Постанова № 33077166, 16.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2013 року Справа № 812/6131/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі суду:

головуючого судді: Лагутіна А.А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Жидкевич В. М. (довіреність № 1-1/26 від 02.01.2013 року),

від відповідача: Купарь Л. О. (довіреність № 05-1217 від 30.04.2013 року, працює: головний спеціаліст-юрисконсульт),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Красний Луч Луганської області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» (далі - Позивач ВП "Шахта Краснолуцька" ДП "Донбасантрацит") до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Красний Луч Луганської області (далі - Відповідач або ВВДФССНВВПЗ) про визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі п.п. 8.1 п. 8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фондів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України відповідачем проведена перевірка ВП "Шахта Краснолуцька" ДП "Донбасантрацит" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності нарахування внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВП за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами проведення якої складено акт від 19.06.2013 року. З 01.01.2011 року - з дня набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" статтю 49 та статтю 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключено, а відтак з цього часу не передбачена відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхового внеску до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені. На час складання акту від 19.06.2013 року № 92 не існувало правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень незаконно застосував норми матеріального права при складанні зазначеного акту. За таких підстав, позивач вважав, що у відповідача були відсутні правові підстави для складання акту № 92 від 19.06.2013 року, та такі незаконні дії порушують права ДП "Донбасантрацит". На підставі викладеного у позові, позивач просив суд визнати незаконними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красний Луч Луганської області по складанню акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків на виробництві та професійних захворювань України № 92 від 19.06.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому запереченні на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (аркуші справи 33-35).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем була проведена перевірка ВП "Шахта Краснолуцька" ДП "Донбасантрацит" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності нарахування внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.04.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами проведення якої складено акт № 92 від 19.06.2013 року (аркуші справи 11-12).

У розділі «Висновки та пропозиції» відповідачем, зокрема, було зазначено: «Перевірка показала, що на початок перевіряємого періоду платником страхових внесків була сплачена недоїмка у сумі 3593152,42 грн., яка виникла станом на 01.01.2011 року. Протягом перевіряємого періоду недоїмку було погашено частково у сумі 220000,00 грн., тому на несплачену недоїмку, яка виникла станом на 01.01.2011 року нараховано пеню у сумі 320959,11 грн.».

ВП "Шахта Краснолуцька" ДП "Донбасантрацит" в окремій думці виклав незгоду із висновками викладеними у акту № 92 від 19.06.2013 року (аркуш справи 13).

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464), яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Пеня в сумі 320959,11 грн. нарахована на несплачену позивачем недоїмку, яка виникла станом на 01.01.2011 року.

Згідно п.п.8.1 п.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105), яка була чинною та підлягала застосуванню до 1 січня 2011 року, роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати та сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків була передбачена ст.52 Закону № 1105.

Частиною 2 статті 52 Закону № 1105, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Законом № 1105 передбачено стягнення пені, розрахунок якої визначено п.п.5.1 та 5.2 п.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134.

З 01.01.2011 року - з дня набрання чинності Законом України № 2464, ст.49 та ст.52 Закону № 1105 виключено, а відтак, з цього часу не передбачена відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхового внеску до Фонду у вигляді нарахування та стягнення контролюючим органом пені.

Відповідно до п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-7/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з абз.4 вказаного рішення Конституційного Суду України, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Зазначені норми знайшли своє відображення щодо їх офіційного тлумачення в рішенні Конституційного Суду України від 30.05.2001 року № 7-рп/2001 у справі № 1-22/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб), абз.7 мотивувальної частини якого передбачено, що системний аналіз викладених конституційний положень дає підстави дійти висновку про те, що за своїм змістом п.22 ст.92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності, ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. Пунктом 5 мотивувальної частини рішення передбачено, що закони України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб у публічних сферах, процесуальні норми стали органічною частиною законодавства про юридичну відповідальність. Зазначенні питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій у виді нарахування пені, то вона діяла в період до 1 січня 2011 року, і саме в цей проміжок часу вона визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

На час прийняття позивачем рішення про нарахування пені, що відображено в акті перевірки та виконання якого стало підставою для звернення до суду з даним позовом, правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не існувало.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між тим, відповідач - суб'єкт владних повноважень, відповідно до акта перевірки № 92 від 19.06.2013 року нарахував позивачу пеню, яка нарахуванню не підлягала, що свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень помилково застосував норми матеріального права в частині нарахування пені.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, або пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Красний Луч Луганської області про визнання дій протиправними, задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Красний Луч Луганської області по складанню акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 92 від 19.06.2013 року в частині нарахування відокремленому підрозділу «Шахта «Краснолуцька» державного підприємства «Донбасантрацит» пені в сумі 320959,11 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» (94506, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, код 32446546) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 34,41 грн.(тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 20 серпня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін