Рішення № 33074415, 15.08.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.08.2013

Справа N 320/7256/13-ц

(2/320/2664/13)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» серпня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській Т.Ю.

за участю представника позивача - Колодій Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24 260 грн. 66 копійок, судовий збір в розмірі 242,61 грн., зазначивши, що 21.03.2006 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір та відповідачу було надано кредит в сумі 2 098,19 грн. на придбання певного майна, на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів строком до 21.02.2007 року. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачеві кредит в сумі 2 098,19 грн., а відповідач свої зобов'язання виконує неналежним чином, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 24 260,66 грн.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні суду пояснив, що дійсно брав кредит у ПАТ «ПриватБанк». Однак, у зв'язку з тяжким матеріальним станом, оскільки його було звільнено з роботи, він у подальшому не зміг виплачувати кредит.

Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

21.03.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №DNH4KP84590306 /а.с. 4-14/.

Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит в сумі 2 098,19 грн. на придбання ТНС (телевізор та програвач), на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів не пізніше ніж 27.03.2007 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит в сумі 2 098,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та плату за його користування (відсотки) не пізніше 21.03.2007 року. Моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених договором.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач станом на 03.07.2013 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Уклавши з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_2 систематично порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості за користування кредитними коштами.

У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку заборгованість за відповідачем по укладеному з ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 03.07.2013 складає 24 260,66 грн., а саме:

- заборгованість за сумою кредиту 1 495,72 грн.;

- заборгованість за відсотками 7 400,10 грн.;

- заборгованість по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань 13 733,38 грн.;

- штраф фіксований - 500 грн.;

- штраф (процентна складова) - 1 131,46 грн.

Однак, суд не може погодитись з доводами представника позивача про стягнення з позивача пені та штрафних санкцій за наступними підставами.

Так, в умовах до кредитного договору сторонами визначена позовна давність у 50 років для стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, пенями та іншими штрафними санкціями.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Закон - це нормативно-правовий акт, що приймається в особливому порядку органом законодавчої влади або референдумом, має вищу юридичну чинність, ніж договір.

Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають з кредитних відносин», в якій зазначено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, за необхідне застосувати до позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 13 733,38 грн. та штрафних санкцій у розмірі 500 грн. та 1 131,46 грн., та відмовити у задоволенні зазначених вимог у зв'язку з пропуском передбаченого законодавством спеціального строку давності в 1 рік для даних вимог. Оскільки, строк позовної давності в 1 рік з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права, а саме з 21.03.2007 року.

Аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 1 495 грн. 72 коп. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 7 400 грн. 10 коп.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 258,525, 526, 527, 530, 610, 612, 1046-1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають з кредитних відносин», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 1 495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) гривень 72 копійки, а також заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 7 400 (сім тисяч чотириста) гривень 10 копійок, а всього у сумі 8 895 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: