Рішення № 33069103, 21.08.2013, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1206/13-ц

Провадження № 2/144/494/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2013 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Германа О.С.,

секретаря - Січкаренко С.П.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Парпальос В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - відділ Держземагенства у Теплицькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним,

У С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року до суду через представника за довіреністю звернулась ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "ПК "Зоря Поділля" м. Гайсин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - відділ Держземагенства у Теплицькому районі, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Вказав, що вона є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом. 01 листопада 2010 року вона уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки, договір оренди зареєстрований у Теплицькому відділі ДП "Центр ДЗК". При отриманні примірника реєстраційної справи вона виявила, що в договорі відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; в договорі відсутня інформація про об'єкт оренди, а саме не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки. Крім того, в акті прийому-передачі не вказаний договір оренди, за яким передався об'єкт оренди, та дата коли цей об'єкт передався, що свідчить про недійсність акту, так як суперечить вимогам ст.17 Закону України "Про оренду землі". Вважає, що вказаний договір оренди має бути визнаний недійсним, оскільки в ньому відсутні істотні умови, які передбачені ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги. Пояснила, що їй сказали прийти в контору і підписати документи. Вона прийшла і підписала договір оренди, але не читала, що там написано. Про умови договору їй також роз'яснено не було. Також позивач підтвердила у судовому засідання, те що вона бажає, щоб її інтереси у суді представляв ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 16 липня 2013 року, підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив, що при укладенні договору оренди земельної ділянки не були дотримані істотні умови договору, тому просить визнати його недійсним.

Представник відповідача ТОВ "ПК "Зоря Поділля" Парпальос В.В., яка діє на підставі довіреності від 01 серпня 2013 року, в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на обставини, що викладені в письмових запереченнях проти позову. Вказує, що на час укладення договорів оренди було досягнуто згоди з усіх існуючих на той час істотних умов договору, договори зареєстровані у встановленому порядку, підстав для відмови у реєстрації не було. Відповідач протягом дії договору вчасно і в повному обсязі отримував орендну плату. Також пояснює, що при укладанні договору сторони не виявили бажання конкретизувати його умови. У запереченні зазначила, те що ОСОБА_2 не має права бути представником позивача, оскільки є помилка у довіреності, а саме зазначено адресу проживання: «АДРЕСА_1». Під час встановлення особи зазначив адресу проживання «АДРЕСА_2».

Від третьої особи - відділу Держземагенства у Теплицькому районі - надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ( а.с. 7).

Між позивачем та ТОВ "ПК "Зоря Поділля" м. Гайсин 01 листопада 2010 року в с.Мала Мочулка укладено договір оренди земельної ділянки, площа якої 2,3639 га, строком на 5 років, вказаний договір зареєстровано у Теплицькому відділенні ДП "Центр ДЗК" 24 грудня 2010 року за №041005900361(а.с.8-9).

На час укладення вказаного договору оренди землі (01 листопада 2010 року) істотними умовами договору оренди землі відповідно ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" були: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В дослідженому судом договорі оренди, примірники якого надано для огляду сторонами у справі, не зазначено чи існують обмеження (обтяження) щодо використання земельних ділянок(в тексті договору не закреслено відповідну позначку, що унеможливлює визначення встановлення чи не встановлення таких обмежень), питання про які на час укладення договорів оренди землі регулювались ст.ст.110, 111 ЗК України; не передбачено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. В акті прийому-передачі об'єкта оренди(земельної ділянки), що є невід'ємною частиною договору, не вказано договору оренди, за яким передається земельна ділянка, та не зазначено дати підписання цього акту.

Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.

Відповідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі.

А частиною другою ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в договорі оренди відсутні істотні умови: існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорах умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Також, акт прийому-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною договору оренди, не містить вказівки на договір оренди, за яким передається об"єкт оренди, та дати, коли цей об'єкт передався, а акт визначення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) складено до державної реєстрації договору оренди та представника відділу Держземагенства у Теплицькому районі.

Тому суд, враховуючи вимоги ч.2 ст. 214 ЦПК України, яка передбачає, що при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав передбачених п.1 частини першої ст. 355 цього Кодексу, та враховуючи правову позицію Верховного суду України (постанови Верховного суду України від 04 квітня 2012 року № 21цс12, від 18 липня 2012 року № 6-77цс12), та інформацію, викладену у інформаційному листі ВСС України "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права" № 10-1391/0/4-12 від 27 вересня 2012 року, про те, що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі", є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними (постанови ВСУ від 18 липня 2012 р. № 6-77 цс 12, від 4 квітня 2012 р. № 21 цс 12), вважає, що сторонами при укладені спірного договору не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Також суд не враховує зазначене у запереченні, щодо недійсності довіреності, оскільки відсутні докази, які підтверджують її недійсність та позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила своє волевиявлення на те, щоб ОСОБА_2 представляв її інтереси у суді.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 17 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 203, 215, 638, 651 ЦК України; ст.ст.124, 125 ЗК України; ст.ст.3,10,15,60,88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати Договір оренди землі, укладений 01 листопада 2010 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" м. Гайсин Вінницької області, код ЄДРПОУ 34009446, зареєстрований 24 грудня 2010 року у Теплицькому відділенні ДП "Центр ДЗК" за № 041005900361, - недійсним.

Стягнути з ТОВ "ПК "Зоря Поділля" м. Гайсин Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.(сто чотирнадцять гривень, 70 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: