Рішення № 33070088, 15.08.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2565/13-ц

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі : Нєстєровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України, треті особи ОСОБА_2, Національна академія наук України про визнання незаконним та скасування наказу №13-к від 25 січня 2013р., поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу №13-к від 25 січня 2013р., поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги обгрунтовує тим, що з березня 2011р. його було призначено на посаду виконуючого обов»язки заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України. 25 січня 2013р. за підписом директора інституту ОСОБА_2 був виданий наказ №13-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1.». Вважаючи даний наказ незаконним, позивач просив його скасувати, оскільки, на його думку, жодна з зазначених в наказі підстав для звільнення в зв»язку з порушенням трудової дисципліни не мало місця, а ті припущення, що викладені у наказі не можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Крім того, зазначає, що відповідачем при виданні наказу не додержані правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, які визначені ст.ст.147-1,148,149 КЗпП України, оскільки акти перевірок, комісій, службових розслідувань йому на ознайомлення не надавались та його письмові пояснення з цього приводу не відбирались, строк застосування дисциплінарного стягнення також було порушено. В зв»язку з наведеним, просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустивши негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, яка на час розгляду справи становить 28816 грн. 58 коп.

Представник відповідача - Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України Агакарян Н.С. позов визнала в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу №13-к від 25 січня 2013р., поновлення на роботі позивача і заперечувала проти вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з інституту, оскільки вважала, що таке стягнення повинно бути покладено безпосередньо на службову особу, винну в незаконному звільненні.

Ухвалою суду від 15.08.2013р. було задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду вимогу позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення судових витрат. Також представник позивача просив виключити ОСОБА_2 зі складу відповідачів, з огляду на відсутність позовних вимог до нього. Задовольнивши зазначене клопотання, відповідно до ст.ст. 33,35 ЦПК України, ст.237 КЗпП України, суд залучив ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, разом з тим, після оголошення судом технічної перерви в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив. З оголошених письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній вважає наказ, який є предметом судового розгляду, законним та таким, що прийнятий у відповідності з вимогами закону.

Представник третьої особи - Національної академії наук України Подлящук О.П., в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, оголосивши письмові пояснення третьої особи ОСОБА_2, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, з березня 2011р. ОСОБА_1 було призначено на посаду виконуючого обов»язки заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України.

25 січня 2013р. за підписом директора інституту ОСОБА_2 був виданий наказ №13-к «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1.» на підставі ст.ст. 147-149 та пункту 1 ст.41 Кодексу законів про працю України з наступним формулюванням причин звільнення - "зловживаючи службовим становищем, у квітні-вересні 2012р. викрав із службового кабінету директора Інституту та привласнив Свідоцтво на право власності Інституту, Державний акт на землю, план БТІ, незаконно вилучив у бухгалтерії печатку наукового закладу, тривалий час використовував та зберігав її у себе. Крім того, протиправно вніс завідомо неправдиві відомості до Протоколу №5 Наглядової ради Міжнародної громадської організації «Міжрегіональна асоціація підтримки малого та середнього бізнесу України та Росії» від 07.12.2011р. та сфальсифікував інші документи цієї МГО. Самоуправно заборонив працівникам Інституту доступ до службових приміщень другого поверху наукового закладу, безпідставно у серпні 2012р. відмовився підписати платіжні документи щодо виплати працівникам Інституту заробітної плати, тощо. Зазначеними та іншими подібними діями ОСОБА_1 створив негативний психологічний мікроклімат та напружену обстановку серед колективу інституту, який на загальних зборах 27.09.2012р. рекомендував звільнити його з посади в.о. заступника директора з наукової роботи".

Відповідно до ч.1 ст.41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов»язків керівником підприємства, установи, організації, його заступниками. Зазначена підстава для звільнення передбачає наявність одноразового грубого порушення трудових обов»язків. Разом з тим, перелічені в оскаржуваному наказі підстави для звільнення мають тривалий, а не разовий характер, що не дає підстав для звільнення за цим пунктом.

Крім того, звільнення за п.1 ст.41 КЗпП являється дисциплінарним стягненням і допускається з додержанням правил, встановлених для їх застосування.

Статтею 149 КЗпП України встановлений порядок застосування дисциплінарних стягнень, відповідно до якого, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В порушення вищенаведеного порядку, письмові пояснення у позивача не відбирались, з наказом про звільнення він не був ознайомлений.

З письмових пояснень третьої особи ОСОБА_2, які надійшли на адресу суду 13.08.2013р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади в.о. заступника директора Інституту у зв»язку із зловживанням службовим становищем.

З наданих відповідачем - Інститутом світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України письмових доказів, вбачається, що доповідні записки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були підставою для прийняття оскаржуваного наказу, не датовані, вхідної реєстрації не мають (т.1 а.с. 72-76). Позивач ОСОБА_1 05.09.2012р. звертався до головного бухгалтера ОСОБА_8 з вимогою вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень і забезпечення виплат заробітної плати у встановлені строки та у повному обсязі, з урахуванням доплат і надбавок, встановлених законодавством України (т.1 а.с. 77-78). Актом Територіальної державної інспекції з питань праці у м.Києві №26-10-13/546 від 10.10.2012р. були виявлені порушення вимог законодавства про оплату праці працівників Інституту, відповідно до ст.98 КЗпП України та порушення строку виплати заробітної плати за другу половину серпня 2012р. на сім днів ( т.1,а.с. 79-91). Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України, проведеної Державною фінансовою інспекцією в м. Києві №032-30/2389 від 14.12.2012р., за розділом «Штатна дисципліна. Оплата праці працівників та нарахування на заробітну плату» були встановленні порушення бюджетного законодавства директором Інституту ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_8, як розпорядниками бюджетних коштів в період з 01.01.2011р. по 01.10.2012р., щодо допущення безпідставного зменшення видатків по заробітній платі працівників Інституту ( т.1 а.с. 118-126, 146). Також у висновках ревізії зазначено про виявлення систематичних порушень бюджетного законодавства та законодавства з оплати праці в частині складання кошторису установи та здійснення розрахунків з працівниками Інституту на загальну суму 3166866,99 грн. (т.1 а.с.186).

Посилання представника третьої особи НАН України на те, що 05.12.2012р. Бюро Відділення економіки НАН України було відхилено клопотання ОСОБА_2 та відмовлено у затвердженні на посаді заступника директора Інституту з наукової роботи ОСОБА_1, що підтверджує законність його звільнення, з огляду на визначені «Основними принципами організації та діяльності науково-дослідного інституту НАН України» засади управління інститутом, не має правового значення для вирішення зазначеного спору, оскільки позивач був призначений виконуючим обов»язки заступника директора Інституту, що входило в компетенцію директора Інституту, відповідно до положень Статуту в березні 2011р., був звільнений 25 січня 2013р. за п.1 ст.41 КЗпП України.

За таких обставин, проаналізувавши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ №13-к від 25 січня 2013р. «Про звільнення з займаної посади ОСОБА_1.» не відповідає вимогам закону та повинен бути скасований, а тому звільнення позивача за п.1 ст.41 КЗпП України є незаконним, а позовні вимоги в цій частині обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За період з 25 січня 2013р. по 15 серпня 2013р. кількість днів вимушеного прогулу складає 137 днів, розмір середньоденного заробітку позивача становить 210,34 грн., відповідно до довідки №29 від 24.04.2013р. (т.1 а.с.195), отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заробітної плати в розмірі 28816 грн. 58 коп.

Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов»язки заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України та в частині стягнення на його користь з Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України середнього заробітку за один місяць в розмірі 2313 грн. 80 коп. - підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 41, 147, 149, 235 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України, треті особи ОСОБА_2, Національна академія наук України про визнання незаконним та скасування наказу №13-к від 25 січня 2013р., поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №13-к від 25 січня 2013р. про звільнення з займаної посади ОСОБА_1, виданого директором Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України ОСОБА_2 та поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді виконуючого обов»язки заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05447438) з 25 січня 2013р.

Стягнути з Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05447438) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 28816 грн. 58 коп.

Стягнути з Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05447438) в дохід держави судовий збір в розмірі 288 грн. 16 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов»язки заступника директора з наукової роботи Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України та в частині стягнення на його користь з Інституту світової економіки та міжнародних відносин Національної академії наук України середнього заробітку за один місяць в розмірі 2313 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : І. В.Литвинова