Постанова № 33068720, 20.08.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року

Справа № 803/1700/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі) звернулося з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (ПАТ "Ковельсільмаш") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-липень 2013 року в сумі 546 499,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач не відшкодував УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень-липень 2013 року в сумі 546 499,27 грн.

Позивач просив стягнути цю заборгованість, яка виникла в результаті недотримання відповідачем порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що не отримував розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Довідка-розрахунок заборгованості та картка особового рахунку ПАТ "Ковельсільмаш" не можуть бути беззаперечними доказами існування заборгованості. За відсутності у відповідача інформації про суму зобов'язання, у нього не було можливості виконати це зобов'язання. (а.с.51-52).

У судове засідання представники сторін не прибули, у письмових клопотаннях просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності (а.с.3, 34).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного судовий розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Ковельсільмаш" 25 жовтня 1991 року зареєстроване виконавчим комітетом Ковельської міської ради як юридична особа, що вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 199057/6 (а.с.17). Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Такий обов'язок відповідача виник у зв’язку із тим, що його працівники, відпрацювавши деякий період за відповідних умов в ПАТ "Ковельсільмаш", отримали право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Ці обставини відповідачем не заперечуються.

Стаття 13 зазначеного Закону визначає категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До внесення змін у Закон цією статтею врегульовувався порядок внесення підприємствами плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" введено окремий вид збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, визначено порядок та умови його сплати.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Як передбачено статтею 3 цього Закону платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України. Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зокрема, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності повинні сплачувати 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з підпунктами 6.2, 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Такі розрахунки про розмір сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій зроблено позивачем та надіслано відповідачу, про що свідчать копії повідомлень про вручення поштового відправлення. Доводи відповідача, викладені у письмовому запереченні (відзиві), спростовані зазначеними доказами, які підтверджують спосіб доведення розрахунків до відповідача і посилання останнього на те, що такі розрахунки на підприємстві відсутні, а отже і відсутній обов’язок відшкодовувати ці витрати Пенсійному фонду, судом до уваги не беруться. Чинним законодавством не передбачена така підстава для звільнення від зазначеного обов'язку. Копії розрахунків відповідач отримав також разом із матеріалами позовної заяви, однак жодних заходів з відшкодування витрат не вживав.

Відповідно до частини першої статті 11, частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі надано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.6-14). З довідки позивача від 16 серпня 2013 року № 6215/02-20-22 слідує, що у червні-липні 2013 року пенсіонарам, вказаним в розрахунках, яким призначено пенсії за пільговий стаж, набутий під час роботи в ПАТ "Ковельсільмаш" отримано пенсій з врахуванням поштових витрат на суму 546 499,27 грн. (а.с.32). З карток особового рахунку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та за списком № 2 (а.с.15-16) слідує, що відповідачу за червень-липень 2013 року належить сплатити 546 499,27 грн.

Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій передбачено Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283. Відповідно до пунктів 2.2, 9.2 Порядку документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платниками, до карток особових рахунків платників, є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. За бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються ним за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкуються картки особових рахунків платників.

Отже, картки особових рахунків відповідача є документами, ведення яких передбачено вказаним вище Порядком, вони містять зведені відомості про нараховані суми до сплати та стан розрахунків платника, доказів розбіжностей за платежами в результаті звіряння відповідач не надав.

Відповідно до вказаних вище розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, карток особового рахунку відповідача, нараховано до відшкодування за списком № 1 – 348 277,63 грн. (з них 178 938,13 грн. за червень 2013 року та 169 339,50 грн. за липень 2013 року) і за списком № 2 – 198 221,64 грн. ( з них 97 940,82 грн. за червень 2013 року та 100 280,82 грн. за липень 2013 року), а всього 546 499,27 грн. Заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно з частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Позивач є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (із змінами і доповненнями, в частині стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період червень-липень 2013 року в сумі 546 499,27 грн., доказів сплати вказаних коштів на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не спростовано обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 17, 71, частиною третьою статті 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш" (45007, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, будинок 1, ідентифікаційний код 00238138) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, код ідентифікаційний код 37788984) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-липень 2013 року в сумі 546 499,27 грн. (п’ятсот сорок шість тисяч чотириста дев’яносто дев’ять грн. 27 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк