Рішення № 33070572, 20.08.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9160/13-ц

Провадження № 2/520/4689/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Куриленко О.М..

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального ОСОБА_4, Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання недійсним акту про передачу майна стягувачу та свідоцтва про право власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просив постановити рішення, яким скасувати та визнати недійсним акт про передачу майна стягувачу від 23 лютого 2012 року в рамках примусового виконання виконавчого листа № 2-3835/09; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 24 лютого 2012 року, зареєстроване в реєстрі під № 87.

Свої вимоги мотивував тим, що 29 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 014/0044/82/86378. В якості забезпечення зобов'язань за цим кредитом позивач передав в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» належну йому квартиру за адресою АДРЕСА_1.

Згодом, 04 грудня 2009 року Київським районним судом м. Одеси було винесено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 582 649, 92 гривень та судовий збір 1790 гривень.

Після чого 21 травня 2010 року Другим Київським ДВС ОМУЮ було відкрито виконавче провадження № В-9/521 по виконанню виконавчого листа № 2-3835/09, виданого 28 квітня 2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором, однак, як стверджує позивач, його не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження.

Більш того позивач зазначає те, що його двічі не було повідомлено про дату та час проведення торгів, а також вважає що визначена оцінювачами вартість квартири досить занижена та не відповідає дійсності.

Таким чином, позивач стверджує, що в разі передачі квартири стягувачу виконавець та нотаріус мали виходити з вартості квартири, яка визначена іпотечним договором від 9 листопада 2007 року, тому вважає що акт про передачу майна стягувачу та дане свідоцтво про право власності на квартиру має бути визнане судом недійсним.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача Другого Київського відділу ДВС України, представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідач приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували порти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майно, виданим 29 травня 2007 року Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради.

29 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки.

Відповідно умов договору а, саме п.1.1 та п.1.2 ОСОБА_1 з метою забезпечення повного виконання зобов'язань ОСОБА_6 перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що виникли з укладеного між ними кредитного договору № 014/0044/82/86378 від 29.11.2007 року, ОСОБА_1 передав в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1

Згодом, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2009 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0044/82/86378 від 29.11.2007 року.

В результаті чого Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 2-3835/09 про примусове виконання рішення Київського райнного суду м. Одеси від 04 грудня 2009 року.

На підставі вказаного виконавчого листа 21 травня 2010 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим І.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № В-9/521.

В своєму позові позивач вказує на те, що йому не направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження, однак на час початку виконавчих дій діяв Закон України «Про виконавче провадження» в редакції, яка передбачала надсилання постанови про відкриття провадження простою кореспонденцією, що і було зроблено державним виконавцем та підтверджується супровідним листом від 21.03.2010 року.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем 09.12.2010 року було описано й арештовано нерухоме майно ОСОБА_1, а саме: квартира АДРЕСА_1 Боржник був присутній при складанні акту опису та арешту майна та підписав його особисто, що також підтверджує його обізнаність з виконавчим провадженням.

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

09.03.2011 року головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим І.О. було винесено постанову про призначення оцінювача ТОВ «Росла» у виконавчому провадженні по визначенню ринкової вартості нерхомого майна ОСОБА_1, а саме: квартири АДРЕСА_1

Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Росла» було виконано оцінку квартири АДРЕСА_1, та згідно висновку вартість вказаної квартири складає 381 630 гривень, що в еквіваленті становить 47 911 дол. США.

Одже посилання позивава, на те що вартість квартири повинна була дорівнювати визначеній вартості в іпотечному договорі, а саме п. 1.4 - є безпідставним.

Позивачу ОСОБА_1 була надіслана експертна оцінка належної йому квартири, що підтверджується листом Другого Київського відділу ДВС від 17.05.2011 року та поштовим повідомленням про його отримання від 01.06.2011 року.

Частиною 3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

При винесенні рішення суд бере до уваги, що позивач проти оцінки спірного майна не заперечував, у зв`язку з чим рецензування звіту про оцінку майна державним виконавцем не призначалось.

Після чого, 23.09.2011 року Другий Київський ДВС ОМУЮ звернувся до Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області з заявою про реалізацію арештованого майна, а саме трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1

Одночасно листом від 23.09.2011 року за № 1744/37502 Другий Київський ДВС ОМУЮ повідомив Управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області про те, що станом на 22.09.2011 року у відділі відсутня інформація стосовно оскарження висновку оцінювача від 11.05.2011 року по встановленню вартості трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 яка перебуває в іпотеці.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон № 2677-VI від 04 листопада 2010 року, відповідно до якого ЗУ "Про виконавче провадження" викладено в новій редакції, та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція № 74/5 від 15 грудня 1999 року), яка була діючою на час вчинення виконавчих дій.

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст.82 Закону).

Разом із тим, зазначені нормативні документи не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст.62 Закону "Про виконавче провадження" та пп. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року, які продовжували діяти із набранням чинності Інструкції з організації примусового виконання рішень»).

Відповідно до вказаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Відповідно до ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою.

Так, 10 жовтня 2011 року між Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та Одеською філією ТОВ «ТД «Еліт Сервіс», яка діяла від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЕЛІТ СЕРВІС» було укладено Договір № 15-0117/11 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Відповідно до п. 1.4 Договору встановлена стартова (початкова) ціна квартири у розмірі 381 630 гривень без ПДВ.

Згідно з правилами Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27 жовтня 1999 року № 68/5 прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.(п.2.2) Прилюдні торги проводяться за заявкою державного виконавця спеціалізованою організацією, яка письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.(п.п. 3.2, 3.11). За результатами прилюдних торгів складається протокол, який підписується ліцитатором(ведучим торгів) і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.(п.4.14) На підставі цього протоколу переможець прилюдних торгів здійснює розрахунки на придбане на прилюдних торгах майно. Після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги ( п.6.1).

Листом від 22.11.2011 року за № 240 Одеська філія ТОВ «ТД «ЕЛІТ СЕРВІС» повідомила, що аукціон з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: Лот № 1- квартира АДРЕСА_1 не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. У зв'язку з чим просили провести переоцінку майна.

Згідно з п. 7.1. Положень прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. У такому випадку майно реалізовується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.

Листом від 23.11.2011 року Другий Київський ДВС ОМУЮ повідомив ТОВ «ДТ Еліт Сервіс» ОФ, ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про те, що переоцінка арештованого майна буде проведена 01.12.2011 року об 10.00 годині в приміщенні Київського ДВС ОМУЮ яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1 кабінет № 18

01 грудня 2011 року Другим Київським ДВС ОМУЮ проведено повторну переоцінку майна, а саме: трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Однак, повторний аукціон, який був призначений на 17 січня 2012 року о 11.00 годин з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, що підтверджується листом Одеської філії ТОВ «ТД «ЕЛІТ СЕРВІС» від 17.01.2012 року.

Результати проведення прилюдних торгів позивачем не оспорювались, незаконність дій ТОВ «ТД «ЕЛІТ СЕРВІС» при їх проведенні не встановлена, більш того, вказане товариство взагалі не включено позивачем в коло осіб, які приймають участь у справі, та вимоги до нього не заявлялись.

Відповідно до статті 62 ЗУ «Про виконавче провадження» якщо майно не реалізовано на прилюдних торгах, державний виконавець повідомляє стягувача і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна.

У зв'язку з чим, на підставі ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» Другий Київський ДВС ОМУЮ листом від 07.02.2012 року запропонував ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як стягувачу, вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

Копія вказанного листа для відому була направлена також на адресу ОСОБА_1, яку останній отримав 20.02.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив суд, що 20.02.2012 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Другого Київського ДВС ОМУЮ з заявою про погодження залишити за собою в рахунок погашення заборгованості нереалізованого на прилюдних торгах майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, за ціною за якою воно було передано на реалізацію, тобто - 381 630 гривень.

Відповідно до ч. 9 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передається на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

В результаті чого головним державним виконавцем Другого Київського ДВС ОМУЮ 23 лютого 2012 року було складено акт про передачу майна стягувачу, відповідно до якого нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що належала на праві власності ОСОБА_1 передано Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», за ціною, що дорівнює початковій вартості за якою воно передавалося на реалізацію, а саме: 381 630 гривень.

Після чого 24 лютого 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було видано Свідоцтво, яким нотаріус посвідчила, що юридичній особі: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» належить на праві власності квартира АДРЕСА_1.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що свідоцтво про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 24лютого 2012р., що посвідчує право власності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на квартиру АДРЕСА_1 видане у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, доказів порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3835/09, виданого Київським районним судом м. Одеси. про стягнення суми боргу в розмірі 582 649, 92 з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та складанні акту передачі нереалізованого майна стягувачу позивач не надав, а тому законних підстав для задоволення позову у суду немає.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що ними не доведено перед судом їх переконливості та обґрунтованості, не надано жодних достатніх доказів на підтвердження своїх пояснень, натомість їх доводи спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вище викладеного та керуючись, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, статтями, статтями 3, 10, 11, 15, 27, 31, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального ОСОБА_4, Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання недійсним акту про передачу майна стягувачу та свідоцтва про право власності на квартиру - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м.Одеси.

Суддя Куриленко О. М.