Ухвала суду № 33071683, 12.08.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/7489/13-а Номер провадження 6-а/123/112/2013

12.08.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Куруч Ю.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення суду, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та внесення в нього змін

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Київського районного суду м. Сімферополя від 29.02.2012 року у справі № 2а/0109/169/2012, поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та внесення в нього доповнень.

Заява мотивується тим, що підчас виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Київським районним судом м. Сімферополя 13.04.2012 року на виконання зазначеної постанови, виникли труднощі з приводу його виконання в частині стягнення нарахованої суми, оскільки в постанові суду порядок було визначено шляхом зобов'язання нарахувати і виплатити певну грошову суму, без зазначення про необхідність її стягнення. Через незрозумілість порядку його виконання та зміною законодавства збіг строк пред'явлення його до виконання. Крім цього, просить внести в виконавчий лист ідентифікаційні данні стягувача і боржника.

Вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 29.02.2012 року, Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в сумі 3012 грн.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 26.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження, постанова боржником була виконана частково. ОСОБА_1 нарахована допомога в сумі 3012 грн., але в частині виплати постанова суду не може бути виконана у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, оскільки УПСЗН Київської районної радим м. Сімферополя не може самостійно провести виплату нарахованих коштів, які не передбачені бюджетом.

Згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п.п. 5,6 статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Водночас, з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 05.06.2012р. №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Оскільки витрати, пов'язані з виконанням судових рішень в бюджетних призначеннях відсутні, додаткових асигнувань на рахунки УПСЗН Київської районної радим м. Сімферополя не надходило, а кошторисом управління вказані видатки не передбачено, відтак здійснити виплату належних стягувачу сум можливо лише шляхом примусового списування (стягнення) коштів з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в, інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Статтею 7 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Частиною 2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Також, статтею 36 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звертатися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про відстрочку та розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну порядку і способу виконання.

Судом встановлено, що боржник не в змозі виконати рішення суду про зобов'язання виплатити суму, а державний виконавець в свою чергу не має можливості звернути стягнення на грошові кошти боржника, оскільки у виконавчому документі не передбачено стягнення з відповідача конкретної суми. Вказані обставини ускладнюють виконання рішення, тому суд вважає за необхідне змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.

Згідно із інформаційним листом Вищого адміністративного суду України № 846/12/13-13 від 13.06.2013 р. щодо трудностей, що виникли при виконання рішень, ухвалених у справах пов'язаних із соціальними виплатами, у цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат лише у випадку, якщо виконано рішення суду в частині нарахування такої суми.

Крім цього, згідно до положень ч.1 ст. 261 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи з доводів наведених в заяві, зміни законодавства, суд вважає, що причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними, тому заява в цій частині також підлягає задоволенню.

В частині вимог про внесення доповнень у виконавчий лист суд відмовляє з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист було видано судом 13.04.2012 року. Цей виконавчий лист отримано стягувачем 20.04.2012 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮУ в АР Крим Григор'євою І.В. від 26.06.2012 рок виконавче провадження за зазначеним вище виконавчим листом було закінчено, а виконавчий лист повернено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону № 606.

Редакція ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 606, яка діяла на час видачі виконавчого листа, не вимагала обов'язкового зазначення в виконавчому листі ідентифікаційного номеру боржника, у зв'язку із чим виконавче провадження за ним і було розпочато, а згодом закінчено.

Повторне отримання цього виконавчого листа стягувачем 26.03.2013 року не вимагає внесення в нього виправлень, оскільки похідною для визначення правильності заповнення виконавчого листа є дата його видачі. Отже, виконавчий лист відповідає вимогам діючого законодавства на час його видачі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 261,263 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити порядок і спосіб виконання постанови Київського райсуду м. Сімферополя від 29.02.2012 року у справі № 2а/0109/169/2012, встановивши його виконання шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Київської райради м. Сімферополя (і.н. 23202835) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 3012 грн.

Поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа на виконання постанови Київського районного суду м. Сімферополя від 29.02.2012 року у справі № 2а/0109/169/2012.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали або протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.

Суддя Тихопой О. О.