Рішення № 33079028, 15.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2013 р. Справа № 914/2379/13

За позовом: Колективного торгового підприємства «Будматеріали», м. Дрогобич

до: Фізичної особи - підприємця Фірмана Романа Васильовича, м. Дрогобич

про: стягнення 84 845,51 грн. заборгованості

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Лучків А.В. (довіреність б/н від 22.06.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 15.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Колективного торгового підприємства «Будматеріали» до Фізичної особи - підприємця Фірмана Романа Васильовича про стягнення 78 726,17 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 18.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.07.2013 року. Ухвалою суду від 16.07.2013 року розгляд справи відкладено на 06.08.2013 року. В судовому засіданні 06.08.2013 року оголошено перерву до 15.08.2013 року.

16.07.2013 року представником позивача подано заяву за вх.№28069/13 про збільшення позовних вимог, оскільки позивач здійснив нарахування штрафних санкцій станом на момент подачі позову до суду, а термін дії договору № 19 від 04.07.2012 року закінчився 04.07.2013 року. У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 83 789,92 грн. заборгованості за Договором поставки № 19 від 04.07.2012 року та 1 055,55 грн. 3 % річних. Суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов договору поставки № 19 від 04.07.2012 року, внаслідок чого з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 84 845,51 грн., з яких: 83 789,96 грн. - основний борг, 1 055,55 грн. - 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. 16.07.2013 року відповідачем по справі подано клопотання за вх.№28054/13 про долучення до матеріалів справи доказів, до якого долучено письмові пояснення відповідача, відповідно до яких відповідач проти задоволення позову заперечив в повному обсязі. Зокрема, зазначив, що копія інвентаризаційної відомості вказує на те, що весь товар з акту інвентаризації один в один переписаний в накладних на договір поставки товару, що вказує на те, що відповідач змушений був підписати угоду на поставку товару, тому що йому не оформляли протоколу зборів, ні тих, що відбулися 26.04.2012 року, ні тих, що які відбулися 29.06.2012 року без його участі на зборах. Крім того, на думку відповідача, копія накладних по угоді на поставку, які були переписані з акту інвентаризації один в один, свідчить про те, що угоди поставки товару не було як такої. Також, відповідач вказує, він оплачував товар по угоді поставки до тих пір, поки не оформив право власності, так як інакше йому не давали документів для того, щоб оформити право власності, а до сьогоднішнього часу йому не передали землю в користування. Акт звірки на товар відповідач не підписував, оскільки не згідний з угодою про поставку товару.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.07.2012 року між Колективним торговим підприємством «Будматеріали» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Фірманом Романом Васильовичем (Покупець) укладено Договір поставки № 19 (Договір), відповідно до п.1.1. якого на умовах даного договору Постачальник зобов'язався передати у власність Отримувачу продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п.2.1. Договору поставка продукції за цим Договором здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі.

Згідно з п.3.2. Договору загальна ціна продукції, що поставляється за цим Договором, складає: 96 789,92 грн. (дев'яносто шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять гривень 92 коп.).

Як вбачається з акту прийомки-передачі до договору поставки № 19 від 04.07.2012 року Колективне торгове підприємство «Будматеріали», в особі директора Порицької Любов Андріївни передало, а ФОП Фірман Роман Васильович отримав товаро-матеріальні цінності на суму 96 789,92 грн. згідно накладних №№ 660, 661, 662, 663, 664,665, 666, 667, 668, 669, 670, 671, 672, 672, 673, 674, 675, 676, 677,678, 679 від 04.07.2012 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, відповідач частково оплатив вартість поставленої продукції, а саме: 01.08.2012 року - 6 000,00 грн., 04.09.2012 року - 2 000,00 грн., 12.10.2012 року - 5 000,00 грн.

Відтак, сума заборгованості відповідача за поставлену продукцію згідно Договору поставки № 19 від 04.07.2012 року становить 83 789,92 грн. Крім того, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 1 055,55 грн. 3 % річних.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п.3.4. Договору строк оплати продукції, що поставляється за цим Договором, становить один рік з моменту поставки. Оплата здійснюється рівними платежами, по 8 065,83 грн. в місяць, починаючи з липня 2012 року. Місячні платежі повинні бути здійснені до 20 числа кожного місяця. Платіж за липень 2012 року повинен бути здійснений до 20.07.2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 19 від 04.07.2012 року, а саме щодо поставки відповідачеві товару на загальну суму 96 789,92 грн.

Відповідно до п.4.1. Договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із заяви позивача про збільшення позовних вимог, останній просить суд стягнути з відповідача 83 789,92 грн. заборгованості за Договором поставки № 19 від 04.07.2012 року та 1 055,55 грн. 3 % річних.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно примушування його до підписання договору про поставку та відсутності самого факту поставки продукції, про що свідчать копії накладних, що були переписані з акту інвентаризації, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Доказів визнання договору поставки №19 від 04.07.2012 року недійсним у встановленому законом порядку відповідачем не подано.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 84 845,51 грн. заборгованості за Договором поставки №19 від 04.07.2012 року, з яких: 83 789,96 грн. - основний борг, 1 055,55 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Фірмана Романа Васильовича (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 25; п/р 2600001403327 у центральній філії ПАТ «Кредобанк», м. Дрогобич Л/о, МФО 325365; ідентифікаційний номер платника податків 2195809534) на користь Колективного торгового підприємства «Будматеріали» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Козловського, 2; р/р 26004000005611 в ПАТ Укрсоцбанк м. Дрогобич, МФО 300023; код ЄДРПОУ 20790524) 83 789,92 грн. заборгованості за Договором поставки № 19 від 04.07.2012 року та 1 055,55 грн. 3 % річних та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.08.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А