Постанова № 33068781, 19.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2013 року м. Львів № 2а-11178/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова (далі - управління ПФУ у Шевченківському районі м. Львова) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 709,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язана сплачувати схові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Оскільки відповідач не у повному обсязі сплатила самостійно нараховані страхові внески за період січень-червень 2004 року, у неї виникла недоїмка, про стягнення якої заявлено цей позов.

Ухвалою від 30 листопада 2010 року суд на підставі ст. 100 КАС України залишив зазначену позовну заяву без розгляду. Ухвалою від 03.07.2013 року Львівський апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року, а справу №2а-11178/10/1370 направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. 24 липня 2013 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за даним позовом.

Представник позивача 19.08.2013 року подала клопотання про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач на підставі ч. 11 ст. 35 КАС України вважається належно повідомленою про місце, дату та час судового розгляду справи, оскільки направлений на її місце реєстрації (як підприємця) поштовий конверт двічі повернувся до суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин суд на підставі ст. ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу на підставі наявних доказів без участі представника відповідача.

Суд з'ясував зміст позовних вимог, повно і всебічно дослідив долучені до матеріалів справи докази, оцінив їх в сукупності та вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

У частині 7 Розділу VIII Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відносини між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у період виникнення спірних правовідносин регулював Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону №1058 страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню в т.ч. підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Зазначені особи, згідно п. 5 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 Закону, є страхувальниками та платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески та подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно з абз. 7 п. 1 ст. 19 Закону, для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності страхові внески нараховуються на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

У частині 3 статті 106 Закону №1058 (у редакції чинній у період виникнення спірних правовідносин) передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Згідно Розрахунками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті за січень 2004р., за лютий 2004р., березень 2004р., квітень 2004р, травень 2004р., червень 2004р. загальна сума, яку відповідач мала сплатити Пенсійному фонду за кожен з перелічених місяців як страхові внески становить 836,40 грн. За період січень-червень 2004 року ФОП ОСОБА_1 сплатила лише частину страхових внесків в сумі 55,22 грн., відтак її заборгованість становить 709,78 грн.

На виконання вимог ст. 106 Закону №1058 управління ПФУ у Шевченківському районі м. Львова надіслало відповідачу вимогу про сплату боргу №Ф-136 від 05.08.2010 року на суму 709,78 грн., копію якої разом з доказами надіслання платнику долучено до матеріалів справи. Зазначеної вимоги відповідач не оскаржувала, однак зазначену у ній суму заборгованості також не сплатила, у зв'язку з чим управління ПФУ звернулося з даним позовом до суду.

Згідно з долученими до справи доказами, заборгованість ФОП ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків за січень-червень 2004 року становить 709,78 грн. і як повідомила представник позивача залишається непогашеною. За таких обставин, позовні вимоги управління ПФУ у Шевченківському районі м. Львова є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова (м. Львів, вул. Мазепи, 5а; ідентифікаційний код 20847520) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 709 (сімсот дев'ять) гривень 78 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 21 серпня 2013 року.

Суддя Москаль Р.М.