Рішення № 33079187, 13.08.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 926/694/13.

За позовом приватного підприємця Мельник Миколи Володимировича

до приватного підприємця Ілащук Ганни Петрівни

про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення - 93824,04 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача - Новіков О.П., довіреність від 12.06.2013 р.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватний підприємець Мельник Микола Володимирович звернувся з позовом до приватного підприємця Ілащук Ганни Петрівни в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за неналежне виконання договірних зобов'язань по договору суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2011 р. в загальній сумі 93824,04 грн., з яких 50400 грн. - орендна плата, 2647,03 грн. - 3% річних, 13376,01 грн. - пеня, 11179 грн. - компенсації комунальних платежів та 1622 грн. витрат необхідних для поточного ремонту орендованого приміщення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору суборенди нежитлового приміщення від 01.09.2011 р. відповідачем, з 01.09.2011 року не сплачувалась орендна плата за користування приміщенням, комунальні платежі та не проведено поточного ремонту орендованого приміщення

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.07.2013 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 16.07.2013 р. Ухвалами господарського суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, ухвалою господарського суду від 30.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.08.2013 р., позивача зобов'язано надати рахунки на оплату комунальних послуг, які виставлялися відповідачу, докази звернення з претензією до відповідача, докази оплати за проведені ремонтні роботи, докази в підтвердження стану приміщення при передачі його в суборенду, відповідача - відзив на позов та докази в його обгрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 13.08.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду витребувані документи.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, витребувані документи не надав.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

01 вересня 2011 року між приватним підприємцем Мельник Миколою Володимировичем (орендар) та приватним підприємцем Ілащук Ганною Петрівною (суборендар) був укладений Договір суборенди нежитлового приміщення, згідно якого (п.1.1, 1.2): «Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування приміщення, загальною площею 30,0 кв. м , (в подальшому «Приміщення»), що розташоване на першому поверсі адміністративного будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 29. Цільове призначення використання вказаного Приміщення - розміщення перукарні.».

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України: «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.»

Зазначене приміщення було передано суборендарю за актом прийому - передачі від 01.09.2011 року для розміщення перукарні.

Суборенда плата, згідно з п. 3.1. Договору суборенди, встановлена в розмірі: 2 400 грн. (дві тисячі чотириста грн.) в місяць.

Згідно з п. 3.2. Договору Суборендар зобов'язаний сплачувати Орендарю орендну плату не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця шляхом внесення в касу або перерахування на розрахунковий рахунок Орендаря.

Відповідно до ст. 774 ЦК України до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренду).

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пункту 4.1 Договору суборенди, даний договір вступає в силу з 01 вересня 2011 р. та діє до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України у зв'язку із відсутністю заперечень наймодавця даний договір суборенди був поновленим.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється Договором найму.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Починаючи з моменту укладення договору суборенди, тобто з 01.09.2011 року і на момент подання позову Суборендар не сплатив Орендарю орендну плату.

Таким чином, відповідач заборгував позивачу за період з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року включно 50 400 грн. орендної плати.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи про сплату заборгованості, часткового її погашення відповідач до суду не подав.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно право вимоги по орендній платі за вересень 2011 р. по травень 2013 р. настало.

Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості.

З наведеного вище випливає, що позов підлягає задоволення, щодо стягнення основної суми боргу 50400 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач просить стягнути із відповідача 3% річних в сумі 2647,03 грн. за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунок 3% річних (доданий до позовної заяви) за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р. здійснено на суму заборгованості 50400 грн., однак право вимоги на дану суму виникло у позивача не з 01.09.2011 р., а наростаючи разом із заборгованістю за кожен місяць орендної плати.

Суд вирішив, що стягненню підлягають 3% річних сумі 1365,06 грн. за період з 06.09.2011 р. по 31.05.2013 р. (розрахунок виконаний судом міститься в матеріалах справи).

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути пеню в сумі 13376,01 грн. за період з 01.09.2013 р. по 31.05.2013 р.

Пунктом 5.1 договору суборенди від 01.09.2011 р. встановлено: «За порушення строків оплати орендних платежів та комунальних послуг Суборендар сплачує пеню у розмірі 1 (одного) % від суми прострочення за кожен день такого прострочення».

Однак, оскільки пеня є за правовою природою неустойкою, щодо її розрахунку та стягнення, відповідно, існують обмеження. Одне з них - пеня за порушення грошового зобов'язання не може бути більшою подвійної облікової ставки НБУ. Зазначене випливає зі змісту ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22 листопада 1996 р.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України: «Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано».

Позивачем виконано розрахунок пені із порушенням ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також розрахунок (доданий до позовної заяви) за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р. здійснено на суму заборгованості 50400 грн., однак право вимоги на дану суму виникло у позивача не з 01.09.2011 р., а наростаючи разом із заборгованістю за кожен місяць орендної плати.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України: «Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)».

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не подавалося.

Відповідно до вищевикладеного, суд вирішив частково задовольнити вимоги щодо стягнення пені в сумі 3319,09 грн. виходячи із періоду нарахування з 06.09.2011 р. по 31.05.2013 р. (розрахунок виконаний судом міститься в матеріалах справи).

Позивач також просить стягнути вартість комунальних послуг використаних суборендарем електроенергію, газ та воду за період з 01 вересня 2011 року по 31 травня 2013 року включно в сумі 11179 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору суборенди від 01.09.2011 р. вартість комунальних послуг не входить у розмір орендної плати.

Пункт 2.3.7 договору суборенди від 01.09.2011 р. передбачає обов'язок суборендаря у встановлений термін вносити орендну плату за орендоване приміщення та інші платежі за договором.

Також пунктом 2.2.2 договору суборенди від 01.09.2011 р. передбачено право орендаря стягнути у визначеному чинним законодавством порядку заборгованість по орендним платежам та плати за комунальні послуги, опалення тощо.

Суд зазначає:

Що позивач в свою чергу орендує приміщення (яке здає в суборенду відповідачу) у ВАТ «Бізнес-центр «Альбатрос» згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2011 р.

По даному договору ВАТ «Бізнес-центр «Альбатрос» виставлено п/п Мельник М.В. рахунки на оплату комунальних послуг за використані електроенергію, газ та воду за вересень 2011 р. травень 2013 р. включно на загальну 11179 грн. (рахунки містяться в матеріалах справи).

Позивачем оплачено ВАТ «Бізнес-центр «Альбатрос» за комунальні послуги за вересень 2011 р. травень 2013 р. включно 11 179 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибутково касових ордерів, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем направлено відповідачу претензію №1 від 27.05.2013 р., в тому числі й щодо оплати за надані комунальні послуги за вересень 2011 р. по квітень 2013 р. включно на суму 10873 грн. та також направлено рахунок фактуру №ОМ-0000007 від 27.05.2013 р. на оплату даних послуг. Претензія та фактура були направлені відповідачу 29.05.2013 р., що підтверджується копією поштового чеку та описом цінного листа.

Оскільки умовами договору суборенди не передбачено строків оплати за надані комунальні послуги, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України: «Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».

Оскільки позивачем надано претензію та докази її направлення відповідача, то право вимоги по заборгованості оплати за надані комунальні послуги за вересень 2011 р. по квітень 2013 р. включно на суму 10873 грн. настало. Однак оскільки позивачем не надано доказів надіслання претензії по заборгованості оплати за надані комунальні послуги травень 2013 р. на суму 306 грн., суд вирішив частково задовольнити дані позовні вимоги та заборгованості оплати за надані комунальні послуги за вересень 2011 р. по квітень 2013 р. включно в сумі 10873 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 16222 грн. витрат необхідних для проведення поточного ремонту орендованого приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Орендар повинен повернути орендоване майно в належному стані з урахуванням міри нормального його зношення.

Відповідно до п. 2.3.6. договору суборенди від 01.09.2011 р. суборендар зобов'язаний за рахунок власних коштів проводити поточний ремонт наданого приміщення, а також усувати ушкодження орендованого приміщення.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що суборендарем не проводився поточний ремонт також упродовж всього строку оренди приміщення. Доказів в підтвердження протилежного відповідачем не надано.

У зв'язку із цим позивачем, а також представниками ВАТ «Бізнес-центр «Альбатрос» та КПП «Совбуд» було складено акт обстеження технічного стану приміщення, про те, що орендоване приміщення потребує поточного ремонту, вартість якого згідно локального кошторису № 2-1-1 від 28.06.2013 року складає 16222 грн. (акт обстеження та кошторис міститься в матеріалах справи).

Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт від 27.06.2013 р. КПП «Совбуд» здало, а відповідач прийняв роботи по поточному ремонту приміщень на загальну суму 18209,72 грн. Позивачем проведено оплату за дані будівельні роботи по поточному ремонту приміщень, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів ,які містяться в матеріалах справи на загальну суму 18209,72 грн.

Згідно пункту 5.2 договору суборенди від 01.09.2011 р.: «У випадку погіршення стану об'єкта оренди або пошкодження його під час дії Договору, Суборендар повинен відшкодувати Орендарю втрату вартості об'єкта оренди. Сума відшкодування визначається у порівнянні зі станом приміщення на час передачі його в користування».

Передача приміщення в користування відповідачу у справному технічному та санітарному стані, який дозволяє використовувати його за цільовим призначенням, на момент укладення договору суборенди від 01.09.2011 р. підтверджується актом прийому-передачі частини нежитлового приміщення від 01.09.2011 р.

Відповідно до викладеного судом встановлено наявність чотирьох складових цивільного правопорушення, а саме наявності збитків, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між збитками та протиправною поведінкою та вини відповідача.

Оскільки суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, суд виріши задовольнити дані позовні вимоги та стягнути 16222 грн. відшкодування витрат на проведення поточного ремонту.

Судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця Ілащук Ганни Петрівни (58000 вул.Гоголя, 5 кв.5 м.Чернівці ідентифікаційний номер 2990612844) на користь приватного підприємця Мельника Миколи Володимировича (58000 вул.Головна, 29 м.Чернівці, ідентифікаційний номер 2526403373) 50400 грн. заборгованості по орендній платі, 1365,06 грн. 3% річних, 3319,09 грн. пені, 10873 грн. заборгованості за комунальні послуги, 16222 грн. відшкодування витрат на ремонт, 1643 грн. судового збору.

3. В задоволення решти позовних вимог відмовити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 13.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 19.08.2013 року.

Суддя І.В. Марущак