Постанова № 33073683, 20.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.08.2013 р. справа №29/5014/2136/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Мацегорін А.О. за довіреністю №259/10 від 14.12.2012р.від відповідача:Овчаренко Д.О. за довіреністю №11784 від 08.05.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргудочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від20.06.2013р.по справі№29/5014/2136/2012 (суддя Якушенко Р.Є.)за позовомдочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області простягнення 38212807,59грн.

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області про стягнення 38212807,59грн.

20.06.2013р. до господарського суду надійшла заява позивача від 14.06.2013р. №31/10-2773 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач здійснив перерахування пені з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, сума якої збільшилась та складає 4 512 050,63грн. за період прострочення з 06.02.2011р. по 06.03.2012р., заяву прийнято до розгляду судом першої інстанції за правилами статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач подав клопотання № 28/12 від 11.06.2013р. по зменшення розміру пені та відстрочку виконання рішення.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.07.2013р. позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ заборгованість у сумі 31 341 405,82грн., пеню у сумі 451 205,06грн., 3% річних у сумі 1437 231,42 грн., інфляційні витрати у сумі 922 119,72 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 68 820,00 грн. У задоволенні пені в сумі 4 060 845,57 грн. відмовлено. Стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ в доход Державного бюджету України витрати з оплати судового збору в сумі 4 440,00 грн. Відстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі № 29/5014/2136/2012 строком на 60 (шістдесят) календарних місяців.

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі №29/5014/2136/2012 в частині надання відстрочки терміном на 5 років та зменшення розміру пені на 4 060 845,57 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх доводів, позивач зазначає, що господарським судом не враховано, що дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ є об'єктом стратегічного значення для економіки і безпеки держави та Державним бюджетом України не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу. Також, апелянт зазначає, що внаслідок недотримання та несвоєчасного проведення розрахунків за спожитий природний газ, компанія несе збитки. На думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає принципам розумності та справедливості судочинства, оскільки зменшення розміру пені не відповідає наслідкам порушення зобов'язання. Вважає, що відповідачем не доведено факту неплатоспроможності та складне фінансове становище підприємства не є доказом наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та ці обставини не є винятковим випадком в розумінні статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України і підставою для зменшення розміру неустойки.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі, надав пояснення та заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи балансу Дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 31.12.2012р. і наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №545 від 26.07.2012р. «Про припинення Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації (перетворення).

Відповідач у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а клопотання позивача - без задоволення.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів задовольняє клопотання скаржника в частині залучення до матеріалів справи наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №545 від 26.07.2012р. «Про припинення Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації (перетворення) та вважає необхідним залучити його до матеріалів справи, оскільки даний наказ носить загальновідомий характер та є нормативним документом.

Проте, судова колегія відмовляє у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи балансу на 31.12.2012р. з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Проте, позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції не обґрунтував неможливість подання цього документу суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, та відповідач не був позбавлений можливості надати ці докази під час розгляду справи судом першої інстанції.

Таким чином, заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи копії балансу Дочірньої компанії «Газ України «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 31.12.2012р. не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, пояснення, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

16.12.2010р. між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як Постачальником, позивач у справі, та публічним акціонерним товариством "Лисичанський склозавод "Пролетарій" як Покупцем, відповідач у справі, укладено договір поставки природного газу № 1021146/ОГЭ-06/10-2841, у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю імпортований природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 1.2 цього договору, Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб.

Відповідно до пункту 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5-1073/ОТЭ від 30.08.2011р.) Постачальник передає Покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ (з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 331620,912тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис. куб. м.): січень 2011 року - 3608,086, лютий 2011 року - 3356,538, березень 2011 року - 3532,684, квітень 2011 року - 3234,626, травень 2011 року - 3187,352, червень 2011 року - 2782,101, липень 2011 року - 2860,600, з 01 по 05 серпня 2011 року - 546,925, вересень 2011 року - 0, жовтень 2011 року - 3300, листопад 2011 року - 3200, грудень 2011 року - 3550.

У розділі 3 договору сторони визначили ціну та вартість до сплати за 1000 куб.м природного газу, яка змінювалася на протязі дії договору за домовленістю сторін додатковими угодами до цього договору.

Так, 30.12.2010р. між сторонами до договору № 1021146/ОГЭ-06/10-2841 від 16.12.2010р. укладено додаткову угоду № 1-10/ОТЭ, згідно якої сторони домовились, що з 01.01.2011р. пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м газу становить 2282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб. м. природного газу всього з ПДВ - 3027,05 грн.

04.04.2011р. між сторонами до договору № 1021146/ОГЭ-06/10-2841 від 16.12.2010р. укладено додаткову угоду № 2-434/ОТЭ, згідно якої сторони домовились, що з 01.04.2011р. пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м газу становить 2553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб. м. природного газу всього з ПДВ - 3388,51 грн.

11.07.2011р. між сторонами до договору № 1021146/ОГЭ-06/10-2841 від 16.12.2010р. укладено додаткову угоду № 4-10/ОТЭ, згідно якої сторони домовились, що з 01.07.2011р. пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції: "Ціна за 1000 куб.м газу становить 3023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб. м. природного газу всього з ПДВ - 3994,52 грн.

Сторони встановили, що приймання - передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акти приймання - передачі газу складаються за встановленою формою на підставі технічних актів приймання - передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого Постачальником.

Не пізніше 5 числі місяця, наступного за місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання - передачі та реєстр обсягів реалізації газу (пункт 2.2 розділу 2 додатку № 1-957/ОТЭ від 16.12.2010 до договору від 16.12.2010 1021146/ОГЭ-06/10-2841).

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку: оплата в розмірі по 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Статтею 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору. У разі порушення Покупцем умов пункту 4.1 цього договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 10.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками Сторін, поширює дію на відносини, що складись між сторонами з 01.01.2011р. і діє в частині поставки газу з 30.12.2011р. включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачеві природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2011р. - у січні 2011 року поставлено газу у розмірі 3608,086 тис.м.куб. на суму 10 921 849,51грн.; від 28.02.2011р. - у лютому 2011 року поставлено газу у розмірі 3356,538 тис.м.куб. на суму 10 160 401,64грн.; від 31.03.2011р. - у березні 2011 року поставлено газу у розмірі 3532,684 тис.м.куб. на суму 10 693 604,04грн.; від 30.04.2011р. - у квітні 2011 року поставлено газу у розмірі 3234,626 тис.м.куб. на суму 10 960 569,02 грн.; від 31.05.2011р. - у травні 2011 року поставлено газу у розмірі 3187,352 тис.м.куб. на суму 10 800 380,50 грн.; від 30.06.2011р. - у червні 2011 року поставлено газу у розмірі 2782,101 тис.м.куб. на суму 9 427 182,62грн.; від 31.07.2011р. - у липні 2011 року поставлено газу у розмірі 2864,600 тис.м.куб. на суму 11 442 713,45грн.; від 31.08.2011 - у серпні 2011 року поставлено газу у розмірі 546,925 тис.м.куб. на суму 2 184 705,04 грн. 04 коп. Отже, всього в обсязі 23 112,912 тис.м.куб. на загальну суму 76 591 405,82 грн.

Поставлений газ відповідачем був оплачений частково, залишок боргу на дату звернення з позовом складає 31 341 405,82 грн. за поставлений газ у період з січня по серпень 2011 року, що не оскаржується відповідачем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що укладений між сторонами правочин підлягає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором № 1021146/ОГЭ-06/10-2841 від 16.12.2010р., поставив відповідачу природний газ в обсязі 23 112,912 тис.м.куб., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р., які підписані обома сторонами без заперечень. Претензій по поставці газу у відповідача немає.

Проте, відповідач порушив порядок проведення розрахунків за отриманий природний газ, визначені пунктом 4.1 договору, повністю не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий природний газ у період січень - серпень 2011 року на дату звернення з позовом склала в сумі 31 341 405,82грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Отже, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 31 341405,82грн. є обґрунтовано заявленими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 31 341405,82грн.

Також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем було заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з лютого по квітень 2011 року у сумі 922 119,72грн. та 3% річних у сумі 1 437 231,42 грн. за період прострочення розрахунку за спожитий природний газ з 06.02.2011р. по 20.08.2012р.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок інфляційних нарахувань, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення 3% річних у розмірі 1437231,42грн. та інфляційних в сумі 922119,72грн.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути пеню в сумі 4 512050,63грн. за період прострочення з 06.02.2011р. по 06.03.2012р. оплати спожитого відповідачем газу у період з січня по серпень 2011року.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 7.3.1 договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 4 512 050,63 грн. є обґрунтованими.

Позивачем вході розгляду справи подано заяву про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та відстрочку виконання рішення на 120 календарних місяців.

Відповідно до вимог статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з статтею 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Правовий аналіз вказаних статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З наявних у матеріалах справи документів (копій звітів та довідок про фінансові результати роботи, балансу за 2005-2013роки, довідки про кредиторську заборгованість) вбачається великий обсяг кредиторської заборгованості відповідача, яка суттєво вплинула на своєчасність розрахунків з позивачем.

Водночас при вирішенні питання про зменшення розміру пені колегія суддів враховує, що відповідач у 2011-2013 роках внаслідок скрутного фінансового становища зупинив виробництва № 1 та № 2.

На даний час на підприємстві працює близько 1,5 тисячі чоловік (станом на 01.01.2013р. працювало близько 3,5 тис. чоловік), що підтверджується аналізом діяльності підприємства, наявним у матеріалах справи. Стягнення заявленої суми позову може привести до банкрутства підприємства, що в свою чергу, може бути підставою для скорочення штатної кількості працівників підприємства або звільнення всього складу у повному обсязі.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №545 від 26.07.2012р. «Про припинення дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації (перетворення), як на заперечення проти надання відстрочки виконання рішення.

Відповідно до пункту 2 цього наказу прийнято рішення щодо припинення діяльності Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації - перетворення в Публічне акціонерне товариство та перейменування у «Синетез-Газ України».

Відповідно до пункту 10 вказаного наказу визначено Публічне акціонерне товариство «Синетез-Газ України» правонаступником майнових прав та обов'язків дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

При таких обставинах господарський суд правомірно скористався правом, наданим пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів статті 233 Господарського кодексу України та дійшов до правильного висновку про наявність обставин, які дають законні підстави для зменшення розміру пені та відстрочку виконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком господарського суду про зменшення розміру пені на 90 %, стягнення її у розмірі 451205,06грн. та відстрочення виконання рішення суду строком на 60 календарних місяців.

Господарський суд правомірно не задовольнив клопотання відповідача про зменшення сум інфляційних нарахувань та 3% річних, оскільки зазначена відповідальність є цивільно-правовою і не є штрафною санкцією.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі 29/5014/2136/2012 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі №29/5014/2136/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 20.06.2013р. у справі №29/5014/2136/2012 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСЛО