Рішення № 33078891, 16.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.08.2013 Справа № 905/893/13-г

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (61031, місто Харків, проспект Гагаріна, будинок № 352; код ЄДРПОУ - 32490244)

до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, місто Донецьк, проспект Ілліча, будинок № 100; код ЄДРПОУ - 13490997)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Купчікова Георгія Олександровича (62364, Харківська область, Дергачівський район, селище Пересічне, вулиця Мічуріна, будинок № 18)

про стягнення 11 299,00 гривень, -

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Костяков Д.В. (довіреність б/н від 30.12.2012)

від відповідача: Єфімова Ю.Ю. (довіреність № 248/17 від 23.07.2013)

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 11 299,00 гривень страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодовано в повному обсязі товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» матеріальну шкоду, яка складається з вартості відновлювального ремонту пошкодженої внаслідок дорожньо-транспортної пригоді двосторонньої світлової стели. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Nissan Primera», державний номерний знак АХ 2531 СН, водій якого визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди була застрахована приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем відшкодовано лише частини заявленої суми, позивач просить стягнути з відповідача 11 299,00 гривень в судовому порядку.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 6, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06 лютого 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 лютого 2013 року (а.с. 1).

19 лютого 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові (а.с. 23-24).

Відзив вмотивовано тим, що виплачена позивачу сума страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ/6613566 була розрахована з урахуванням приписів статей 22, 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19 лютого 2013 року розгляд справи відкладено на 06 березня 2013 року та з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення спору:

- залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Купчікова Георгія Олександровича;

- витребувано з Червонозаводського районного суду міста Харкова належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 2035/7978/2012 стосовно Купчікова Георгія Олександровича за статтею 124 КУпАП (а.с. 71).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06 березня 2013 року за клопотанням представника позивача продовжено строки вирішення спору на 15 днів (до 22 квітня 2013 року), та розгляд справи відкладено на 20 березня 2013 року у зв'язку з неявкою представника позивача (а.с. 80).

20 березня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27 березня 2013 року.

21 березня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення Купчікова Г.О. щодо обставин справи (а.с. 87).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 березня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 квітня 2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, необхідністю надання учасникам судового процесу можливості визначитися з експертною установою та переліком питань, які необхідно поставити перед експертом (а.с. 90).

12 березня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшли витребуванні матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно Купчікова Г.О. за статтею 124 КУпАП. Копії матеріалів адміністративної справи долучено до матеріалів справи (а.с. 92-117).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 квітня 2013 року у цій справі призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл.професора М.С. Бокаріуса (а.с. 126-129).

Іншою ухвалою суду від 16 квітня 2013 року зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи (а.с. 130).

22 травня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшов лист Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл.професора М.С. Бокаріуса, в якому повідомляється про відсутність фахівців в галузі ремонту рекламного обладнання (двосторонньої світлової стели), а також клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення експертизи, зокрема, надати відомості щодо підприємств, які спеціалізуються на виготовленні та продажу обладнання (двосторонньої світлової стели) для можливості встановлення середнього рівня цінових пропозицій (а.с. 132-133).

Абзацом четвертим пункту 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» встановлено, що у разі, коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК вправі просити господарський суд про їх надання. Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання.

Листом господарського суду Донецької області від 14 червня 2013 року за вихідним № 905/893/13-г витребувано з Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл.професора М.С. Бокаріуса матеріали справи № 905/893/13-г для поновлення провадження у справі та вирішення питань, пов'язаних з усуненням причин, які потягли за собою таке відкликання (а.с. 141).

18 липня 2013 року матеріали справи надійшли на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 липня 2013 року призначено судове засідання на 13 серпня 2013 року для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі (а.с. 142).

13 серпня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає про недоцільність призначення судової експертизи у зв'язку з наявністю в матеріалах справи звіту повного господарського товариства «Баранов та К» впроваджувального підприємства «Центр-Персонал» про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику двосторонньої світлової стели.

Представник позивача в судовому засіданні не наполягав на призначенні судової товарознавчої експертизи, вважав достатніми матеріалів справи для задоволення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13 серпня 2013 року поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16 серпня 2013 року.

Представник позивача Костяков Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача Єфімова Ю.Ю. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Купчікова Г.О. в судове засідання не з'явився.

Заслухавши уповноважених представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

13 червня 2012 року між приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі по тексту - відповідач або страховик) та Купчіковою Анною Володимирівною (далі по тексту - страхувальник) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ/6613566 (далі по тексту - Поліс), згідно умов якого відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення або викрадення транспортного засобу марки «Nissan Primera» (далі по тексту - «Ніссан» або застрахований/забезпечений транспортний засіб), державний номерний знак АХ 2531 СН (а.с. 28).

Строк дії Полісу визначений з 13 червня 2012 року до 12 червня 2013 року включно (пункт 3 Полісу).

Правовідносини за вказаним полісом регулюються спеціальним законом, яким є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2012 року біля будинку № 352 по проспекту Гагаріна в місті Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак АХ 2531 СН, під керуванням Купчікова Георгія Олександровича та автомобіля марки «Опель Омега», державний номерний знак АХ 6266 ВН, під керуванням Губського Анатолія Віталійовича.

Внаслідок дорожньо-транспортної автомобілі отримали механічні пошкодження, а також пошкоджено рекламний щит, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К».

Пошкодження обладнання - рекламного щита зафіксовано товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» в акті виявлених порушень № 1784 від 01 серпня 2012 року (а.с. 9-12).

02 серпня 2012 року на адресу відповідача надійшла заява Купчікова Г.О. про дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпеченого транспортного засобу (а.с. 33-34).

На адресу відповідача надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», в якій повідомляється про пошкодження майна останнього (двосторонньої світової стели) (а.с. 37-39)

Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2012 року у справі № 2035/7978/2012 Купчікова Г.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, стосовно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень (а.с. 32).

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (стаття 5 вказаного Закону).

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (частина друга статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок спірної дорожньо-транспортної пригоди власникові пошкодженого майна відповідачем листом від 12 вересня 2012 року за вихідним № 0831 замовлено проведення відповідного звіту (а.с. 44).

Відповідно до звіту спеціаліста з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власникові двосторонньої світлової стели, розташованої за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, будинок № 352 від 17 вересня 2012 року, проведеного повним господарським товариством «Баранов та К» впроваджувальним підприємством «Центр-Персонал», вартість пошкодженого майна до дорожньо-транспортної пригоди складає без урахування ПДВ - 20 982,00 гривень; вартість пошкодженого майна після дорожньо-транспортної пригоди складає без урахування ПДВ - 12 822,00 гривень (а.с. 45-59).

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний звіт проведений повним господарським товариством «Баранов та К» впроваджувальним підприємством «Центр-Персонал», яке є суб'єктом оціночної діяльності, про що свідчить сертифікат Фонду державного майна України № 11399/11 від 16 лютого 2011 року.

Наведене свідчить про те, що наявний в матеріалах справи звіт є допустимим документом з визначення вартості майна, який підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; звіт підписано оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку майна та директором підприємства, підпис останнього скріплено печаткою.

За страховим випадком - дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 01 серпня 2012 року за участю застрахованого автомобіля, згідно страхового акту № 5659 від 12 жовтня 2012 року (складеного з урахуванням розрахунку страхового відшкодування до страхового акту) визначено суму страхового відшкодування в розмірі 8 160,00 гривень - 510,00 гривень (франшиза, передбачена полісом серії АВ/6613566) = 7 650,00 гривень (а.с. 29-30).

Листом від 23 жовтня 2012 року за № 11592-22/1 відповідач повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про виплату страхового відшкодування (а.с. 27).

Таким чином, з огляду на викладене, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01 серпня 2012 року, за умови вищевказаного полісу, настав страховий випадок, та відповідач за заявою потерпілого, на підставі сформованого страхового акту № 5659 від 12 жовтня 2012 року, платіжним дорученням № 4026 від 24 жовтня 2012 року перерахував на рахунок позивача 7 650,00 гривень страхового відшкодування (а.с. 16).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», посилаючись на рахунки-фактури № МЕ-СФ-0000270, № МЕ-СФ-0000271 від 03 серпня 2012 року, листом від 01 грудня 2012 року за № 12374 просило відповідача виплатити страхове відшкодування у розмір 19 459,50 гривень (а.с. 25, 43).

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту статей 22, 1192 ЦК України, передумовою для відшкодування реальних збитків є факти втрати (знищення, загибелі тощо) або пошкодження належного потерпілій особі майна та понесення реальних витрат на його відновлення.

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

З матеріалів витребуваної справи про адміністративне правопорушення, у тому числі з постанови Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2012 року у справі № 2035/7978/2012 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 01 серпня 2012 року сталася саме з вини Купчікова Георгія Олександровича, який керуючи автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак АХ 2531 СН, при зміні напрямку руху, не переконався в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Опель Омега», державний номерний знак АХ 6266 ВН, під керуванням Губського Анатолія Віталійовича, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено майно (рекламний щит) товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», яке розташоване за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, будинок № 352.

Отже, саме дії третьої особи - Купчікова Г.О., залученого за ініціативою суду для правильного і своєчасного вирішення спору, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів, майна позивача.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до відповідача, яким застраховано майно винної у дорожньо-транспортній пригоді особи - автомобіль марки «Ніссан», державний номерний знак АХ 2531 СН.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором (полісом) страхування.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Страхування може бути добровільним або обов'язковим (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, що здійснюється в Україні.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ та даних полісу серії АВ/6613566, цивільна відповідальність Купчікової Анни Володимирівни - страхувальника (власника) автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак АХ 2531 СН, на час спірної дорожньо-транспортної пригоди (01.08.2012) була застрахована в приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», на підставі вищезгаданого полісу серії, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 50 000,00 гривень, франшиза - 510,00 гривень (а.с. 28, 66).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Так, відповідно до приписів пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За правилами абзацу другого пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума спірного страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи.

Ні цим Законом, ні іншими законодавчими актами не передбачено для відповідача обов'язку здійснити виплату позивачу страхового відшкодування із сумою франшизи.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2008 року у справі № 11/406-07.

За таких обставин, на вказаний страховий випадок в часовому вимірі поширюється дія чинного на той час полісу серії АВ/6613566. Тобто дорожньо-транспортна пригода, що сталася 01 серпня 2012 року, є страховим випадком в рамках виконання зазначеного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Предметом даного спору є стягнення зі страховика (відповідача) матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді двосторонньої світлової стели, яка встановлена біля гіпермаркету № 1 «Епіцентр К», розташованого за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, будинок № 352, що належить останньому. При цьому, в обґрунтування розрахунку розміру завданої шкоди позивачем покладено вартість робіт по відновленню пошкодженого майна у розмірі 19 459,50 гривень, визначеного на підставі рахунків-фактур № МЕ-СФ-0000270, № МЕ-СФ-0000271 від 03 серпня 2012 року.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що вимагаючи відшкодування відповідачем шкоди, завданої двосторонньої світлової стели внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, він (позивач) визначає розмір завданих збитків виходячи з вартості робіт з відновлення пошкодженого майна, в той час як відповідно до статті 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, пов'язана з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, - це різниця між вартістю відповідного об'єкта до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абзацу дев'ятого частини другої статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Приписами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено обов'язковість проведення оцінки майна для визначення розміру збитків саме суб'єктами оціночної діяльності, а відтак, належним підтвердженням розміру шкоди є звіт про оцінку майна (шкоди), який складено уповноваженим суб'єктом оціночної діяльності (аварійним комісаром, експертом).

Відповідно до звіту спеціаліста з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власникові двосторонньої світлової стели, розташованої за адресою: місто Харків, проспект Гагаріна, будинок № 352 від 17 вересня 2012 року, проведеного повним господарським товариством «Баранов та К» впроваджувальним підприємством «Центр-Персонал», вартість пошкодженого майна до дорожньо-транспортної пригоди складає без урахування ПДВ - 20 982,00 гривень; вартість пошкодженого майна після дорожньо-транспортної пригоди складає без урахування ПДВ - 12 822,00 гривень (а.с. 45-59).

Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідач вірно розрахував та виплатив позивачу страхове відшкодування, виходячи з наступних розрахунків 20 982,00 гривень - 12 822,00 гривень - 510,00 гривень = 7 650,00 гривень, де:

- 20 982,00 гривень - вартість пошкодженого майна до дорожньо-транспортної пригоди;

- 12 822,00 гривень - вартість пошкодженого майна після дорожньо-транспортної пригоди;

- 510,00 гривень - безумовна франшиза.

Таким чином, вартість відновлення двосторонньої світлової стели, яка покладена позивачем в основу розрахунку суми завданої шкоди, не може бути стягнута зі страховика в силу вимог статті 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки, як достеменно встановлено та не спростовано позивачем, наданий ним розрахунок витрат на ремонт пошкодженого майна після дорожньо-транспортної визначено без урахування даних щодо вартості відповідного об'єкта до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідач має відшкодувати шкоду саме у заявленому розмірі, завдану його майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01 серпня 2012 року о 18 годині 50 хвилин в районі будинку № 352 по проспекту Гагаріна в місті Харкові.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Законодавець визначив, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Докази мають особливо важливе значення в господарському судочинстві, тому що без них неможливо правильно вирішити спірне питання. Сторони можуть вільно надавати докази суду відповідно до принципів рівноправності, законності, змагальності, іншими принципами виробництва в господарському суді.

Разом з цим, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві мірі належної поведінки особи, що бере участь в судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для вирішення спору.

Окрім того, обов'язок доведення наявності порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що позивачем зроблено не було.

Згідно статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору і за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення 11 299,00 гривень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 16.08.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.08.2013.

Суддя С.М. Фурсова