Ухвала суду № 33079070, 19.08.2013, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"19" серпня 2013 р.Справа № 921/854/13-г/15 УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Галамай О.З., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "АМЕТИСТ" с. Полупанівка Підволочиського району Тернопільської області

про стягнення курсової різниці, пені, 3% - річних, інфляційних витрат за договором купівлі-продажу товару в розмірі 28 901,18 грн.

При підготовці до розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "АМЕТИСТ" про стягнення курсової різниці, пені, 3% - річних, інфляційних витрат за договором купівлі-продажу товару в розмірі 28 901,18 грн., суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 54, 57 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява, яка подається до господарського суду, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача дооцінку вартості товару (курсову різницю), пеню, 3% - річних та інфляційні витрати, нараховані у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ЗУФ-133/09/08 від 19.09.2008р.

При цьому здійснення нарахування розміру дооцінки вартості товару позивач проводить по формулі, встановленій у договорі (додатку до нього).

Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано додатків до договору №ЗУФ-133/09/08 від 19.09.2008р. та/або видаткових накладних до даного договору, в яких встановлено відповідну формулу для визначення суми, яка підлягає оплаті.

Надано лише документ, із якого вбачається, що він складений в м. Рівне, містить назву товару, його ціну та примітку про те, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують відповідну формулу. Проте немає жодного підтвердження, що даний документ є саме додатком до договору №ЗУФ-133/09/08 від 19.09.2008р., а відтак він не може бути належним та допустимим доказом підстави нарахування дооцінки вартості товару по зазначеній в ньому формулі.

Крім того, в підтвердження здійснення оплати з простроченням, позивач долучив до матеріалів справи лише виписки по особовому рахунку за 05.01.2009р. та 13.01.2009р. про сплату ПСП "Аметист" 2 000,00 грн. та 5 000,00 грн. Суми прострочених оплат, проведених 26.11.2009р., 09.12.2009р., 23.12.2009р. та 30.08.2010р. не підтверджені жодними платіжними документами.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що у наданих виписках по особовому рахунку від 05.01.2009р.,13.01.2009р. у графах "призначення платежу" зазначено: - "За засоби захисту рослин згідно рахунку від 20.10.2008р.", однак даних рахунків від 20.10.2008р. до матеріалів позовної заяви не додано. Відтак, виписки по особовому рахунку не можуть бути належним та допустимим доказом на підтвердження простроченого виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №ЗУФ-133/09/08 від 19.09.2008р.

При нарахуванні 3% річних та пені, позивач посилається на те, що у нього виникло право вимоги на їх стягнення за період з 24.12.2009р. (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо подальших прострочених днів, які не були враховані судом при винесенні рішення) по 29.08.2010р. (до дати повного та фактичного погашення заборгованості згідно договору купівлі-продажу). Проте, позивач не подав до позовної заяви доказів звернення до господарського суду Тернопільської області у справі № 4/2-45 саме до 24.12.2009р., чим не підтвердив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Додані до матеріалів позовної заяви рішення господарського суду Тернопільської області від 04.03.2010р. у справі № 4/2-45 та ухвала від 02.09.2010р. у справі № 4/2-45, свідчать лише про вирішення справи та припинення провадження щодо розгляду скарги на дії ДВС.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії документів мають бути засвідчені згідно п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. (Див. Постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2006 року у справі № 05-5-41/194, Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Позивачем долучено до позову неналежним чином засвідчені фотокопії документів, з порушенням вимог ст. 36 ГПК України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), оскільки не містять дати засвідчення копії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та/чи доказів що підтверджують викладені в заяві обставини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 57, п. 3 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Приватного сільськогосподарського підприємства "АМЕТИСТ" про стягнення курсової різниці, пені, 3% - річних, інфляційних витрат за договором купівлі-продажу товару в сумі 28 901,18 грн. і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872) - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 375 від 05.08.2013 р. за подання позовної заяви.

3. Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - позовна заява та додані до неї документи всього на 47-ми аркушах.

Суддя Галамай О.З.