Постанова № 33076618, 19.08.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5531/13-a

категорія 3.7.2

19 серпня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Семенюк М.М. ,

при секретарі - Лисайчуку А.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Житомирській області про скасування постанови №000251 від 21.05.2013 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Житомирській області про скасування постанови №000251 від 21.05.2013 року про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевезення пасажирів здійснювалось за маршрутом Житомир - Львів - смт. Олевськ - Житомир, протяжність якого становить 425,54 км. в одну сторону. Також зазначає, що згідно умов договору перевезення пасажирів проводилось на протязі двох днів, а протяжність маршруту в один день не перевищувала 500 км. У зв'язку з чим, вважає, що постанова про застосування до нього штрафних фінансових санкцій у розмірі 510 грн. підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, пояснивши, що позивач здійснив перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_1, відповідачем прийнято постанову №000251 від 21.05.2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. за порушення 21.04.2013 року законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачено абз. 9 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд вважає дії Управління Укртрансінспекції у Житомирській області щодо винесення постанови №000251 від 21.05.2013 року про застосування фінансових санкцій протиправними, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" 5 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон).

Відповідно до ст. 34 Закону, автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів, забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Згідно ст. 1 Закону, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів автомобільним транспортом.

Цією ж статтею Закону визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення - це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Відповідно до ст. 18 Закону, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці.

На виконання ст. 18 Закону України "Про автомобільний транспорт", 7 червня 2010 року Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106, (далі - Положення). Це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до п.1.2 та 1.3 Положення, воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно ст. 35 Закону, на автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні направлятися два водії.

Як вбачається з п. 3.1. Положення, змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 годин.

Відповідно до п. 5.1. Положення, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотирьохгодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин.

Згідно абз. 9 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, в тому числі за перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні, що протяжність за маршрутом Житомир - Львів становить не більше 500 км.

Суд звертає увагу, що згідно розкладу руху автобуса, визначеного договором про здійснення нерегулярних перевезень автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км. та міжобласних маршрутах від 15.04.2013 року (а.с.2-3), відправлення автобуса з початкового пункту м. Житомир о 5 год. 00 хв. 20.04.2013 року - час прибуття в кінцевий пункт м. Львів - 11 год. 40 хв. 20.04.2013 року; час відправлення з кінцевого пункту м. Львів о 13 год. 30 хв. 21.04.2013 року - час прибуття до початкового пункту м. Житомир о 22 год. 10 хв. 21.04.2013 року. Тобто, перевезення пасажирів 20 квітня 2013 року здійснювалось за маршрутом Житомир - Львів, а 21 квітня 2013 року за маршрутом Львів-Житомир та протяжність маршруту в одну сторону не перебільшувала 500 км., а тривалість відпочинку водія між маршрутами становила не менше 10 послідовних годин.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності оскарженої постанови управління Укртрансінспекції від 21.05.2013 року за № 000251, доводи позову щодо її скасування відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджені дослідженими в судовому засіданні належними доказами, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Житомирській області № 000251 від 21.05.2013 року про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Семенюк