Постанова № 33076625, 16.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 р. Справа № 804/8029/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засідання за участю: представника позивача представника відповідача представника відповідача Калині В.М. Литвинюк О.І. Майоренко О.Ю. Баздиревої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства видавництва «Навчальна книга» до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство видавництво «Навчальна книга» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому просить:

- примусити відповідачів усунути перешкоди у виплаті в грошовій формі з рахунку позивача 26005105300001 в «Приватбанку» МФО 305299 минулих і поточних зарплат працівникам позивача та в одночасній сплаті всіх належних за законом платежів та зборів, нарахованих на зарплати та утриманих з зарплат, для чого зобов'язати відповідача Красногвардійський ВДВС ДМУЮ відкликати всі постанови про арешт коштів на вказаному рахунку та при накладенні нового арешту застерегти право позивача виплачувати зарплати працівникам та обов'язкові платежі пропорційно виплачуваним сумам, а відповідача-1 Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська зобов'язати відкликати всі вимоги, до складу яких відповідач включив суми, за якими вже є судові рішення, за якими відповідач подав до ВДВС виконавчі листи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі шляхом незаконних повторних арештів майбутніх грошових надходжень позивача на умисно завищені суми за нечинними виконавчими документами умисно перешкоджають виплаті в грошовій формі боргів по зарплаті та поточних зарплат працівникам позивача та одночасній з нею сплаті внесків до всіх фондів системи соціального страхування. Відповідач УПФУ в 2004-2005 роках отримав від позивача наперед пенсійні внески, після чого письмово заборонив банку виконувати платіжні доручення позивача про перерахування зарплат працівникам, через відповідача ВДВС потайки від позивача стягнув довільно визначену суму з рахунку позивача за підробленою вимогою, подав позов про повторне стягнення вже отриманих авансом пенсійних внесків, в день втрати сили постанови домігся арешту коштів за нею на рахунку позивача, чим зупинив виплату зарплат під вже отримані ним пенсійні внески. Після цього щомісяця подавав позови про стягнення нових авансів, відповідачу-2 ВДВС неодноразово подавав як чинні виконавчі листи, так і свої відкликані за законом вимоги. Відповідач-2 ВДВС часткове виконання виконавчих листів не документував, листи повертав, але накладених арештів не скасовував, при повторному поданні виконавчих листів та недійсних документів повторно накладав арешти, не скасовуючи попередніх. При цьому в жодній постанові про арешт не застеріг права позивача на виплату зарплати та одночасну сплату нарахованих на неї обов'язкових за законом платежів. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заборонено ставити виплату зарплати до будь-яких інших платежів. За нормами абз. 2 ч. 12 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 2 ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч. 5 ст. 97 КЗпП України - працівники є кредиторами першої черги. У даному випадку раніше виплати зарплат працівникам та одночасної сплати з такою виплатою всіх належних за законом нарахувань та утримань заборонено перераховувати та/або стягувати гроші з рахунку позивача, з якого виплачується зарплата. Тому відповідачі є кредиторами останніх черг і зобов'язані не перешкоджати позивачу здійснювати виплати на користь кредиторів попередніх черг. Тому відповідач-2в своїх постановах про арешти зобов'язаний був застерегти право позивача спочатку виплатити зарплату працівникам, потім сплатити всі збори до всіх фондів, а лише після цього виконувати його постанови і вимоги про стягнення грошей на користь відповідача-1, якщо після погашення боргів по зарплаті у відповідача-1 залишиться право на стягнення грошей з підприємства.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явився представник позивача та представники відповідачів.

Представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечували у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності з довідкою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 30.07.2013 року № 5842/02/63 ПП видавництво «Навчальна книга» за даними особового рахунку станом на 30.07.2013 року має заборгованість по страховим внескам у сумі 43540,18 грн. та по єдиному внеску у сумі 46949,81 грн.

01.10.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська винесена вимога № Ю56/7 про сплату ПП видавництвом «Навчальна книга» заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 11196,87 грн.

16.08.2012 року державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції була винесена постанова ВП № 33043890, якою накладено арешт на кошти ПП видавництва «Навчальна книга», що знаходяться на його рахунках в ПАТ «КБ «Приватбанк» у межах суми 22475 грн. на виконання виконавчих листів № 2а-11111/10/0470 від 15.02.2012 року, № 2а-3663 від 23.07.2009 року, № 2а-4797 від 24.02.2009 року, № 2а-13851 від 12.11.2009 року, виданих Дніпропетровським окружним адміністративним судом; вимоги УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська № 56/7 від 01.10.2011 року; виконавчих листів № А10/63-08 від 06.10.2008 року, № А22/53-07 від 11.06.2007 року, № А28/434 від 26.10.2007 року, № А5/193 від 21.05.2007 року, № А32/3737 від 01.09.2008 року, № а15/135 від 05.01.2012 року, № А27/530 від 17.01.2008 року, № 2н-11 від 18.02.2009 року, № А18/289 від 30.11.2006 року, виданих господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП видавництво «Навчальна книга» на користь УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 20258,46 грн.

01.02.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська винесена Вимога № Ю1/1 про сплату ПП видавництвом «Навчальна книга» заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 43625,74 грн.

16.05.2013 року постановами державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції були відкриті виконавчі провадження про примусове виконання наступних виконавчих документів: вимоги УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська № Ю56/7 від 01.10.2011 року про стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 11196,87 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/6895/11 від 26.11.2012 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1409,70 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/13426/11 від 04.03.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 1409,70 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2-а-13851/08/0470 від 12.11.2009 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 988,72 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А28/434-07 від 26.10.2007 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 405,72 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А5/193-07 від 21.05.2007 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 422,40 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А22/53-07 від 11.06.2007 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 456,35 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2-н-11/08 від 18.02.2009 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 422,40 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а-8380/10/0470 від 25.05.2011 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1120,22 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а-11111/10/0470 від 15.02.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1126,75 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А18/289-06 від 30.11.2006 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 466,20 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А10/63-08 від 06.10.2008 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 910,21 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а-1207/09/0470 від 13.06.2012 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 417,53; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А27/530-07 від 17.01.2008 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 454,95 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а-3663/08 від 23.07.2009 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 949,37 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а-4797/08 від 24.02.2009 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 633,60 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А15/135-07 від 05.01.2012 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 454,95 грн.; виконавчого листа господарського суду Дніпропетровської області № А32/373 від 01.09.2008 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 249,75 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/1264/10/0470 від 16.10.2012 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1126,75 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/11235/09/0470 від 25.01.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 798,34 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/1180 від 08.02.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1512,04 грн.

24.05.2013 року державним виконавцем Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції була винесена постанова ВП № 37991600, якою у межах зведеного виконавчого документу було накладено арешт на кошти ПП видавництва «Навчальна книга», що знаходяться на його рахунках в ПАТ «КБ «Приватбанк» у межах суми 30749,48 грн.

29.05.2013 року постановою державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська № Ю1/1 від 01.02.2013 року про стягнення з позивача заборгованості у сумі 43625,74 грн.

18.06.2013 року постановою державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/6210/11 від 29.04.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1382,79 грн.

26.06.2013 року постановами державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, управлінню Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська було повернуто без виконання наступні виконавчі документи: виконавчі листи № А28/434 від 26.10.2007 року, № А5/193 від 21.05.2007 року, № А22/53-07 від 11.06.2007 року, № А18/289 від 30.11.2006 року, № А10/63-08 від 06.10.2008 року, № А27/530 від 17.01.2008 року, № а15/135 від 05.01.2012 року, № А32/3737 від 01.09.2008 року, видані господарським судом Дніпропетровської області; виконавчі листи № 2-н-11/08 від 18.02.2009 року, № 2а-8380 /10/0470 від 25.05.2011 року, № 2а-13851 від 12.11.2009 року, № 2а-11111/10/0470 від 15.02.2012 року, 2а-1207/09/0470 від 13.06.2012 року, № 2а-3663 від 23.07.2009 року, № 2а-4797 від 24.02.2009 року, № 2а/12646/10/0470 від 16.10.2012 року, видані Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

16.07.2013 року постановами державного виконавця Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції були відкриті виконавчі провадження про примусове виконання наступних виконавчих документів:виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/3384 від 18.06.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1382,79 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/12059/11 від 18.06.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1409,70 грн.; виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2а/0470/11287/11 від 18.06.2013 року про стягнення з позивача на користь УПФУ у Кіровському районі м. Дніпропетровська заборгованості у сумі 1698,06 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктами 1, 8 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

У відповідності зі ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

У відповідності з ч. 3, ч. 4 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній до 01.01.2011 року, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та витрат, пов'язаних з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки).

При цьому п. 7 розділу VIII Закону України N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Частинами 4, 5 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 01.01.2011 року, встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Доказів скасування судом вимоги № Ю56/7 від 01.10.2011 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 11196,87 грн., а також вимоги № Ю1/1 від 01.02.2013 року про сплату заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 43625,74 грн. позивач не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська при винесенні вимог № Ю56/7 від 01.10.2011 року та № Ю1/1 від 01.02.2013 року, а також Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції при вчиненні виконавчих дій з примусового виконання вказаних вимог та зазначених вище судових рішень діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктами 1, 2 ч. 4 статті 105 встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Пунктом 8.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1,встановлено, що вимога вважається відкликаною, якщо: а) сума боргу самостійно погашається страхувальником; б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом); г) борг списується у випадках, передбачених статтею 106 Закону у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року; ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

Пунктом 6.7. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, також встановлено, що вимога вважається відкликаною, якщо: а) сума боргу самостійно погашається платником; б) орган Пенсійного фонду скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження або оскарження; в) вимога органу Пенсійного фонду про сплату боргу скасовується чи змінюється судом (господарським судом); г) борг списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону; ґ) є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

При цьому п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що органам Пенсійного фонду не надано права відкликати винесенні ними вимоги, що знаходяться на виконанні в органах виконавчої служби, а вимоги набуває стану відкликаної за наявності певних обставин, визначених законодавством, зокрема, за наявності рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

При цьому, набуття вимогою, винесеною органом Пенсійного фонду, стану відкликаної є підставою для визнання її судом такою, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача відкликати всі вимоги, до складу яких відповідач включив суми, за якими вже є судові рішення, за якими відповідач подав до ВДВС виконавчі листи, є безпідставною.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позовна вимога про спонукання відповідачів усунути перешкоди у виплаті зарплат працівникам позивача та в одночасній сплаті всіх належних платежів та зборів, нарахованих на зарплати та утриманих з зарплат, шляхом зобов'язання Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції відкликати всі постанови про арешт коштів та при накладенні нового арешту застерегти право позивача виплачувати зарплати працівникам та обов'язкові платежі пропорційно виплачуваним сумам, обґрунтована позивачем з посиланням на ст. 24 Закону України «Про оплату праці», абз. 2 ч. 12 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абз. 2 ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч. 5 ст. 97 КЗпП тим, що заборонено ставити виплату зарплати до будь-яких інших платежів та що працівники є кредиторами першої черги.

Проте, ст. 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає періоди, з яких складається страховий стаж, а не порядок виплати заробітної плати та сплати страхових внесків.

У ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності зі ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Стаття 24 Закону України "Про оплату праці" встановлює строки, періодичність і місце виплати заробітної плати та визначає, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Зміст наведених законодавчих приписів вказує на те, що вони спрямовані на адресу власників підприємств, установ та організацій, і ними не регулюється порядок примусового стягнення органами державної виконавчої служби заборгованості зі сплати внесків за рішеннями суду та на підставі інших виконавчих документів.

Черговість задоволення вимог стягувачів встановлена Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини під час примусового виконання виконавчих документів.

Так ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування); 6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Таким чином, вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольняються у третю чергу у разі, якщо такі вимоги знаходяться на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби одночасно з іншими вимогами.

За таких умов позовна вимога про спонукання відповідачів усунути перешкоди у виплаті зарплат працівникам позивача та в одночасній сплаті всіх належних платежів та зборів, нарахованих на зарплати та утриманих з зарплат, є безпідставною.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства видавництва «Навчальна книга» до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2013 року

Суддя О.В. Серьогіна