Постанова № 33071500, 21.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 р. Справа №805/10590/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Чегринець А.М.,

з участю представника позивача Потапенка О.М., представника відповідача Лисенкова Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» (далі - ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2013 року № 133/15-17-2-00381835, яким встановлені порушення Податкового кодексу України.

На підставі акту 13 березня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000161517/6922/10/15-17-2/00381835, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 53257,50 грн., з них за основним платежем -35505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17752,50 грн.;

- №0000171517/6921/10/15-17-2/00381835, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 76278 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 38139 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Податкові повідомлення-рішення позивач вважав неправомірними, оскільки податковим органом не враховано те, що підприємство діяло відповідно до вимог податкового законодавства, яким звітний податковий період, в якому покупець має право додати до податкової декларації скаргу на постачальників, не конкретизовано, і на підставі Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року №127, згідно з якою податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної.

Затримка податкових накладних виникла у зв'язку з тим, що ТОВ «Газ-Трейд-Ойл», яке виписало податкові накладні, помилково направило їх на адресу іншого підприємства - ТОВ «ПКФ «Теплобуд», що підтверджуються копією квитанції кур'єрської служби доставки від 04 грудня 2012 року №4300347. Вказані податкові накладні були направлені позивачу і отримані 27 грудня 2012 року, що підтверджується листом ТОВ «ПКФ «Теплобуд» від 19 березня 2013 року №13/03-19г, копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк».

Вказане відповідно до п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України звільняє позивача від встановленої законодавством відповідальності.

Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби від 13 березня 2013 року №0000161517/6922/10/15-17-2/00381835 та від 13 березня 2013 року №0000171517/6921/10/15-17-2/00381835.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2013 року допущено заміну відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. Також пояснив, що податкову накладну від 20 серпня 2012 року №4, яка виписана ТОВ «Донбасстехресурс», позивач отримав від вказаного товариства 29 грудня 2012 року разом з прибутковою накладною від 20 серпня 2012 року №5, що відображено в картці рахунку 631 «ТОВ «Донбасстехресурс», де сума податку на додану вартість 116,67 грн. відповідає сумі податку на додану вартість, яка відображена в податковій накладній. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначав, зокрема, що згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду. Єдине виключення з цього правила (принципу оподаткування податку на додану вартість) є абз. 3 п. 198.6 ст.198 вказаного Кодексу, яким встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Однак враховуючи, що згідно з абз. 1 п. 198.6 ст.198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, ключовим визначенням у абз. 3 цього пункту ст. 198 Податкового кодексу України є те, що право зберігається на підставі податкових накладних, які згідно з вимогами Кодексу дають право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту і які повинні бути отриманими.

В даному випадку позивач підтвердив право на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту не податковими накладними, а іншими документами, оскільки самі податкові накладні відповідно до абз.1 п.198,6 ст.198 та абз.9 п.201.10 вказаного Кодексу не є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таким чином враховуючи, що абз. 3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не регламентує правовідносин, що виникають при подачі до податкового органу заяви зі скаргою на постачальників (8 додаток), тому в даному випадку при формуванні податкового кредиту слід керуватися виключно п. 198.3 ст.198 вказаного Кодексу.

Вважав, що відповідно до цієї норми права позивачем неправомірно віднесено до податкового кредиту грудня 2012 року суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) в звітному періоді виписки податкових накладних - в серпні та листопаді 2012 року. У зв'язку з тим, що право на включення до податкового кредиту по вказаним накладним (по даті її виписки) виникло раніше ніж звітний період грудень 2012 року, тому у позивача відсутнє право на подання заяви із скаргою на такого постачальника у грудні 2012 року.

Крім того, безпідставними є посилання позивача на затверджену наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року №127 Узагальнюючу податкову консультацію, оскільки питання коли платник податку подає до податкового органу заяву зі скаргою на постачальників в ній не розглядалося.

Представник відповідача вважав, що податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» як платник податків перебував на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів; є платником податку на додану вартість.

Вказаним органом державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2013 року №133/15-17-2-00381835, яким встановлені порушення п. 198.2 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, абз.11 п. 201.10 ст. 201 розд. V Податкового кодексу України, п. 20 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 25 листопада 2011 року № 1492, що призвели до завищення податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 111783 грн., на зменшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) на суму 111783 грн., на зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на суму 76278 грн., та на заниження суми податку на додану вартість, що підлягав сплаті в бюджет за грудень на суму 35505 грн., заявленого у податковій декларації за грудень 2012 року.

Актом встановлено, що ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 18 січня 2013 року №9085155274 та, зокрема додаток 8 до неї - заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 18 січня 2013 року №9085194926). До заяви з супровідним листом від 21 січня 2013 року №79 додало копії первинних документів.

Недоліків первинних документів, доданих до додатку 8 - заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), актом перевірки не встановлено.

ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» включено до складу податкового кредиту за грудень 2012 року суму 111783 грн. по податковим накладним:

- від 02 листопада 2012 року №447 за природний газ на загальну суму 240000 грн., в т.ч. ПДВ 40000 грн., від 05 листопада 2012 року №449 за природний газ на загальну суму 160000 грн., в т.ч. ПДВ 26666,67 грн.; від 06 листопада 2012 року №450 за природний газ на загальну суму 270000 грн., в т.ч. ПДВ 45000 грн. Податкові накладні виписані ТОВ «Газ-Трейд-Ойл», отримані позивачем 27 грудня 2012 року, і згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не зареєстровані у вказаному Реєстрі;

- від 20 серпня 2012 року №4 за товар на загальну суму 700,03 грн., в т.ч. ПДВ 116,67 грн. Податкова накладна виписана ТОВ «Донбасстехресурс», отримана позивачем 29 грудня 2012 року і оформлена з порушенням порядку заповнення.

Податковий орган прийшов до висновку, що підприємство мало право на формування податкового кредиту за вказаними податковими накладними не у грудні 2012 року, а в податкових періодах, коли виписані вказані накладні, а саме:

- по податковим накладним від 02 листопада 2012 року №447, від 05 листопада 2012 року №449 та від 06 листопада 2012 року №450 - у листопаді 2012 року шляхом подання скарг на постачальника (додатку 8 до декларації) з одночасним поданням до податкової інспекції копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, за листопад 2012 року;

- по податковій накладній від 20 серпня 2012 року №4 - у серпні 2012 року по постачальнику ТОВ «Донбасстехресурс» шляхом подання скарг на постачальника (додатку 8 до декларації) з одночасним поданням до податкової інспекції копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, за серпень 2012 року.

13 березня 2013 року на акт перевірки платником податків подані заперечення.

20 березня 2013 року податковим органом надано відповідь про те, що у зв'язку з порушенням п'ятиденного терміну для подання заперечень, вони розгляду не підлягають.

13 березня 2013 року на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000161517/6922/10/15-17-2/00381835 (форма «Р»), яким на підставі п. 54.3.2 п.54.3 ст. 54, ч. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.2 ст.198, абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 53257,50 грн., з них за основним платежем -35505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17752,50 грн.;

- №0000171517/6921/10/15-17-2/00381835 (форма «В1»), яким на підставі п. 54.3 ст.54, п. 58.1 ст. 58, ч. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 198.2 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації від 18 січня 2013 року №9085155274 за звітний період грудень 2012 року на 76278 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 38139 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення рішенням Окружної Державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Держаної податкової служби від 22 травня 2013 року №9372/10/10-233 і рішенням Міністерства доходів і зборів України від 25 червня 2013 року № 5523/6/99-99-10-01-15 залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.18, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.3 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Пункт 21 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, містить аналогічні положення, відповідно до яких у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Отже, з огляду на положення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 21 розд. ІІІ вказаного Порядку право на податковий кредит виникає у наведених випадках за умови надання платником податку заяви зі скаргою на постачальника, до якої додані копії документів, що передбачені п. 201.10 ст. 201 Кодексу.

Звітний податковий період, в якому покупець має право додати до податкової декларації заяву зі скаргою на постачальників, законодавством не визначено.

Тобто, не встановлено, що це звітний податковий період, в якому у платника податків виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту, або що це звітний податковий період, в якому платник податків включає відповідні суми до податкового кредиту.

Відповідно до п. 202.1 ст. 201 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 15 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, встановлено, що додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121-123/0130/0140 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року №127 затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, відповідно до якої податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається.

Відповідно до п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Податкові накладні від 02 листопада 2012 року №447, від 05 листопада 2012 року №449, від 06 листопада 2012 року №450, від 20 серпня 2012 року №4 отримані позивачем у грудні 2012 року.

Виявлення недоліків податкових накладних призвело до необхідності включення позивачем вказаних податкових накладних до додатку 8 до декларації - заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), що відповідало вимогам законодавства.

Відповідна заява (додаток 8 до декларації з податку на додану вартість), до якої включені вказані податкові накладні, позивачем правомірно подана до податкового органу за звітний податковий період грудень 2012 року, тобто за звітний податковий період в якому позивач отримав ці податкові накладні та в якому встановив їх недоліки.

Відповідні суми податку на додану вартість правильно включені позивачем до податкового кредиту за звітний податковий період грудень 2012 року.

Вказане відповідало вимогам податкового законодавства.

Отже, податковий орган прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем як платником податків податкового законодавства, що призвело до неправомірного прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене прийняті податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року в справі №805/3533/13-а.

Керуючись статтями 160, 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби від 13 березня 2013 року №0000161517/6922/10/15-17-2/00381835 та від 13 березня 2013 року №0000171517/6921/10/15-17-2/00381835.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К., м. Донецьк» здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1321 (одна тисяча триста двадцять одна) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 22 серпня 2013 року.

Суддя Логойда Т. В.