Постанова № 33076324, 20.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 р. Справа №801/7824/13-а

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі суддіОльшанська Т.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів

про визнання неправомірним рішення

Обставини справи: позивач звернувся з відповідним позовом до відповідача про визнання протиправною відмову у виплаті йому одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби, та зобов'язання відповідача прийняти рішення та здійснити фактичну виплату вказаної допомоги на його користь у сумі 4384,00 грн.

Сторони у судове засідання не з'явились, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідач надав заперечення проти позову з підстав відсутності вказаного виду доплати у постанові Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні, та, відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХП визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно додатку 25 до вказаної постанови додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів за тривалість безперервної військової служби за 25 років, складається з 2-х посадових окладів і 2-х окладів за військовим званням.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, зареєстрований в Мінюсті України 14.07.2008 за №638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У пункті 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 15 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі одного посадового окладу та окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу за контрактом у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства Україні, на посаді провідного спеціаліста, має військове звання підполковник, та станом на 01.08.2013 строк безперервної військової служби, відповідно до витягу із послужного списку, складає 25 календарних років.

01.08.2013 позивачем був поданий рапорт про виплату винагороди за тривалість безперервної військової служби за 25 років, на якому проставлена відмітка про відмову з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №1298.

Відповідно до довідки-розрахунку від 05.08.2013 №1362/41 розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служи за 25 років складає 4384,00 грн., сума єдиного соціального внеску становить 113,98 грн. До виплати позивачу належить сума в розмірі 4270,02 грн.

Згідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Виплата посадових окладів, окладів за військовим званням, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги, а також преміювання відряджених військовослужбовців здійснюється за рахунок органів виконавчої влади, інших цивільних установ, до яких вони відряджені, за розмірами, встановленими законодавством.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Суд у справі «Кечко проти України» вважає, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Оскільки положення стосовне збереження за відрядженими військовослужбовцями, всіх гарантій та пільг, передбачених законодавством, в відповідача не було підстав відмовляти позивачу у виплаті грошової винагороди за тривалість безперервної військової служби.

Разом з тим суд вказує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Позивачем заявлені вимоги стосовно зобов'язання Національного центру управління та випробувань космічних засобів прийняти рішення про виплату йому грошової винагороди та здійснити її фактичну виплату.

Застосовуючи принцип диспозитивності суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. У даному випадку для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача одноразову додаткову винагороду за 25 років безперервної військової служби.

Разом з тим суд вказує, що згідно довідки, наданої позивачем розмір його винагороди складає 4384,00 грн., яку позивач й заявив до стягнення. Проте позивачем не прийнято до уваги обов'язок працедавця утримати з вказаної суми податки та інші обов'язкові платежі, тому суд вважає можливим конкретизувати, що стягненню підлягає сума, без відрахування податків та обов'язкових платежів.

На підставі встановленого суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Національного центру управління та випробувань космічних засобів виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за 25 років безперервної військової служби.

3. Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів (96581, АР Крим Сакський район, с.Вітине, і.н.24507442) на користь ОСОБА_1 (96555 АДРЕСА_1; і.п.н. НОМЕР_1) одноразову додаткову винагороду за 25 років безперервної військової служби у сумі 4384,00 грн. (без відрахування податків та обов'язкових платежів)

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (96555 АДРЕСА_1; і.п.н. НОМЕР_1) з Державного бюджету України судові витрати у сумі 32,17 грн. шляхом списання з розрахункових рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Т.С.Ольшанська