Ухвала суду № 33073742, 21.08.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 серпня 2013 року Справа № 16/10/5026/1270/2012

Господарський суд Черкаської області в особі головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача - Слюсар М.О. - за довіреністю; відповідача - Сільвашко В.М. - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали справи за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 250 805,40 грн., -

ВСТАНОВИВ :

У справі заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 192 851,63 грн. боргу за поставлений природний газ, 14 468,89 грн. пені, 26 165,83 грн. інфляційних та 17 319,05 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків на підставі умов договору № 06/09-10-БО поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються із державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 23.09.2009 року, укладеного між сторонами.

Рішенням від 27.09.2012 року (а.с. 61) господарський суд Черкаської області повністю задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та процентів річних і зменшив суму пені до стягнення з відповідача лише 1 446,89 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року рішення суду першої інстанції від 27.09.2012 року було залишено без змін (а.с. 87).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2012 року рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду було скасовано в частині зменшення судом пені до стягнення 1 446,89 грн. і в цій частині справу передано на новий розгляд.

Рішенням від 17.01.2013 року позов в частині стягнення пені в сумі 14 468,89 грн. задоволено повністю, на виконання рішення видано наказ від 28.01.2013 року.

13.02.2013 року відповідач подав заяву про відстрочку виконання судових рішень у справі на шість місяців (а.с. 18 том 2), яку в подальшому суд за заявою відповідача залишив без задоволення, оскільки заявник мав намір доопрацювати заяву та подати її повторно.

Відповідач по справі заявою від 01.03.2013 року № 231 повторно звернувся до господарського суду в порядку ст. 121 ГПК України та просив відстрочити виконання рішень суду по даній справі від 27 вересня 2012 року та від 17 січня 2013 року у частині стягнення інфляційних в сумі 26 165,83 грн., 3 % річних в сумі 17 319,05 грн., пені в сумі 14 468,69 грн. та судового збору на суму 5 017,00 грн. до 31 серпня 2013 року, а в частині основного боргу на суму 192 851,63 грн. рішення просив розстрочити терміном на 10 місяців згідно такого графіку погашення заборгованості за спожитий природний газ:

- березень - 19 300,00 грн.;

- квітень - 19 300,00 грн.;

- травень - 19 300,00 грн.;

- червень - 19 300,00 грн.;

- липень - 19 300,00 грн.;

- серпень - 19 300,00 грн.;

- вересень - 19 300,00 грн.;

- жовтень - 19 300,00 грн.;

- листопад - 19 300,00 грн.;

- грудень - 19 151,63 грн.

Ухвалою від 12.03.2013 року ( а.с. 96 том 2) заяву відповідача було задоволено -- було відстрочено та розстрочено частинами від суми боргу виконання судового рішення у даній справі.

Постановою від 11.04.2013 року дану ухвалу суду скасовано в т.ч. через безпідставність доводів боржника для вирішення питання про розстрочку або відстрочку виконання судового рішення.

12.08.2013 року відповідач повторно звернувся до суду із заявою від 09.08.2013 року № 635 про розстрочку виконання рішення суду (а.с. 145 том 2) рівними частинами на 24 місяці з вересня 2013 року по серпень 2015 року включно.

У відповідності до ст. 121 ГПК України, питання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення вирішується судом у десятиденний строк, який продовженню не підлягає.

Представник відповідача просить задовольнити заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішень з підстав того, що відповідач на даний час перебуває у скрутному фінансовому становищі, вже частково погасив борг позивачу на суму 60 117,00 грн., а застосовані арешти на рахунках підприємства не дають змоги йому вести господарську діяльність та підготуватися до опалювального сезону 2013-2014 років. Також заявник вказує на значний розмір боргу населення по оплаті послуг за теплопостачання, що не дало можливості повністю розрахуватися із позивачем по справі. Відповідач вважає, що він як комунальне підприємство, перебуває під загрозою повного зупинення всієї господарської діяльності підприємства, а може і банкрутства, хоча є єдиним у м. Ватутіно підприємством, що постачає теплову енергію бюджетним установам, навчальним закладам та лікарням, забезпечує робочими місцями мешканців міста. Відповідач просить враховувати, що за позитивне вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, в інтересах відповідача просять перший заступник міського голови м. Ватутіне та перший заступник начальника управління ЖКГ Черкаської облдержадміністрації, звернення яких надано у справу.

Представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача з мотивів, що посилання скаржника на незадовільний фінансовий стан підприємства та наявність заборгованості перед відповідачем у інших осіб не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою до відстрочення виконання рішення. Аналогічні питання про розстрочення та відстрочення виконання судового рішення у даній справі вже були предметом розгляду судом.

У відповідності до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд вважає, що заява відповідача про розстрочення та відстрочення виконання судового рішення у справі за заявою від 09.08.2013 року (а.с. 145 том 2) до задоволення не підлягає, оскільки підстави, на які посилається відповідач для відстрочення виконання судового рішення вже бути предметом розгляду суду першої інстанції.

Згідно висновку Київського апеляційного господарського суду у постанові від 11.04.2013 року, наведені відповідачем обставини скрутного матеріального становища та великої соціальної значимості діяльності відповідача, як комунального підприємства для м. Ватутіно, не є підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Зокрема, судом апеляційної інстанції в постанові від 11.04.2013 року вказано, що судом (першої інстанції) при прийнятті рішення було прийнято до уваги те, що відповідач на даний час перебуває в скрутному фінансовому становищі, є комунальним підприємством, яке зобов'язане надавати населенню, бюджетним установам та організаціям, навчальним закладам і лікарням безперебійні послуги по опаленню під час опалювального сезону та забезпечувати якісну підготовку до настання чергового сезону, та не має інших джерел надходження грошових коштів, ніж кошти за надані послуги та комунальні платежі і такі платежі надходять з простроченням, зокрема має дебіторську заборгованість за рахунок установ державного, обласного та місцевого бюджетів, населення, сплата якої дасть змогу розрахуватись із позивачем.

Разом з тим, частково задовольняючи заяву відповідача, суд першої інстанції врахував матеріальні інтереси лише відповідача.

Також судом не враховано, що посилання відповідача на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК, за наявності якої можливе надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, та відповідачем не надано доказів, що даний випадок є винятковим і зазначені в заяві обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення. При цьому, посилання на незадовільний фінансовий стан не може вважатись обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2011 року у справі № 5020-418/2011.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи вважає, що приймаючи рішення про розстрочку та відстрочку виконання рішень, суд першої інстанції виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК.

Ніяких інших обставин, які могли б дати суду першої інстанції підставу по іншому вирішити заяву про розстрочення виконання судового рішення на 24 місяці, відповідач суду не надав.

З цих підстав, оскільки наведені відповідачем обставини вже були предметом судового розгляду і визнані судом апеляційної інстанції такими, що не дають можливості розстрочити виконання судового рішення, то у задоволенні заяви відповідача від 09.08.2013 року № 635 про розстрочку виконання рішення суду у даній справі на 24 місяці слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Ватутінського комунального підприємства теплових мереж від 09.08.2013 року розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.

Суддя Н.М. Спаських