Рішення № 33070500, 12.08.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/4237/12

Провадження №2/522/3108/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

при секретарі Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта» страхового відшкодування у розмірі 1313,58 грн. та стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 червня 2010 року, приблизно о 10 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хонда», д/н НОМЕР_1, рухаючись у м. Одесі по вул. Пастера, здійснила наїзд на автомобіль «Тойота», д/н НОМЕР_2, що належить позивачу на праві власності. 08 липня 2010 року постановою Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до висновку № 0610 експертного автотоварознавчого дослідження від 30.06.2010 року матеріальний збиток, заподіяний позивачу в результаті пошкодження автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_2, складає 955 грн. 34 коп. За проведення дослідження позивачем сплачено 329 грн. 12 коп. За телеграму-повідомлення ОСОБА_2 про місце і час проведення експертного огляду автомобіля сплачено 29 грн. 12 коп. Також для захисту своїх прав та законних інтересів в суді позивач був змушений звернутися в ТОВ «Авто-юст», юридичні послуги якого сплачені в сумі 800,00 грн. Також, як зазначено у позові, крім матеріального збитку позивачу було спричинено моральну шкоду.

Представник позивача не з'явився у судове засідання та надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачі не з'явилися у судове засідання, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на перехресті вул. Пастера з вул. Ольгієвською у місті Одесі 17 червня 2010 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю «Хонда», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілю «Тойота», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1.(а.с.6).

Суддею Приморського районного суду м. Одеси Чернявською Л.М. 08 липня 2010 року ухвалено постанову (а.с. 7), відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 3 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» , страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стартовим відшкодуванням).

У частині 22.1 статті 22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа МТСБУ від 17.09.2010 року №4/3-2-05 станом на 17 червня 2010 року цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

27.09.2010 року позивач звернувся до ВАТ «НАСК «Оранта» із заявою на виплату (а.с.120).

Згідно з матеріалами справи, в результаті зазначеного ДТП автомобілю «Тойота», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, завдано механічних пошкоджень. Згідно висновку СПД ОСОБА_3 від 30.06.2010 року№0610 (а.с. 8-11), розмір матеріальної шкоди складає 955 грн. 34 коп.

Крім того, за проведення автотоварознавчого дослідження позивач відповідно до квитанції (а.с. 12) сплатив 329 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до полісу № ВС/6027078 ліміт матеріальної відповідальності страховика складає 35000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн(а.с.121).

Незважаючи на вищевказані положення законодавства та наявність усіх необхідних документів для здійснення страхового відшкодування, Страховик - ВАТ «НАСК «Оранта» безпідставно не виплачує потерпілій особі - ОСОБА_1 таке страхове відшкодування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика в розмірі 1284,46 грн., з яких: розмір матеріальної шкоди відповідно до висновку СПД ОСОБА_3 від 30.06.2010 року№0610 (а.с. 8-11) - 955,34 грн.; вартість проведення автотоварознавчого дослідження - 329,12 грн., що, в свою чергу, зумовлює задоволення судом відповідної позовної вимоги про таке стягнення із страхової компанії.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач не довів суду факт заподіяння йому страждань або втрат немайнового характеру, не обґрунтував з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з страхової компанії 29,12 грн. за телеграму ОСОБА_2 з повідомленням про проведення експертизи. При цьому додав копію квитанції(а.с.13), з якої не вбачається кому і ким вона направлялася. Таким чином, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо відшкодування витрат позивача, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

В матеріалах справи відсутні документи, які свідчать про те, що співробітники ТОВ «Авто-Юст», на рахунок якого ОСОБА_1 сплатив кошти за надання правової допомоги, є фахівцями у галузі права і за законом мають право на надання такої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 56 ЦПК України особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відомості про те, що будь-яка особа у відповідності до вимог ч. 2 ст. 56 ЦПК України була допущена до участі у розгляді справи ухвалою суду як особа, яка надає правову допомогу ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення судових витрат на оплату правової допомоги, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази про понесення позивачем таких витрат.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 16, 57-61, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 1284,46 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят чотири гривні 46 копійок) страхового відшкодування.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «НАСК «Оранта» (ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) державне мито в сумі 51,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.С. Єршова

12.08.2013