала пояснення, тотожні письмовим запереченням. Зокрема, зазначила, що актом про неподання (несвоєчасне подання) відомостей про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку відомостей був встановлений факт порушення позивачем термінів подання звітності за 2007, 2009 роки. Оскільки порушення мало місце до 1 січня 2011 року, то в силу вимог п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач мав право застосовувати фінансові санкції на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради звіт (індивідуальні відомості про застрахованих осіб по догляду за інвалідом першої групи або престарілим) за 2007, 2009 роки було подано до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі засобами електронного зв'язку 17.05.2013 (а.а.с.48-51).

17.05.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі складено акт щодо Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради про неподання (несвоєчасне подання) відомостей про застрахованих осіб до системи персоніфікованого обліку відомостей, з якого вбачається порушення позивачем п.1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (а.с.7).

На підставі вказаного акта начальником Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі прийнято рішення від 17.05.2013 №31 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, яким на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхувальника Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради застосовано фінансову санкцію у розмірі 170,00грн. (а.с.8).

Суд вважає рішення про застосування фінансових санкцій від 17.05.2013 №31 неправомірним, зважаючи на таке.

У період до 01.01.2011 відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Вказаним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із набранням чинності з 01.01.2011 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) наведена вище норма матеріального права із Закону №1058-IV була виключена.

Поряд з цим, згідно з абз.5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється лише на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які були нараховані та/або не сплачені до зазначеної дати. Питання ж відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону №1058-IV та абзаців 5, 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ.

Таким чином, нарахування після 01.01.2011 Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV позивачу штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, граничний строк подання якої настав до цієї дати, є протиправним.

Вирішуючи даний спір по суті, судом, відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, враховано висновки Верховного суду України щодо застосування вищенаведених норм матеріального права, викладені у постанові від 20.11.2012 (справа №21-367а12).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі не доведено правомірності прийняття рішення від 17.05.2013 №431 про застосування фінансових санкцій в сумі 170,00грн., а тому адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області від 17.05.2013 №431 про застосування фінансових санкцій в сумі 170,00грн.

Присудити на користь позивача Управління праці та соціального захисту населення Дубенської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у сумі 114,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.