Ухвала суду № 33069464, 20.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Доценко С.І.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року справа №222/231/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Казакова Т.М., за участю позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Володарського районного суду Донецької області від 25 червня 2013 р. у справі № 222/231/13-а за позовом ОСОБА_2 до Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області, третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання виконати певні дії та скасування рішення Тополинської сільської ради про надання громадянину ОСОБА_3 згоди на виготовлення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки розміром 0,084 га для городництва від 18.12.2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тополинської сільської ради Володарського району Донецької області і відповідно до уточнених позовних вимог просить зобов'язати Тополинську сільску раду Володарського району виділити йому для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку біля його житлового будинку в АДРЕСА_1 розміром 0,7321 га та скасувати рішення Тополинської сільської ради про видачу громадянину ОСОБА_3 згоди на виготовлення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки розміром 0,084 га для городництва від 18.12.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він вперше з заявою про виділення йому 1 га земельної ділянки біля його будинку під ведення особистого селянського господарства звертався до відповідача в 2010 році, але йому відмовлено на тих підставах, що на зазначеній території є громадський колодязь. В листопаді 2012 року дізнавшись, що колодязь не є громадським, він повторно звернувся до відповідача з заявою про виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства біля його житлового будинку в АДРЕСА_1. Рішенням Тополинської сільської ради від 29.11.2012 року за його заявою йому виділене лише 0,36 га. З таким рішенням сільської ради він не згоден тому, що за законом він має отримати до 2 га землі для ведення особистого селянського господарства. Згідно висновку ПП «Екогеоцентр» план зовнішніх меж спірної земельної ділянки становить 0,7321 га, який він і бажає отримати. Зазначена земельна ділянка йому потрібна для випасу худоби та сінокосіння. Вважає незаконним та просить скасувати рішення Тополинської сільської ради про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення документації на виділення земельної ділянки для городництва 0,084 га, тому що зазначена земельна ділянка буде розташована біля струмка і біля колодязя, а земельне законодавство забороняє використання таких земель з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення в районі захисних смуг (25 метрів навколо).

Постановою Володарського районного суду Донецької області від 25 червня 2013 р. у справі № 222/231/13-а у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, доводи якої обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідач, надаючи дозвіл третій особі на виготовлення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки, порушує вимоги ст. 60 Земельного Кодексу України щодо прибережної захисної смуги. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

13.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Тополинської сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1. В заяві не зазначено яку площу земельної ділянки він бажає отримати у власність.

Рішенням Тополинської сільської ради № VІ/23-210 від 29.11.2012 року ОСОБА_2 надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею не більше 0,3600 га для ведення особистого селянського господарства із земель житлової та громадської забудови с. Тополине.

Згідно акту комісії від 26.11.2012 року шляхом обміру земельної ділянки встановлено можливість виділення ОСОБА_2 за його заявою земельну ділянку площею не більше 0.36 га, виділити більшу земельну ділянку немає можливості у зв'язку з тим, що межами цієї ділянки є присадибні ділянки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, земельна ділянка для ведення огородництва 0,084 га) ОСОБА_3 та громадський колодязь та під'їзд до нього.

Рішенням Тополинської сільської ради від 18.12.2012 року надано згоду ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,084 га із земель запасу сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Тополине для ведення городництва для подальшої передачі в оренду строком на 10 років.

Згідно звернень жителів с. Тополине до Тополинської сільської ради в березні 2013 року жителі села просять встановити колодязю між вул. Шкільна та Мирна в с. Тополине статус громадського.

Рішенням Тополинської сільської ради від 11.04.2013 року колодязю, що розташований в с. Тополине між вул. Мирна та Шкільна присвоєно статус громадського.

Згідно повідомлення Відділу держземагенства у Володарському районі в межах с. Тополине землі водного фонду відсутні, але на присадибних ділянках які примикають до річок і водойми межа прибережної смуги встановлена шириною 3 м з послідуючою посадкою власниками присадибної ділянки чагарників та лінійної лісосмуги.

Згідно повідомлення відділу держземагенства у Володарському районі, облік земель за категоріями в межах населених пунктів не ведеться.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 122 ЗК України - сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Приписами ст. 151 ЗК України передбачено, що відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її до Комісії, яка протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надає зазначеному органу висновок про погодження місця розташування об'єкта або відмову в такому погоджені.

Після отримання висновку Комісії, про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Таким чином, вищенаведені вимоги законодавства, передбачають, від відповідного органу місцевого самоврядування відповідних дій з приводу розгляду заяви (клопотання) про надання у користування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками, суду першої інстанції, що позивачем не проведено ряд дій спрямованих на отримання земельної ділянки передбачених законодавством, а лише виявлено волевиявлення на отримання такої ділянки, колегія суддів не вбачає порушень законодавства відповідачем при надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки ОСОБА_3.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Володарського районного суду Донецької області від 25 червня 2013 р. у справі № 222/231/13-а -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 20.08.2013 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов