Ухвала суду № 33079260, 06.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 2а-5694/09/1770

06 серпня 2013 року м.Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючий суддя Дудар О.М.,

судді Ткачук Н.С., Шарапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

стягувача: ОСОБА_1,

боржника: представник не прибув,

третьої особи: представник не прибув,

державного виконавця: представник Дудка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1

до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта",

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшла заява (що є по суті поданням) про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 12.08.2010 у справі №2а-5694/09/1770 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ВАТ НАСК «Оранта»), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.

Державний виконавець просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення шляхом стягнення 32216,60грн. на користь ОСОБА_1 та пред'явлення виконавчого документа до Державної казначейської служби України в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників від 03.08.2011 №845.

Подання обґрунтоване тим, що боржником за даним рішенням суду є державний орган - ДСА України. Статтею 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду здійснюється виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань). Рішення суду має зобов'язальний характер та не передбачає стягнення коштів на користь стягувача, а відтак, існують обставини, що ускладнюють виконання цього рішення, адже статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 N4901-VI (далі - Закон N4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна.

У судовому засіданні державний виконавець вимоги подання підтримав, надав пояснення, тотожні викладеним у поданні.

Позивач (стягувач) проти задоволення подання заперечила, вказала, що жодних обставин, передбачених ст.263 КАС України, які дійсно ускладнюють виконання судового рішення, державним виконавцем не зазначено. Вважає, що звернувшись з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення, державний виконавець бажає приховати тривалу бездіяльність та уникнути відповідальності за невиконання рішення суду.

Представники відповідача (боржника), ДСА України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ВАТ НАСК «Оранта», у судове засідання не прибули, подавши клопотання про розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення за їх відсутності.

Заслухавши державного виконавця, позивача (стягувача), дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначена норма кореспондується зі ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 N606-XIV (далі - Закон N606-XIV), частиною першою якої встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Судом встановлено, що 16.03.2010 у справі №2а-5694/09/1770 Рівненським окружним адміністративним судом було прийнято постанову, якою позов задоволено повністю - визнано бездіяльність ДСА України щодо невиплати ОСОБА_1, судді Млинівського районного суду Рівненської області, річного заробітку у сумі 32216,60грн. за рахунок платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню протиправною; зобов'язано ДСА України здійснити виплату ОСОБА_1 річного заробітку у сумі 32216,60грн. за рахунок платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів.

Вказане рішення набрало законної сили 12.07.2010.

12.08.2010 за даним судовим рішенням було видано виконавчий лист.

16.11.2010 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Дерпартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі заяви ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №22788419 з виконання виконавчого листа від 12.08.2010 у справі №2а-5694/09/1770.

Станом на 05.06.2013 рішення суду не виконано.

Відповідно до ст.11 Закону N606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача (стягувача) ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення упродовж тривалого часу та порушення ним вимог Закону N606-XIV. Жодних доказів зворотного державним виконавцем суду не надано.

Проте, наразі існують обставини, які унеможливлюють виконання рішення у встановлений судом спосіб, оскільки це рішення має зобов'язальний характер.

Так, частиною 2 статті 3 Закону N606-XIV передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845).

Відповідно до п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Головним розпорядником коштів державного бюджету щодо матеріального і соціального забезпечення суддів є ДСА України.

Згідно з п.26 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках). Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку з подальшим віднесенням зазначеної суми на видатки в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 27 цього Порядку.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон N4901-VI, відповідно до ст.2 якого держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно зі ст.3 Закону N4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону N4901-VI у разі якщо Державна казначейська служба України протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто, держава гарантує виконання рішень суду що стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Проте, рішення суду у даній справі має зобов'язальний характер та не належить до зазначених у ст.2 Закону N4901-VI, що унеможливлює його виконання без зміни способу виконання.

Зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють виконання рішення у даній справі.

Враховуючи те, що постанова суду від 16.03.2010 боржником добровільно не виконується, а державний виконавець у зв'язку з набранням чинності Закону N4901-VI позбавлений засобів примусового виконання рішення у спосіб, визначений вказаною постановою, суд вважає можливим змінити спосіб виконання судового рішення, оскільки запропонований спосіб відповідає встановленим обставинам справи, спрямований на захист порушених прав ОСОБА_1, і при цьому не змінює змісту зобов'язань боржника.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні подання в частині зміни порядку виконання рішення суду, оскільки вказаний порядок виконання рішенням від 16.03.2010 встановлено не було.

Керуючись ст.ст.160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України задовольнити частково.

Змінити спосіб виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 у справі №2а-5694/09/1770 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про зобов'язання Державної судової адміністрації України здійснити виплату ОСОБА_1, судді Млинівського районного суду Рівненської області, річного заробітку у сумі 32216,60грн. за рахунок платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів.

Визначити спосіб виконання рішення суду у вказаній частині: "Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1, судді Млинівського районного суду Рівненської області, річний заробіток у сумі 32216,60грн. за рахунок платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів".

У задоволенні решти вимог подання відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя Дудар О.М.

Ткачук Н.С.

Шарапа В.М.