Рішення № 33079020, 09.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/72/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2013 Справа № 908/2345/13

за позовом Прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - позивач - Новополтавська сільська рада Чернігівського району Запорізької області (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул.. Центральна, 38-А)

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про визнання недійсним договору оренди від 01.02.2012 р. та зобов'язання відповідача звільнити та повернути приміщення площею 252 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2

суддя І.А. Попова

Представники:

від позивача: Демянко В.П., ріш. № 1 від 11.11.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_2

прокурор: Красних О.О., посвід. № 013462 від 03.12.2012 р.

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 01.02.2012 р. та зобов'язання відповідача звільнити та повернути приміщення площею 252 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 09.08.2013 р.

Прокурор підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що рішенням Новополтавської сільської ради від 08.06.2007 р. № 06 «Про затвердження розміру ставки за використання цілісних майнових комплексів» затверджено орендну ставку за використання цілісних майнових комплексів державного підпорядкування у розмірі 10% від грошової оцінки вартості будови на рік. На виконання вказаного рішення Новополтавською сільською радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 01.02.2012 р. укладено договір оренди приміщення, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади с.Новополтавка площею 252 кв.м та розташоване за адресою: АДРЕСА_2 Разом з тим, оцінку вказаного приміщення в порушення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при укладенні зазначеного договору не проведено, у зв'язку з чим вартість майна, яке передано в оренду не відповідає дійсності, та відповідно сума орендної плати, яка сплачується, є заниженою, що не відповідає економічним інтересам орендодавця. Також, прокурор вказує, що зміст договору оренди від 01.02.2012 р. не відповідає передбаченому Наказом ФДМУ № 1744 від 23.08.2000 р. Типовому договору оренди комунального майна. Зокрема, в договорі відсутні розділи щодо використання амортизаційних відрахувань, умов зміни та припинення договору, додатки, які є невід'ємною частиною договору. Прокурор просить визнати недійсним договір оренди від 01.02.2012 р., зобов'язати відповідача звільнити та повернути позивачу приміщення площею 252 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2

Позивачем - Новополтавською сільською радою - заявлено клопотання про зупинення розгляду даної справи для проведення експертної оцінки спірної нежилої будівлі торгівельного центру та укладання додаткової угоди з відповідачем. Клопотання по зупинення провадження у справі судом відхилено як необґрунтоване за відсутності підстав, що визначені як такі приписами ст. 79 ГПК України.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, заявлені позовні вимоги не визнав, про що заявив в судовому засіданні.

Заслухавши сторін, дослідивши додані матеріали, суд встановив:

Новополтавською сільською радою (орендодавець, позивач по справі) та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (орендар, відповідач по справі) 01.02.2012 року підписано договір оренди будівлі, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування будівлю - торгівельний центр загальною площею 252 кв.м за адресою АДРЕСА_2, вартість будівлі 11975 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оренди від 01.02.2012 строк оренди становить три роки з дати приймання об'єкта за Актом приймання-передачі. Згідно п. 4.2 договору якщо жодна зі сторін не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на строк три роки. Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір набуває чинності в момент, визначений у п. 3.6 та діє до 01.02.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором; якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Як встановлено, строк оспорюваного договору оренди від 01.02.2012 р. становить три роки.

Частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремою частини), укладений на строк не менше як три роки, підлягає державній реєстрації.

Згідно з преамбулою Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. цей Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам. Статтею 1 зазначеного Закону встановлено відносини, які регулює цей Закон, до яких відносяться організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, майнові відносини між орендодавцями та орендарями. Щодо форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), то вказаним Законом вона до його предмету регулювання не віднесена. Так само не є предметом регулювання зазначеним Законом порядок державної реєстрації правочинів.

Як вбачається, договір оренди будівлі від 01.02.2012 р. нотаріально не посвідчений та щодо нього не здійснено державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недотримання вимог закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації оспорюваного договору оренди тягне за собою нікчемність даного правочину. Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди, укладений позивачем та відповідачем 01.02.2012 р. в простій письмовій формі, є нікчемним правочином.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину. Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину.

Судом встановлено обставини, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними, тому договір про оренду будівлі, укладений сторонами по справі 01.02.2012 р., визнається недійсним.

Оскільки договір оренди нерухомого майна від 01.02.2012р. зі строком дії три роки, не посвідчений нотаріально, як це визначено чинним законодавством, він є нікчемним та не створює правових наслідків, у зв'язку з чим, правові підстави знаходження відповідача у спірному нежитловому приміщенні відсутні. Внаслідок встановленого вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути приміщення площею 252 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 215, 220, 793 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди будівлі, укладений 01.02.2012 р. Новополтавською сільською радою Чернігівського району Запорізької області та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) звільнити та повернути приміщення площею 252 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 на користь Новополтавської сільської ради Чернігівського району Запорізької області (71214, Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул.. Центральна, 38-А, ЄДРПОУ 04343428). В разі добровільного невиконання рішення протягом 10-ти днів після набрання чинності рішенням видати наказ на примусове звільнення.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО: 813015, Код ЄДРПОУ: 38025409, № рахунку 31215206783007) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 19 серпня 2013 року.

Суддя І.А. Попова